25 водіїв-волонтерів, які направлялися з Запоріжжя до Маріуполя, з березня перебувають в полоні російських окупантів. Їх утримують в полоні біля тимчасового окупованого селища Оленівка, Донецької області. Закидають статтю «тероризм».
Альбіна Львутіна: Волонтери, яких взяли у полон, не мали при собі зброї. Вони не мають жодного стосунку до військових формувань. Їх взяли в полон не одночасно. Когось раніше, когось пізніше. Вони їздили різними машинами, по кілька людей. Своїми силами вивозили людей з Маріуполя. Не адресно, не за замовленням, не за гроші. Просто за власним бажанням.
Мій хлопець поїхав у свою першу поїздку. У центрі Маріуполя він забрав людей. На виїзді з міста його затримали. Людей висадили. Авто забрали. Його повезли в Оленівку. Всіх цих 25 людей затримали майже таким же чином. Майже в один час. Це був останній тиждень березня. До цього не затримували, після цього не затримували. А саме в цей тиждень — взяли в полон 25 людей. Здається, що це було якесь замовлення.
Читайте також: «Знаю тільки, що живий. Відчуваю» — дружина полоненого з «Азовсталі»
Ми об’єдналися з родичами полонених. Нас близько 20. Зараз намагаємось якомога більше розказати про цю ситуацію. До цього часу ми сподівалися, що їх відпустять. Але цього не сталося. Понад два місяці їх тримають в колонії в окупованій Оленівці. Жоден родич не має туди доступу. Ніхто нічого не повідомляє. Ми до цього часу мовчали. Зараз вже втратили надію, що їх відпустять просто так. Кожного місяця їх залишають під арештом. Вони передали нам інформацію, що їх всіх звинувачують у тероризмі.
Альбіна Львутіна: Ми подали списки в СБУ. Нам відповіли: «Так, деякі з цих людей є в переліку, але вони не в списках на обмін». Найбільша проблема в тому, що «днр» не підтверджує, що ці люди у них. І тому Україна не може провести обмін. Бо офіційно їх там немає. А ми точно знаємо, що вони там. Зараз ми почали про все це говорити, кричати. Сподіваємось, що якщо ця ситуація набуде розголосу, то ворожій стороні буде важче змовчати про те, що вони незаконно утримують цивільних.
Ми всі разом вирішили, що час діяти. Наші полонені волонтери передали нам, щоб ми не мовчали, а говорили якомога більше про них. Тільки після цього ми почали говорити про це публічно. Раніше мовчали, бо не хотіли нашкодити.
Кілька днів тому нам вдалося дізнатися, що більшість наших хлопців перевели в «яму». Це найгірші умови, які там можуть бути. Це жахлива камера на 8 людей, а їх там 20. Це останній етап перед «судом». Окупанти натякали, що якщо щось їм будуть приносити, умови можуть зробити трохи кращими: не спати по черзі, а мати своє ліжко, наприклад. Але ми не можемо нічого зробити. Місцеві не погоджуються нам допомагати. Вони бояться. Кажуть, що не хочуть показуватися взагалі, бо зараз все дуже жорстоко.
Читайте також: Рідним військовополонених вже телефонують шахраї та обіцяють посприяти обміну за гроші — сестра експолоненого
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS