facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

3 шляхи, як шукати інформацію про своє коріння

Інтерв'ю

Програмна директорка «Проекту Кешер в Україні» Тетяна Гецілевич розповідає про важливість зв’язку з предками та про те, як організація намагається зробити так, щоб українське єврейство зазвучало українською мовою.

3 шляхи, як шукати інформацію про своє коріння
1x
Прослухати
--:--
--:--

Гостя — програмна директорка «Проекту Кешер в Україні» Тетяна Гецілевич.

Єлизавета Цареградська: Я зазвичай дуже непозитивно відгукуюся про соціальні мережі, вони мене дратують, я завжди можу пояснити чому, але наша розмова — це один з тих небагатьох випадків, коли я соціальні мережі люблю. На вашому акаунті проєкту в Instagram побачила відео, де є така інструкція з приводу того, як знати про своє коріння, як його про нього шукати, щоб дізнаватися про своїх пращурів, і це мене зацікавило.

 

Переглянути цей допис в Instagram

 

Допис, поширений Project Kesher Ukraine (@projectkesher_ua)

Єлизавета Цареградська: Це класна тема до обговорення. І перше запитання, яке може виникнути (навіть якщо зараз піти та подивитися це відео), перші слова про те, що для євреїв дуже важливо знати своє коріння. От розкажіть, будь ласка, більше про це. Чим зумовлена ця важливість, і чому це так потрібно?

Тетяна Гецілевич: Так, дякую за питання. Нам теж дуже приємно, що старання нашої команди, з тематики, яку ми обираємо, вони відгукуються, відгукуються аудиторії, і ми ще плідніше будемо над цим працювати.

Повернення до Тори

Тетяна Гецілевич: Отже, надзвичайно важливо для нас, для євреїв, шукати, зберігати, дізнаватися про своє коріння. Чому? По-перше, відповідь на поверхні, тому що основне писання з релігійної книги Тори, п’ята заповідь, говорить «Шануй батька твого і матір твою».

Тобто, для релігійних євреїв це основа основ. Але для, наприклад, нашої аудиторії «Проекту Кешер в Україні» це інакше. Ми не релігійна організація, ми розуміємо пошук свого коріння з декількох боків, і кожний напрямок для нас важливий по-своєму. Наприклад, якщо трошки продовжити оцю ідею про важливість коріння, яке ще зазначене в Торі, ми дуже багато років займаємося тим, що пропонуємо нашій аудиторії проєкт під назвою «Повернення Тори додому».

Ви знаєте, що за радянських часів неможливо було відкрито займатися читанням Тори, а вже з 1991-го року, коли Україна стала незалежною, на її території почали відновлення багато єврейських громад, і «Проекту Кешер в Україні» став однією з небагатьох організацій, які надали можливість тим спільнотам, де є люди, які хочуть вивчати, читати Тору, дізнаватися про своє коріння, таку можливість.

Насамперед ця можливість достатньо коштовна, як матеріально, так і ціннісно. І це дійсно велика річ, адже якщо немає Тори, то, скажімо так, немає навколо чого збиратися спільноті.

«Людина живе стільки, скільки живе пам’ять про неї»

«Проект Кешер в Україні» зміг доставити до єврейських спільнот України більш як 10 Тор, і тим самим надав можливість виконувати одну з основних заповідей, це по-перше.

По-друге, важливість вивчати єврейське коріння — це ще й можливість зробити реконструкцію родинної історії. Тобто, це така можливість зробити, наче повну картинку, що ми щось знаємо про одне покоління чи про інше покоління, і тільки коли ми відкриваємо повний родовід, начебто, як картинку вимальовуємо, ми зможемо дізнатися про ті побутові, історичні, традиційні речі, якими захоплювалися наші пращури.


Читайте також: Історія євреїв — це не тільки плач та страждання — голова єврейської громади Брацлава


«Ми намагаємося зробити так, щоб українське єврейство зазвучало українською мовою»

Тетяна Гецілевич: Крім того, є такий жарт, мабуть, який ви чули, що всі євреї — родичі. Тому нам надзвичайно важливо, коли ми зближуємося або товаришуємося, нам достатньо важливо розуміти, а звідки коріння цієї людини, і чи насправді ми маємо щось спільне у нашому родинному дереві. Також є у дослідженнях єврейського коріння дуже важлива думка про те, що людина живе стільки, скільки живе пам’ять про неї.

А це означає, що чим більше наших родичів ми відкриваємо на родинному дереві, розшукуючи їх, тим довше ми продовжуємо пам’ять про них, їхні гарні діяння серед нашого покоління. Звідси витікає інша традиція, яка для нас є дуже цінною, це те, що ми називаємо дітей також на честь наших дідусів, бабусь або прадідусів.

Важливою умовою є саме те, що ці люди вже жили на землі, їх зараз немає і ця нова дитина, вона зможе взяти весь позитив душі свого пращура. Також ми вважаємо, що досліджувати коріння важливо і тому, що таке дослідження — це, скажімо так, збереження ідентичності та культури.

І цьому зараз «Проект Кешер в Україні» приділяє достатньо багато уваги, адже саме зараз ми намагаємося зробити так, щоб українське єврейство зазвучало українською мовою. Є така думка, що після радянських часів і за часів встановлення української незалежності мовою українського єврейства було нав’язано російську мову.

Зараз ми хочемо встановити історичні, традиційні моменти, тому на наших заходах, на нашому сайті можна подивитися вже достатню кількість молитов, основних молитов української мови. Ми зробили в електронному варіанті на сайті haggadot.com перший переклад хагади на українську мову.

Це книга, присвячена ритуалам святкування Песаха. Ми робимо путівники до святкування єврейських свят та інших важливих дат українською мовою. І все це ми вважаємо надзвичайно важливим. І це все — начебто історія пошуку нашого коріння і його відображення в сучасності.

1. Генетичний тест

Єлизавета Цареградська: Все те, що ви пояснюєте, описуєте, виглядає супер логічним і мені здається, що його можна приміряти насправді на будь-яку націю, на будь-яку людину, незалежно від того, яке вона має походження. Тому що оцей причинно-наслідковий зв’язок насправді простежується добре. Але я, на превеликий жаль (можливо, це знову ж таки моя бульбашка і просто особливості мого досвіду) серед українців не дуже спостерігаю ось цю таку тяглість досліджень свого родоводу. Не знаю чому так, буквально кілька людей з мого оточення можуть чітко назвати, принаймні, до четвертого свого коліна, як звали бабусь, прабабусь і так далі, і чим вони займалися. Тобто, чи правильно я розумію, що для євреїв переважно це є важливим і люди знають, розповідають, передають далі ці всі історії. Тобто, це більш поширена практика, ніж мій приклад?

Тетяна Гецілевич: Ви все вірно розумієте, для нас це надзвичайно важливо. І наскільки я знаю, мій власний досвід: коли дитина в єврейській родині підростає, завжди батьки або старше покоління намагаються розказати як можна більше. Наприклад, я пам’ятаю, мені було, мабуть, 5 років, коли вперше мій батько взяв клаптик паперу та почав мені малювати оце таке дерево.

Воно мене страшенно зацікавило. Звичайно, я не з першого разу запам’ятала усі покоління. Це мене цікавило у 5 років і мене особисто це цікавить сьогодні. Ось якраз минулого тижня я замовила генетичний тест на MyHeritage, щоб дізнатися трохи глибше, ніж ті покоління, які я вже знаю.

Єлизавета Цареградська: А скільки поколінь ви знаєте, якщо це нормально поставити таке запитання?

Тетяна Гецілевич: Так, звичайно, нормально. Дивіться, все дуже індивідуально. Якщо говорити про мою родину, то я точно знаю до моїх прабабусь, прадідусів, це, скажімо так, 1920 роки. Але мені хочеться заглибитися.

Розумію, тому що це ж такий фантастичний інтерес. Я теж знаю до третього коліна, я знаю не всі гілки, тобто лише частково, деякі менше, але зрештою мені це дає детальнішу картинку мого фундаменту, так би мовити, на якому я стою. І це цікаво, тобто це навіть не про якесь магічне мислення, що ось ти там стоїш на плечах своїх пращурів, їхні енергії тебе якось живлять. Без цього, це просто історія, це оця тяглість, яка захоплює і тут я ваш захват і вашу цікавість цілком поділяю.

2. Розмова з родичами

Єлизавета Цареградська: Пані Тетяно, от тут ми переходимо вже до практичної частини й питання, власне, а як досліджувати? Добре, що є батько, мати, бабуся, дідусь, до якого можна прийти, вони намалюють дерево, розкажуть, передадуть всі ці знання. А якщо такої можливості немає, то що робити?

Тетяна Гецілевич: Так, якщо можна ще одне речення, хотілося б нагадати про те, якщо є до кого прийти, «Проект Кешер в Україні» пропонує дуже такий теплий, душевний семінар, називається він «Ладор водор» (з івриту — «Сила поколінь»).

Саме там матусі та їхні дівчата, підлітки мають можливість поговорити про те, які традиції ми передаємо з покоління до покоління. Це є тим інструментом, який дозволяє цим двом поколінням втілювати єврейські цінності, такі як, наприклад, як перетворення світу особистим прикладом.

Якщо немає можливості звернутися до, наприклад, родичів, до матусі, батька чи старших родичів, також є інші варіанти. Наприклад, є варіант, як я вже казала трошки раніше, замовити генетичний тест.

Я, мабуть, зараз не буду рекламувати якісь компанії, але, в принципі, є на ринку зараз достатній вибір. Єдине, що з досвіду, скажімо так, тих активісток, які складають мережу «Проект Кешер в Україні», можу сказати, що все ж таки поки що за такою послугою варто звертатися за кордон.

Результати такого тестування можуть бути дуже цікаві й не тільки, скажімо так, відсотковим співвідношенням тих національностей чи народних груп, які присутні в кожній людині, скільки саме варіантом, як ми це розуміємо в проєкті самоідентифікації. Тому що тільки так ми можемо зрозуміти, хто ми, яке наше коріння, чи ми не плоска особистість, а ми різнобічні й для нас це надзвичайно важливо.

Тільки так, знаючи своє коріння, завдяки генетичному тесту, іноді ми можемо зробити, знаєте, таке модернове слово «нетворкінг», якщо його перекласти трохи простіше, ми можемо знайти наші зв’язки у спільноті. Тому таку опцію теж не треба випускати з поля зору.

Фото: Проект Кешер в Україні

Читайте також: Як і коли з’явилися перші синагоги в Україні і чому це важливий аспект української історії?


3. Електронні бази даних

Окрім тестів є ще вже готові електронні бази даних, які можуть підказати інформацію про ваших пращурів, але потрібно знати та володіти даними, тобто ім’я, по батькові, бажане місце народження або місце поховання.

Таких електронних баз даних декілька і про одне з них ви вже, мабуть, чули або можете почути у нашому невеличкому відеозверненні на соціальних мережах, там було згадано FamilySearch. Також є дуже велика база від JewishGen і музею «Яд Вашем», який, до речі, не так давно відкрив екскурсію україномовним гідом, що для нас дуже приємно.

Також є достатньо велика база Lipes database, вона спеціалізується саме на євреях, які проживали на території сучасної України. Отже, якщо узагальнити, є три шляхи, або спитати родичів, або звернутися за генетичною експертизою, або ж поцікавитися у різних електронних базах даних.

Єлизавета Цареградська: Я тут ще хочу запитати вашого досвіду, можливо, вам відомі такі випадки, тому що от у мене постає питання. Зокрема, під час Другої світової війни, ми розуміємо, які це були події й що саме відбувалося, чи можливо якось відновлювати інформацію про тих, хто був вбитий, і якось дізнаватися більше? Чи є якісь відомості про це, наприклад, розстрільні списки тощо. Чи є сенс звертатися до них теж?

Тетяна Гецілевич: Звичайно, є сенс звертатися до будь-чого, де може бути хоч якась згадка, або підпис, або хоча б щось. В принципі, така діяльність більше пов’язана з архівами, генеологами, істориками, тими, хто цим займається кожного дня. Зі свого досвіду можу сказати, що, наприклад, з моєї родини в мене достатньо багато відомостей про моїх пращурів з маминого боку, але зі сторони батька мої відомості про них закінчуються приблизно 1920-ми роками.

Це місто Кременчук і добре, коли в архівах є щось, що дійсно збереглося. Наприклад, у моєму випадку, по місту Кременчук раніше, ніж 1920-ті роки, не збереглося нічого. Але шукати варто і не тільки, як ви сказали, в одних згадках, можливо, у якихось листах, можливо, у похоронках, які приходили. Це вже трошки. Тобто, шукати можна скрізь.

Але для широкого кола, з мого досвіду, буде потрібна допомога, тому що навіть щоб оформити звернення до архіву (не дивлячись на те, що архіви зараз мають електронні звернення, і електронні бази даних) треба вміти формулювати запит. Зазвичай, коли ми робимо запит, наприклад, про якусь людину та його, наприклад, дату народження, архів дивиться два сусідні роки до тієї дати, яку ми заявили. І це класно, начебто, це наша гарантія, що буде та відповідь, на яку ми чекаємо, але якщо її немає і немає ніякої інформації, це не означає, що в архіві немає інформації.

Можливо, ім’я було написано трошки інакше, тому що транслітерація була дуже різна, імена змінювалися, знаєте, що була така необхідність, скажімо так, ховатися під час радянських часів. Тому варто шукати, але треба або дуже гарно підготуватися, або звернутися за допомогою.

У мережі активісток «Проект Кешер в Україні» є, скажімо, на кого дати індивідуальні рекомендації, але це не основна діяльність, якою ми займаємося.

Чим ще займається «Проект Кешер в Україні»

Єлизавета Цареградська: Я, користуючись нагодою, хочу ще раз зробити комплімент вашій соціальній мережі, тому що я, зайшовши туди, окрім цього, побачила багато приємних і цікавих дописів. Але зрозуміло, що не лише в соціальній мережі є діяльність. Якщо можна про це говорити, і якщо ви погоджуєтесь, то розкажіть, будь ласка, про якісь ті проєкти, які ви зараз реалізовуєте, можливо, маєте на меті реалізовувати, словом те, чим займаєтесь зараз.

Тетяна Гецілевич: У вересні, починається серія єврейських свят, і відкриваючи цю серію, я так трохи відкрию завісу таємниці.

9-10 вересня можемо запросити вас до міста Львів, там буде проходити єврейський вікенд, і буде можливість поспілкуватися особисто з багатьма діячами, які працюють над україно-єврейськими взаємовідносинами у культурі, і поговорити про різні теми, в тому числі й про родовід. Це те, що стосується найближчого заходу.

Взагалі, з початком воєнних дій на території України, звичайно, трошки змінилася наша діяльність, деякі проєкти були вимушені поставити на паузи, але багато проєктів живе сьогодні, і ми працюємо над запуском грандіозного проєкту для жінок.

Сьогодні можу сказати, що в нас працює проєкт допомоги вагітним та молодим матусям, ми допомагаємо емоційно, психологічно. Іноді, за можливості, допомагаємо гуманітарно, в нас працює чат підтримки, кожного дня жінки отримують там допомогу.

Ми працюємо над великим проєктом для жінок 40-плюс років, про який ви скоро теж зможете прочитати на наших соціальних мережах, і там теж буде підтримка, тому що ми чуємо запити та ми хочемо на них відповідати. У плані підтримки єврейських громад ми завжди підтримуємо на свята, до якоїсь дати, а також працюємо над збереженням та популяризацією україно-єврейських взаємовідносин.

У нас є рубрика взаємовпливи української та їдиш, івриту. Ми працюємо над матеріалами, перекладами українською мовою, молитов та інших визначених текстів. Також ми працюємо над тим, щоб зберігати та нагадувати жінкам, наскільки не можна забувати про своє здоров’я.

У нас є експерти, методичні матеріали, інформаційна підтримка стосовно жіночого здоров’я. Багато спеціалістів підключаємо, цілий рік працює програма, ми відкриті та завжди стоїмо на боці інформаційної, емоційної підтримки та можливості бути на зв’язку. Зараз проходить по Україні серія акцій на підтримку спорту для жіночого здоров’я. Такі акції вже пройшли у Києві, Вінниці, Одесі, Харкові.

Також ми проводимо артпрактики для жінок, де вони мають можливість зустрітися з арттерапевтом, відпочити, познайомитися, отримати підтримку, стати однією з мережі активісток «Проекту Кешер в Україні». У нас увесь час відбувається щось цікаве. Онлайн проходять, наприклад, заняття з йоги для різних категорій жінок. І для вагітних, і для тих, хто відновлюється, і для тих, хто вже в дорослі дівчата, як ми кажемо.


Читайте також:  «Ці тексти дають силу»: Олена Стяжкіна про ініціативу «Зустріч: Українсько-єврейська літературна премія»


«Проект Кешер в Україні» – це всеукраїнська громадська жіноча єврейська організація. Займається підтримкою активних жінок, сприяє утвердженню гендерної рівності. Для активісток важливо, щоб кожна єврейська жінка змогла зберегти традиції народу, втілюючи їх у своєму житті і передаючи майбутньому поколінню. «Проект Кешер в Україні» знайомить з єврейською культурою і традиціями представниць інших релігій та культур, які зацікавлені дізнатися більше. «Кешер» в перекладі з івриту означає «зв’язок».  

Виконавча директорка організації Влада Недак неодноразово брала участь в ефірах на Громадському радіо. Зокрема, у рамках кампанії «16 днів проти насильства». Експертки говорили про те, як розпізнати насильство та про те, що може зробити кожен і кожна з нас.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

За підтримки

Українсько-єврейська зустріч
Проект виходить за підтримки канадської неурядової організації «Українсько-єврейська зустріч» (UJE)
Поділитися

Може бути цікаво

«Вигадка Заходу та України». Як Львова-Бєлова готується брехати про депортацію дітей в МКС

«Вигадка Заходу та України». Як Львова-Бєлова готується брехати про депортацію дітей в МКС

«Зброя майбутнього — це слова, які генерує ШІ» — співзасновник Reface

«Зброя майбутнього — це слова, які генерує ШІ» — співзасновник Reface

Акім Галімов: Нам треба краще досліджувати ворога та об’єднувати різні досвіди

Акім Галімов: Нам треба краще досліджувати ворога та об’єднувати різні досвіди