Наказ не звільняє від відповідальності: як росіяни чинять геноцид на тимчасово окупованих територіях?

Пояснював адвокат Юрій Білоус. Він фіксує воєнні злочини.

Юрій Білоус: Російських військових можемо називати тими, ким вони є: воєнними злочинцями, окупаційною армією, яка прийшла творити війну з геноцидним наміром.

Окупація є правовим режимом. В окупанта є обов’язки та права: головним спрямуванням є захист населення, щоб на такій території залишалося життя. Зрозуміло, що йде війна, окупація є воєнною. У нашому випадку жодних ознак того, що окупант діє у рамках режиму окупації, правових норм, нема. Натомість є тортури, масові вбивства мирних людей, нищення цивільної інфраструктури, приватного майна українських громадян.

• Росіяни встановлюють свої правила, за якими українцям та українкам із вільними поглядами немає місця.

Читайте також: Суд у Гаазі не може засудити людину заочно, це обмеження і проблема — адвокат

«Російські воєнні злочинці використовуватимуть для свого захисту усі інструменти»

Юрій Білоус: Йдеться про незвичний злочин. Багато фактів воєнних злочинів росіян довести буде складно. Вони використовуватимуть для свого захисту усі інструменти: експертизи, покази свідків. Однією з важливих проблем буде доведення вини конкретної людини. Міжнародний кримінальний суд слухає справи про злочини конкретної людини, він не розглядає колективну відповідальність.

При опитуванні свідків, я вдаюся до максимальної деталізації: як людина розрізняє ту чи іншу військову техніку. Я намагаюся зібрати якомога більше фактів того, що відбувалося у конкретний час, у певному місці. Стосовно деокупованих частин, там залишилося багато свідків воєнних злочинів росіян, речових доказів, документів.

• Окупанти є недолугими. Окупувати можна по-іншому, однак, якщо вони усе так роблять, то чому тут можуть бути виключення?

Вони залишають багато документів, у доказ своїх злочинів, а люди добре пам’ятають обличчя російських воєнних злочинців. У слідчих органів є багато необхідних фото. Один зі свідків з Бучі мені сказав про росіянина, якого він про себе називав «Матьорий»:

«Я ці блакитні очі, цей погляд, не забуду ніколи».

Слухайте також: Геноцид та злочини проти людства: як Львів вплинув на міжнародне право та появу цих термінів?

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS