Вікторія Єрмолаєва
Бути почутою: як переселенки 2014-го і 22-го років об’єднались, щоб допомогти іншим
Автор
З однією валізою, а інколи й взагалі без речей, довіритись долі чи волонтерам, тримаючи за руку дитину, під обстрілами поїхати у невідомому напрямку, щоб врятуватись. Це історії мільйонів українських переселенок та переселенців, які були вимушені заново розпочати своє життя. Та є серед них й ті, хто надзвичайно надихає, бо попри власні проблеми, знаходять сили допомагати іншим.
За даними Міністерства соціальної політики, на обліку внутрішньо переміщених осіб в Україні перебуває майже 5 млн людей. Реальна цифра ще більша. У громадських організаціях, які займаються допомогою переселенцям, кажуть, що більшість з тих, хто приходить за підтримкою, — жінки. За майже півтора року великої війни в Україні створено багато організацій, державних та громадських ініціатив і програм, які націлені на підтримку жінок-переселенок. Це і гранти на бізнес, курси для здобуття нової спеціальності, безкоштовна психологічна допомога, терапія, та багато іншого. І це дійсно допомагає. Важливо, що жінки й дівчата знаходять підтримку, однодумиць, розуміють, що не самотні у своїх проблемах та переживаннях.
ГО «Інноваційна дія»
Тільки в ГО «Інноваційна дія» у Вінниці на заходи приходить приблизно 1200 жінок. Загалом статус внутрішньо переміщеної у Вінницькій області мають майже 166 тис. людей. Більшість — жінки, їх 103 тисячі, розповідає засновниця ГО «Інноваційна дія» Світлана Дмитрієва. Вона і сама переселенка, але першої хвилі. У 2014 році переїхала у Вінницю з Луганська. У новому місті у жінки не було друзів і знайомих, але вона зуміла організувати простір для тих, хто, як і вона, стикнулись з жахами війни.
«Це класно, коли тобі допомагають, але треба брати ініціативу у свої руки», — говорить Світлана Дмитрієва.
ГО «Інноваційна дія» розпочала свою роботу у 2018 році, вона створена жінками-переселенками, які вимушено переселялись у 2014-му. А після початку повномасштабного вторгнення до організації долучились і переселенки 2022-го року.
«Хочеться бути почутими», — в організації жінки розуміють одна одну. Світлана Дмитрієва говорить про ініціативи, які впроваджує організація:
«На початку великої війни роздавали гуманітарну допомогу, а потім, поговоривши з людьми, зрозуміли, що треба закривати й іншу потребу — переселенки хочуть говорити про свій біль. Зараз жінки звертаються в організацію, щоб бути почутими. І це найголовніше, напевно. Я по собі знаю, наскільки це важко, коли ти не знаєш нікого у новому місті», — говорить пані Світлана.
Читайте також: Не існує «уніфікованих постраждалих від війни», усі переселенки — різні: які труднощі стоять за організацією прихистків для ВПО?
Психологічна підтримка
Друга потреба жінок-переселенок — це заходи, націлені на психологічну підтримку. В «Інноваційній дії» проводять арттерапевтичні заходи. Для переселенок створені курси української мови, а для їхніх дітей проходять курси акторської майстерності та різноманітні майстер-класи. Також проводять екскурсії Вінницею, щоб познайомити нових жительок із містом.
Ініціативи націлені на те, щоб допомогти жінкам пристосуватись до нових умов. Бо існує багато складнощів, з якими стикаються переселенки — це психологічний стан, проблеми зі здоров’ям на фоні стресів, пошук житла та роботи, влаштування дітей у садочки, бо не всі вони у Вінниці обладнані укриттями тощо.
Ірина Волкова
У 2022 році до організації «Інноваційна дія» долучилась Ірина Волкова. Вона переїхала до Вінниці з Маріуполя. До евакуації з міста, яке на той момент вже було в облозі, Ірині разом із дочкою довелось пережити немало жахів. Вже під обстрілами вони не одразу навіть знайшли укриття, бо всі вони були переповнені. Зрештою переховувались у кінотеатрі «Комсомолець», там було близько 300 людей, з них близько 170 дітей.
Їжа швидко закінчувалась, як і питна вода. Ірина пригадує, що через якийсь час їли в укритті раз на день, а пили талу воду, доводилось топити сніг.
«Тоді вже ніяких «зелених коридорів» у нас не було. Колони обстрілювали, люди боялись виїжджати з міста. А з ґанку кінотеатру було видно, як горить «Азовсталь», — пригадує Ірина Волкова.
Слухайте також: «Зустрінемось на Драмі»: радіофільм про Маріупольський драмтеатр
14 березня 2022 року Ірині вдалось виїхати з Маріуполя, дорога була довгою і небезпечною, із зупинками, під обстрілами, їхали в тісноті, з маленькими дітьми й літніми людьми. Дорогою минули 12 блокпостів, на яких окупанти перевіряли всі речі та шукали татуювання на чоловіках.
«Потім ми побачили, що стоять хлопці, в камуфляжі. І ми не розуміли, хто це. А коли ми відкрили вікно в машині, вони кажуть: «Добрий день, з вами все гаразд? Комусь медична допомога потрібна?». Ми тоді видихнули — це наші, хлопці українською розмовляють. Ми до своїх приїхали. Ці хлопці побачили, що ми з дітками їдемо, і прям у віконечко покидали кілька своїх сухпайків — знали, що ми з Маріуполя, знали, що ми голодні», — згадує жінка.
Ще дорогою Ірину вразила підтримка та згуртованість людей навколо, це давало жінці сили та надію:
«Тоді якось так гуртуєшся і гуртуються всі навколо тебе. Всі підтримують: хтось словом, хтось посмішкою, хтось яблуко дав. Один військовий хлопець в Оріховому просто протягнув цукерку в машину і сказав: «Дівчата, ось тримайте». І я цього ніколи не забуду. І ця цукерочка досі лежить у мене в косметичці, вона мій охоронець, талісман».
Вже у Вінниці Ірина Волкова шукала організації, яким потрібна волонтерська допомога. Так потрапила в «Інноваційну дію». Жінка зустріла однодумиць, людей, які мають схожі історії. Це допомогло адаптуватися, знайти енергію, щоб розпочати власне нове життя та ще й допомагати іншим.
Проблем і труднощів на шляху переселенок в Україні надзвичайно багато. ГО «Інноваційна дія» підготувала дослідження про потреби ВПО у Вінниці. Очільниця організації Світлана Дмитрієва каже, що озвучені питання будуть вирішувати разом із представниками місцевої влади. Також у процесі розробки цільова обласна програма, яка спрямована на внутрішньо переміщених осіб, наразі вона чекає на громадські слухання. Консолідація зусиль громадських організацій та місцевої влади має і може бути ефективною. А жінки, які переживають складний період життя через переїзд, мають пам’ятати, що завжди є ті, хто може підтримати та нагадати, що вони не наодинці зі своїми проблемами.
Авторка матеріалу Вікторія Єрмолаєва
Звукорежисерка Юлія Соганчі
Цей матеріал став можливим завдяки ГО «Жінки в медіа» за підтримки Уряду Канади в рамках проєкту «Голос жінок і лідерство — Україна», що впроваджується Українським Жіночим Фондом. Інформація, що представлена, не завжди відображає погляди вказаних організацій.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS
