«Прагнемо зробити так, аби імена теперішніх бранців Кремля були такі ж відомі, як наші»: Сенцов про створення платформи «Звільнення політв'язнів»

Для підтримки людей, які досі перебувають у місцях обмеження волі на окупованих територіях Криму та Донбасу, а також у Росії, колишні бранці Кремля заснували платформу «Звільнення політв’язнів».

«Ми прагнемо, щоби питання звільнення політв’язнів постійно були у фокусі суспільної уваги», — сказав на початку презентації проєкту Павло Гриб, студент Києво-Могилянки, викрадений у 2017 році спецслужбами РФ. Повернувся додому під час обміну восени 2019-го.

Позапартійне об’єднання платформа «Звільнення політв’язнів» створили для захисту прав та звільнення усіх, хто ув’язнений через політичні переслідування. Засновники — 16 колишніх політв’язнів. Серед них Володимир Балух, Станіслав Асєєв, Ігор Козловський, Олег Сенцов, Володимир Жемчугов.

Саме вчений та релігієзнавець Ігор Козловський, який майже 700 днів був у полоні бойовиків, наголосив на тому, що досі усі колишні в’язі Кремля говорили про звільнення українських громадян окремо. Тепер же об’єдналися, аби звучати гучніше та потужніше:

«Ми не просто виступали. Ми зав’язували певні зв’язки. Ці наші зв’язки поки що є в такому латентному стані, але ж від нас вже чекають не просто заяв, а певних зрушень стосовно того, що ми вже спільнота, яка взяла на себе відповідальність. Ми могли б забути все, ви розумієте, що пам’ятати про наші катівні особливого бажання немає. Але ми взяли на себе цю важку ношу, постійно нагадуючи і світові у тому числі що відбувається на наших окупованих російською адміністрацією та її поплічниками територіях».

Читайте також: «Ми маємо волати про кожне з цих імен» — історії семи бранців і бранок Кремля

Створення подібних організацій, наголошує заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеров, якого у вересні 2015-го окупаційний суд Росії у рідному Криму засуджував до 2 років колонії-поселення за звинуваченням у «публічному заклику до порушення територіальної цілісності РФ» за інтерв’ю на кримськотатарському телеканалі АТR, не така вже й проста справа:

«Рішення про створення та формування цієї платформи було не дуже простим. Зараз ми виступаємо з нашими спільними бажаннями, але на одному з останніх засідань я говорив, що не погоджуюсь з основним напрямком діяльності цієї платформи, і на останньому засіданні вже й не був. Але сьогодні я прийшов, приєднався до своїх братів, тому що ті зміни, які я хотів бачити, сьогодні у цілях і завданнях цієї платформи є».

Ціллю платформи режисер Олег Сенцов називає саме спільне, єдине інформування про українських політв’язнів у світі:

«Ми всі розуміємо, що все залежить від однієї людини. Її прізвище Путін. І все, що можна робити, це чинити тиск на цю людину. Щоб всі міжнародні розмови, заходи за участі Росії — дипломатичні, політичні, економічні, культурні — починались із запитання «Коли звільнять українських політв’язнів?» і називати їхні прізвища. Одна з наших цілей це робити так, аби прізвища цих людей були такі ж відомі, як наші. Тому що нас звільнили лише тому, що ми були для Путіна незручними. Ми були як гаряча картопля на його руках і він хотів нас позбавитись. Він нас позбавився, але наразі понад 100 людей перебувають у російських в’язницях та в Криму».

Герой України Володимир Жемчугов, учасник російсько-український війни, який при спробі захоплення бойовиками підірвав себе, отримав важкі поранення і потрапив до полону, своє слово на презентації почав з того, що коли анонсували платформу, то багато людей почали шукати політичні мотиви цього зібрання. Але таких підводних каменів, запевнив, Володимир все ж немає:

«Ідея нашого об’єднання була, що якщо не ми, то хто ж може бути лідерами та мотивувати народ на боротьбу проти окупації, за нашу свободу, за звільнення наших громадян. Понад 7 років йде війна, багато що забувається. Ми хотіли б нагадати всі у світі, нашій владі, політичним партіям про те. Що війна на закінчена і дуже багато наших товаришів. І цього не можна забувати. Україна своїх не кидає».

Платформа відкрита до співпраці зі спільнотами, що працюють у напрямку звільнення українських політв’язнів. Її координатором визначено наймолодшого учасника об’єднання Павла Гриба.

Мар’яна Чорнієвич, Громадське радіо

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Recent Posts

«Мені так подобається, як воно горить». Як зібрати FPV-дрон в гаражі — репортаж

В одному з гаражів Києва сильно пахне каніфоллю. На столі лежить FPV-дрон і деталі до… Read More

01.05.2024

Полон. «Повідомлення не доставлено». Історія Лілі

У Богдана день народження 13 лютого, і свій тридцятирічний ювілей і 31 рік він зустрів… Read More

29.04.2024

Чи повинна Україна визнати Косово

Редактор «Європейської правди» Юрій Панченко на Громадському радіо розповідає про свою поїздку до Косова, незалежність… Read More

28.04.2024

Навчання студентів та «сарафанне радіо»: як релоковані луганські медіа шукають кадри

15 квітня координаторка Медійної ініціативи за права людини Ольга Решетилова написала «пост відчаю»: «У Медійної… Read More

28.04.2024

8 тисяч доларів і ти на волі: як жителька окупованого села на Мелітопольщині викупила себе з полону

«Я віддала йому 8 тисяч доларів, щоб мене відпустили. І він сказав, що вони тепер… Read More

26.04.2024

Як знайти, втримати та не попрощатися із гарним медійником, або Як працює кадрова політика в дніпровських редакціях

Одним з наслідків війни Росії проти України стала нестача кадрів, у журналістських редакціях також. Хтось,… Read More

26.04.2024