Собор святої Софії у Києві/Фото Сергія Венцеславського
Гість — археолог, кандидат історичних наук, пам’яткоохоронець, завідувач сектора археологічних досліджень Національного заповідника «Софія Київська» Тимур Бобровський.
Тимур Бобровський: Мова про знахідку на перетині вулиць Володимирської та Рейтарської. Це поруч із садибою Софії Київської. Нам вдалося знайти залишки мурування, фундаменти раніше невідомої монументальної споруди XVII–XVIII століття.
Дуже цікава форма цієї споруди, абсолютно кругла, діаметром близько 7 метрів, нагадує вежу. Але ми досі не знайшли якихось архівних підтверджень, що в той час на цьому місці існувала така вежа. І наша поки що робоча гіпотеза, що це вежа, яка була збудована в системі мурів Софії Київської, але через якийсь час, чомусь від неї відмовились і її розібрали.
Особливо за часи гетьмана Івана Мазепи в Києві було дуже велике кам’яне будівництво. Він збудував і громадські будинки, будівлі, але, звісно, що місто ще здебільшого лишалося дерев’яним. Кожна така цегляна будівля виглядала в дерев’яному середовищі чимось незвичайним. Ансамбль Софійського собору до кінця XVII століття теж був дерев’яним. А от стіни вже почали якісь зводити з цегли. Все йшло до того, щоб заміняти деревину цеглою. Що, зрештою, і призвело до того, що Київ наприкінці XVIII ст., а особливо в XIX столітті перетворилося саме на цегляне місто.
Там раніше копали. Від цієї споруди збереглася тільки половина. А друга її половина знищена фундаментами будинку Каракіса (збудований у 30-х роках XX століття). Він сам є пам’яткою архітектури місцевого значення. Коли будували цей будинок і закладали його фундамент навпіл розрізали ці залишки. До того, навіть всередині вичистили цю споруду, вона досить глибока — майже 2 метрі глибини від давньої поверхні. Але після того засипали будівельним сміттям. Тому її знаходили, коли прокладали електромережі. Її навіть бачили тоді, коли викладали тротуарну плитку, яка довкола лежить.
Але, на жаль — це наша практика, коли комунальні служби не звертають на це увагу, а археологам, як в цьому випадку, пощастило, що ми опинилися поруч, в той момент, коли почалися роботи, і ми змогли вчасно втрутитися. Люди, напевно, закрили б її знову на 20, 30, 50 років.
Читайте також: Археологи показали давню печатку, знайдену в «Софії Київській»
Довідка з сайту Софії Київської: Цими днями, на розі вул. Володимирської та Золотоворітської почалися будівельні роботи з перевлаштування вхідної групи до приміщення кав’ярні, зведеної за часів будівництва так званого Будинку Каракіса — споруди тоталітарних часів. Сучасні господарі кав’ярні зруйнували сходи до входу і, аби звести новий ганок, викликали екскаватор, ківш якого, виймаючи ґрунт, наштовхнувся на давні фундаменти, що було помічено фахівцями Національного заповідника «Софія Київська».
Будівельні роботи негайно припинили і почалися археологічні дослідження. Відкрили добре збережені фундаменти, які спочатку здалися дивними і невідомими, але перегляд дотичної літератури довів, що це підмурки огорожі Софійського монастиря ХVІІІ ст.
У 1830-х рр., коли планували нову вулицю Володимирську, то знесли південну частину софійських мурів, а у 30-х роках ХХ ст. на фундаментах цих мурів звели Будинок Каракіса з прибудованою до нього кав’ярнею. Отже, на разі, під сходами до цієї кав’ярні відкрито дуже міцні й красиві підмурки колишньої софійської мурованої огорожі ХVІІІ ст. Для нас це не стало несподіванкою. Софійські мури ретельно досліджували археологи заповідника на початку ХХІ ст. Прочитати про цю огорожу можна в науковому щорічнику «Могилянські читання 2007». К., 2008.
Читайте також: Археологи імовірно знайшли частину Вавилонської вежі
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS