Касетний спосіб мінування та гази: біля Кліщіївки росіяни застосовують заборонені методи війни

«Найважче, що нам треба зробити, це зайти туди і вийти. Тобто, велика дорога. 7-8 кілометрів треба йти пішки — техніка не може заїхати до самої Кліщіївки (Донецька область), немає змоги забрати наших поранених, підвозити БК (боєкомплект — Ред.), тому ми все заносимо на своїх плечах. Кожного дня стикаємося з імасивністю обстрілів, використанням великокаліберних гармат, використанням газів проти наших хлопців», — розповідає про ситуацію поблизу Кліщіївки військовослужбовець 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Олег.

Збройні сили України визволили село у вересні 2023 року. Після цього російські війська практично щодня штурмують позиції українських бійців, аби повернути контроль над цією територією. Але українські сили оборони докладають зусиль, аби не тільки утримати вже звільнені території, але й деокупувати наступні.

Орест — командир взводу інженерної розвідки у складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригаді. Йому 34 роки, на початку війни жив і працював у Стокгольмі у невеликій будівельній компанії. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, одразу вирушив до військкомату на рідній Львівщині, а звідти — на фронт. Чоловік вже має поранення. Під Попасною здетонував мінний шлагбаум, тоді загинув його товариш, а Орест — отримав складну контузію. Після лікування боєць повернувся на фронт. Каже, наразі у саперів багато роботи.

«Ми йдемо, встановлюємо загородження. Під час штурму піхота використовує те, що ми встановили, і ми знову змушені йти і встановлювати. Фактично це безкінечний процес. Кожен день встановлюють, кожен день штурм, кожен день використовують загородження, і знову по колу. Наразі це, так би мовити, м’ясні штурми, і так вони (росіяни — Ред.) зараз промацують, де можна пролізти», — розповідає боєць.

За словами Ореста, росіяни використовують досконалішу зброю щомісяця — українські військові постійно стикаються із чимось новим. Нині, наприклад, в українські окопи часто приходять російські солдати.

«Зі слів їхніх полонених, їм доводять, що десь там є їхні позиції і вони просто йдіть туди, з розрахунком на те, що вони зайдуть і закріпляться. І, відповідно, вони часто йдуть, не знаючи навіть того, що перед ними їхніх позицій немає. Тобто, вони вискакують на наші позиції, намагаються штурмувати, або намагаються пробратися поміж позиціями. Ну, і поки що, оскільки ми стоїмо на тих самих рубежах, відповідно, успіхів у них немає», — поясює Орест.

Читайте також: «Нескінченна кількість піхоти» — прикордонник про окупантів біля Часового Яру

Нині росіяни використовують усі методи та засоби ведення війни. Навіть заборонені. Серед них — касетний спосіб мінування. Контролювати чи нейтралізувати його неможливо, підірватися людина може будь-де і будь-коли. Українські сапери всі свої дії вносять у спеціальні формуляри, щоб потім усі міни, які вони встановили, після перемоги України безпечно прибрати. Крім цього, росіяни регулярно порушують Конвенцію про заборону використання хімічної зброї, каже Орест:

«Наші штурмовики пробували трохи покращити позиції, зайняти позиції ворога, що їм і вдалося. У той час, коли вони закріплювалися, ворог використовував FPV-дрон, оснащений газом, який підлетів до позицій, які зайняли наші бійці і таким чином намагався вигнати їх на двір, щоб завдати ураження вже іншими FPV чи артилерією. Ну, скажімо так, ми змогли з цим впоратися».

Владислав служить у підрозділі з вогневої підтримки 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. У Кліщіївці дістав поранення, але пройшов реабілітацію за три місяці і знову повернувся на фронт. У першу ж зміну після повернення на позиції знищив одразу п’ятьох окупантів.

«Поранення було у Кліщіївці. Сідницю розірвало, коли заводив групу окопуватися на позиції нові. І потрапили під мінометний обстріл. Дістав поранення. Виходив сам. Хлопці надали першу медичну допомогу. Мене евакуювали звідтіля, потім перевезли далі по стабпунктах. Ну зараз все добре, ходжу, бігаю, працюємо», — розповів Владислав.

Військові додають, більшість бойових зіткнень у Кліщіївці зараз відбувається вночі.

Яніна Львутіна, Донеччина, Громадське радіо