До появи ПАП-тесту смертність жінок від раку шийки матки була 100% — Ольга Бурка

• Як часто треба здавати ПАП-тест та для чого його робити? Який буває ПАП-тест і для чого нам це знати?
• Як ВПЛ (вірус папіломи людини) повʼязаний із раком шийки матки?
• Як підготуватись до ПАП-тесту в лабораторії?

Про все це розповіла Ольга Бурка, кандидат медичних наук, доцент кафедри акушерства і гінекології №1 НМУ імені О. О. Богомольця, науковий консультант медичної лабораторії ДІЛА.

Про визначення

Катерина Мацюпа: Що таке ПАП-тест?

Ольга Бурка: ПАП-тест — це дослідження, яке виконується з шийки матки. Синонімом є цитологічне дослідження, мазок чи онкомазок. ПАП-тест назвали на честь грецького вченого Георгіоса Пападопулоса.

Катерина Мацюпа: Що має дослідити ПАП-тест?

Ольга Бурка: Коли в процесі технологічного процесу на скельце потрапляють клітини шийки матки, то лікар-цитолог може з’ясувати: чи вони правильні, чи нормально поділяються, чи вони аномальні тощо. Залежно від аномальності можна зрозуміти стани. Наприклад, чи це передракові стани або це вже злоякісний процес. Залежно від того, який діагноз, такими й будуть наступні кроки лікаря.

Про різновиди ПАП-тестів

Катерина Мацюпа: У чому різниця між традиційним ПАП-тестом (цитологічне дослідження шийки матки) та методом рідинної цитології?

Ольга Бурка: Традиційний ПАП-тест виглядає так: спеціальною гінекологічною щіточкою беруть клітини шийки матки, лікар наносить їх на скельце, так званий цитологічний препарат, фіксує спеціальним розчином, щоб ці клітини зафіксувалися і вже надалі не змінювалися.

Коли ж йдеться про ПАП-тест методом рідинної цитології, то лікар бере теж гінекологічну щіточку, забирає клітини шийки матки, але ця щіточка поміщається у спеціальний контейнер з рідиною, що фіксує. Щіточка там залишається. І таким чином всі ці клітини, які є на щіточці, залишаються в цьому контейнері. Далі за допомогою спеціального обладнання, готується цитологічний препарат – скельце. Там все стандартизовано. Лікар-цитолог отримує дуже високої якості препарат, з яким йому зручно працювати.

Не можна сказати, що у традиційному ПАП-тесті не виявлять поганих клітин. Тут багато факторів, які на це впливають. Але різниця є суттєва. У рідинному ПАП-тесті всі клітини, що є на щіточці, занурюються у спеціальну рідину в контейнері. Далі готується вже цитологічний препарат. А у традиційному тесті залишається тільки те, що наніс лікар на скельце.

Ще на початку 2000-х років провели цікаві дослідження, які виявили, що таким чином наносяться на скельце близько 20-30% клітин. Водночас 70% клітин залишаються на щіточці й утилізуються. Такі обмеження має традиційний ПАП-тест. Саме тому на початку 70-х минулого століття розпочали масштабні роботи щодо удосконалення методики. Так зародився ПАП-тест методом рідинної цитології, або будь-які інші цитологічні дослідження методом рідинної цитології.

Перевагою рідинної цитології є те, що з цього матеріалу можна зробити ще й інші дослідження. Наприклад, дослідження на ВПЛ чи інші інфекції, що передаються статевим шляхом.

Катерина Мацюпа: Чи правильно я розумію, що ПАП-тест методом рідинної цитології більш точний? Чи існує більша ймовірність, що він покаже небезпечні клітини, які можуть бути в організмі жінки?

Ольга Бурка: Чим більше ушкоджених клітин на шийці матки, тим більше вони будуть проявлятись. Будь-яким методом. Якщо їх небагато, то вірогідність виявити їх методом рідинної цитології більша. Саме через те, що в контейнері повністю занурена щіточка з усіма клітинками.

Навіщо ПАП-тест

Катерина Мацюпа: А для чого робити ПАП-тест? Що він нам показує?

Ольга Бурка: До появи ПАП-тесту смертність жінок від раку шийки матки становила 100%. Коли з’явився ПАП-тест, то це була революція в медицині. Це можливість скринінгу хвороби серед жінок, які нічого не відчувають та думають, що вони здорові.

Скринінг – це проведення дослідження серед жінок, які вважають, що вони здорові, їх нічого не турбує. Вони профілактично приходять з певною регулярністю на дослідження, на якому виявляють попередні зміни. У рамках скринінгу важливо, щоб їх нічого не турбувало. Це дає можливість лікарям виявити патологію ще на ранніх змінах і запропонувати відповідне ефективне лікування.

Водночас це можливо лише за умови, що жінки будуть виконувати скринінгові дослідження регулярно. Якщо ми беремо наш новий стандарт медичної допомоги, то рекомендують робити ПАП-тест з 21 року раз на три роки.

Катерина Мацюпа: Чи дає ПАП-тест відповідь на питання щодо того, чи є в людини рак?

Ольга Бурка: У 90% може дати на це відповідь, а у 10% не покаже цього. Чому? Бо є фактори, на які ми не можемо вплинути. У певної категорії жінок ПАП-тест може бути хибнонегативним. Саме тому запропонували поєднувати два дослідження і тестуватись ще й на ВПЛ. Недоліки кожного з цих досліджень перекриваються, коли виконуються разом. Тест на ВПЛ разом з ПАП-тест рекомендують робити з 25 років кожні 5 років.

Про вірус папіломи людини

Катерина Мацюпа: Що треба знати про вірус папіломи людини?

Ольга Бурка: У 2008 році Нобелівську премію отримав Гаральд цур Гаузен, який встановив взаємозв’язок між вірусом папіломи людини й розвитком раку шийки матки.

На сьогодні пов’язують інфікування ВПЛ з шістьма типами раків. Йдеться про рак шийки матки, рак промежини, рак ануса, рак статевого члена, рак ротоглотки, рак піхви. Цей процес вивчається і надалі.

Якщо ми говоримо про інфікування на ВПЛ, особливо на високоонкогенні типи, особливо на вірус шістнадцятого та вісімнадцятого типів, коли людина має ті чи інші захворювання, патологію шийки матки, їй подобаються різні шляхи сексуального життя, то треба провести обстеження і тих ділянок, які були залучені для того, щоб не пропустити розвиток передракових і ракових станів там.

Катерина Мацюпа: А як можна заразитися вірусом папіломи людини?

Ольга Бурка: Вірус папіломи людини є однією із найпоширеніших інфекцій, що передається статевим шляхом. Якщо ми говоримо саме про генітальні типи. Бо насправді ВПЛ дуже багато, близько 200 типів. Останні розробки свідчать, що їх майже 450 типів. Водночас ми оперуємо даними щодо 200 типів. З них 40 типів вражають генітальну ділянку.

Якщо ми говоримо саме про ризики раку шийки матки, анального раку, раку піхви, раку вульви, то йдеться в першу чергу про відомі 14 високоонкогенних типів. Інфікуватись можна з початком статевого життя. Презерватив захищає, але не повністю. Можна інфікуватись контактом шкіри до шкіри, тертям промежини.

Використання презерватива знижує вірогідність інфікування, але на 100% не може захистити.

Про захист від ВПЛ

Катерина Мацюпа: Як можна вберегтися від зараження? Чи є ще якісь способи, крім презерватива?

Ольга Бурка: Первинна профілактика — вакцинація проти вірусу папіломи людини, яка визнана на сьогодні у всіх розвинутих країнах.

Катерина Мацюпа: А з якого віку її можна робити?

Ольга Бурка: Якщо брати стандарти, то рекомендується проводити вакцинацію до 15 років. Тоді можливі дві дози вакцинації. Якщо після 15 років, то вводяться три дози. Але також можна проводити вакцинацію до 26 років. Вакцинація вважається найбільш ефективною, коли її розпочали до 15 років. Також щеплення може використовуватися в схемі лікування патології шийки матки. Тоді це буде етап закріплення, після всіх попередньо проведених.

Катерина Мацюпа: А куди вакцинують від ВПЛ?

Ольга Бурка: У руку

Читайте також: Чи викликає стрес рак? Розмова з онкохірургинею Оксаною Гаращенко

Про процес здачі аналізу

Катерина Мацюпа: Розкажіть, будь ласка, як відбувається забір матеріалу для ПАП-тесту?

Ольга Бурка: Взяття цього матеріалу виконується, коли жінка лягає на гінекологічне крісло. Їй бажано розслабитись, не стискатись, тому що м’язи тазового дна достатньо міцні. Вона повинна допомагати лікарю або медичному персоналу, щоб те, за чим вона прийшла, було виконано. Варто розслабитись. Можна говорити та запитувати про те, що і як буде виконуватися. Це ж не візит до стоматолога, тут можна розмовляти.

Коли жінка зручно лягла на крісло, то далі вводяться гінекологічні дзеркала. Вони дещо розширюють піхву, але не більше, ніж фізіологічні властивості цієї жінки дозволяють. Тому не треба лякатися.

Далі протираються зайві виділення та слиз, щоб на гінекологічну щіточку потрапили саме клітини шийки матки. Ваткою або марлевим тампоном обережно це прибирають.

Потім щіточку приставляють до шийки матки, роблять декілька обертів. Це майже невідчутно для жінки. Тут деякі можуть сказати, що це не так. Я згодна, бо є різна чутливість у людей. Ми всі по-різному сприймаємо дотики. Деякі жінки нічого не відчувають при цьому, хтось відчуває легкі дотики, а є й такі, що сильно відчувають.

Але саме взяття цього матеріалу займає 2-3 секунди. Матеріал взяли, дзеркало вилучили й на цьому процедура закінчена.

Катерина Мацюпа: Деякі жінки дійсно можуть відчувати цю процедуру не дуже приємною, бо в різних людей може бути різна чутливість. Але в деяких жінок ще потім після забору матеріалу на ПАП-тест можуть бути якісь кров’яні виділення на білизні. Це взагалі нормально?

Ольга Бурка: Може бути таке. Якщо забирає медичний персонал, лікар або медсестра, то вони це бачать і попереджають про це. Як правило, такі виділення зникають в той же день до вечора.

Про підготовку до ПАП-тесту

Катерина Мацюпа: Чи треба готуватись до забору матеріалу заздалегідь?

Ольга Бурка: Щіточкою забирають клітинний матеріал із шийки матки. Тому зрозуміло, що потрібно зробити так, аби там нічого не було. Якщо жінка використовує свічки, спринцювання, мазі, лубриканти, то це треба виключити мінімум за 24 години. Ще краще зробити це за 48 годин. Залишки кремів чи свічки можуть торкатись щіточки, що може вплинути на результат цитологічного дослідження.

Також саме на результат цитологічного дослідження можуть вплинути статеві контакти, які були менше, ніж за 24 години. Їх теж бажано виключити.

Треба виключити будь-який огляд гінеколога з використанням кольпоскопії,
оцтової кислоти, проби Шиллера. Бажано, щоб теж пройшло 24 години. Йдеться про те, коли жінка сама приходить і вирішує робити ПАП-тест.

Про здачу ПАП-тесту в ДІЛА

Катерина Мацюпа: А хіба можна здати ПАП-тест не в гінеколога?

Ольга Бурка: Можна. Медична лабораторія ДІЛА пропонує майже у всіх своїх відділеннях здати матеріал для ПАП-тесту. Тому не обов’язково приходити для цього до гінеколога. Можна проводити регулярні огляди, чекапи, скринінги, дослідження на ВПЛ-тестування тощо. Але при отриманні результатів обов’язково звернутися до лікаря, не намагатися їх самостійно трактувати й тим паче лікуватися.

Катерина Мацюпа: А хто проводить цю процедуру?

Ольга Бурка: Проводять такі процедури медсестри. Вони мають всю необхідну відповідну підготовку для того, щоб це виконати.

Катерина Мацюпа: Чи правильно я зрозуміла: людина приходить в медичну лабораторію ДІЛА, здає аналіз, їй приходить результат на електронну скриньку і потім вона з цим результатом може піти до свого лікаря-гінеколога?

Ольга Бурка: Так, і проконсультуватися щодо подальших дій. Уже лікар вирішить, що необхідно робити далі залежно від її історії, попередніх захворювань або їх відсутності. Не треба трактувати самостійно дослідження, особливо якщо там є відхилення від норми. Навіть з нормою треба все одно ходити на консультацію до гінеколога раз на рік.

Про рак шийки матки

Катерина Мацюпа: Рак шийки матки болить? Він буде давати про себе знати?

Ольга Бурка: Ні. У цьому його й підступність. Він не болить. Коли вже з’являються певні прояви, то треба дивитися через що вони виникли. Це вже певний розвиток процесу. Орієнтуватися лише на симптоми й ставити діагноз — неправильно та неможливо. Кінцевий діагноз виставляється лише на підставі огляду лабораторних та інструментальних методів дослідження.

Партнером цієї програми є медична лабораторія ДІЛА. Не забувайте про регулярні чек-апи – скринінгові дослідження, адже краще запобігти хворобі, ніж її лікувати

«З понеділка!» — подкаст про те, як почуватися добре у власному тілі щодня. Усі попередні випуски можна переглянути ТУТ

Уся інформація, обговорювана під час програми, має виключно інформаційний характер. З будь-якими запитаннями стосовно вашого здоров’я, призначення будь-яких препаратів, методів лікування тощо звертайтеся до сімейного лікаря або до профільних лікарів.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі