«Археологи знайшли…» — так зазвичай починаються новини, у яких ми дізнаємося про дивовижні згадки минулого, які з’являються щороку, та щоразу змушують нас здивуватися, а подекуди навіть переосмислити перебіг тих чи інших історичних подій, або загалом наші знання про ту чи іншу культуру.
Саме тому вирішили зібрати добірку найцікавіших знахідок 2021-го та нагадати, як науковці виявляли та досліджували стародавні артефакти протягом року.
Детальніше про кожну зі знахідок можна прочитати за посиланнями в тексті.
У Дніпропетровській області у селі Новоолександрівка під час будівництва дороги Н-31 археологи виявили кромлех — тип археологічної пам’ятки, що виглядає, як валуни або кам’яні брили, розташовані у вигляді кола або еліпса.
Про це повідомляв заступник начальника Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області Олександр Коломийцев:
«Найвідоміший кромлех — це той, що в Англії. Його називають Стоунхендж. Призначення кам’яних кругів мені невідоме, але щось таємниче в них є. Знайшли кромлех при розкопці кургану, розташованого в селі Новоолександрівка. Місце цікаве, давні поховання: від епохи бронзи, скіфів і до Середньовіччя».
Похованню, яке виявили археологи, понад 5 тисяч років.
У Великій Британії археологи встановили, що печерне помешкання, якому близько 1200 років, могло бути житлом англосаксонського короля-вигнанця.
Помешкання було влаштоване в печері Anchor Church і тепер вважається одним із найстаріших у Британії. Печерний «будинок» визначили як один із найстаріших непошкоджених житлових приміщень з будь-коли знайдених у Великій Британії.
Археологи знайшли міст кіммерійців на розкопках городища стародавніх кіммерійців «Дикий Сад».
Про це повідомляв керівник розкопок Кирило Горбенко.
«Ми знайшли найстаріший у Східній Європі міст через фортечний рів. Він датується 1250 роком до н.е., тобто йому 3200 років. Трохи старший за віком міст є тільки у Греції, він належить до пам’яток Мікенської (або Ахейської) цивілізації, датується 1300 роком до н.е.», — розповідав він.
У провінції Йозгат, що в центральній частині Туреччини, археологи знайшли унікальну мозаїку віком 3,5 тисячі років.
«Наукові дослідження встановили, що знайдена мозаїка є першою у світовій історії, тобто найстарішою у світі. Форма мозаїки також це доводить, оскільки вона досить примітивна», — повідомляв керівник управління культури та туризму провінції Йозгат Хусеїн Чітчі.
Мозаїка складається з 3147 каменів, її розмір — 3×7 метрів. Її знайшли на місці розкопок Ушакли Хьойюк, що в провінції Йозгат. Датують мозаїку 1500 роками до н.е.
Норвезькі археологи виявили на місці льодовика, який розтанув, добре збережену дерев’яну лижу, вік якої близько 1300 років. За п’ять метрів від неї у 2014 році виявили першу.
Про результати дослідження повідомляла команда проекту Secrets of the Ice на своєму сайті.
Археологи зробили дивовижне відкриття у місті Явне в Центральному окрузі Ізраїлю. Під час розкопок, що проводяться Управлінням старожитностей перед будівництвом нового житлового району, вчені з’ясували, що це місто було чи не найбільшим у світі центром виноробства у Візантійську епоху.
Відкриття такого заводу в Явні часів Візантійської епохи, який міг би виробляти 2 мільйони літрів вина на рік, приголомшило археологів.
Знахідки, зроблені тут протягом останніх двох років, можна назвати сенсаційними. Розкопана величезна промислова зона, що досягла свого розквіту близько 1500 років тому. Вона складалася щонайменше з п’яти виноробень, а також гончарних майстерень, де виготовляли глечики.
Площа кожної виноробні сягала 225 квадратних метрів. Навколо басейнів, де виноград давили ногами, розташовувалися ємності для бродіння. Неподалік були влаштовані величезні склади, з яких глечики з вином поставлялися в порти і розходилися по Європі і Африці. А загальна площа промислового комплексту — кілька гектарів.
На околицях давньоримського міста Помпеї археологи знайшли непошкоджену кімнату, в якій, ймовірно, жили раби. Кімната є частиною вілли.
У кімнаті площею 16 квадратних метрів археологи знайшли три дерев’яні ліжка та скриню із предметами. На думку дослідників, у кімнаті могла мешкати родина, яка виконувала щоденну роботу у домі господаря. Під ліжками були виявлені амфори для зберігання особистих речей та керамічні глечики. Також тут знайшли дерев’яну скриню, в якій були металеві та тканинні предмети, схожі на частини кінської упряжі. На одному з ліжок знайшли вал колісниці.
Археологи знайшли у «Софії Київській» енколпіон, датований у межах першої половини ХІІІ століття.
Про знахідку повідомив археолог Тимур Бобровський:
«Ми ще у процесі розкопок, але сезон потроху добігає кінця. Розкопи завжди на останнє балують чимось надзвичайним археологів, які старанно працювали та шанобливо ставилися до давнини. Сьогодні свою особливу відзнаку «отримав» Вячеслав Гайдук, знайшовши бронзовий енколпіон (хрест-релікварій), ледь не перший цілий з території Софії Київської за усі десятиліття її досліджень».
Археологи знайшли в Єгипті залишки храму Сонця, зведеного приблизно 4 500 років тому. Фрагменти храму знайшли під іншим храмом в Абу Гурабі, неподалік Каїра.
У 1898 археологи знайшли на тому ж місці храм Нюсера — шостого царя 5-ї династії, який керував Єгиптом між 2400 та 2370 роками до нашої ери. Зараз експедиція знайшла докази, що цей храм був побудований на місці давнішого храму Сонця. Останнє відкриття свідчить, що храм Сонця був побудований на залишках храму Нюсера.
Тепер археологи хочуть дізнатися, хто побудував перший храм. Для цього вони продовжать розкопки на цій ділянці.
Група археологів з національного університету Сан-Маркос у Перу знайшла в городищі Кахамаркілья в долині річки Рімак 800-річну мумію у чудовому стані. Тіло муміфікованого чоловіка було повністю перев’язане мотузками, а обличчя закрите руками.
Попередні розкопки в археологічному комплексі Кахамаркілья показали, що його нижній шар його належить до культури Ліма, що існувала на території сучасного Перу ще до інків.
У районі Харран у провінції Шанлиурфа, на сході Туреччини, де розташоване одне з найстаріших поселень у світі, внесене до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, археологи відкопали унікальний палац.
«Зараз розкопки проводяться у залі другого поверху Харранського палацу. Усередині зали було засипано землі приблизно на 7 метрів… Цього року в ході розкопок ми розчистили цю залу», — розповідав керівник розкопок професора університету Харрана Мехмет Онал.
За його словами, палац, де проводять розкопки, є унікальним прикладом 3-поверхової будівлі, яка збереглася з часів Середньовіччя та приховує багато таємниць.
Читайте також: Чи могли археологи виявити на Полтавщині загублене місто, описане Геродотом?
На Оркнейських островах, що розташовані на північному сході Шотландії, археологи знайшли меч вікінгів, якому за попередніми оцінками близько 1000 років.
Меч вікінгів виявили на місці поховання і він є рідкісним, цікавим та складним артефактом. Археологи визначили його як різновид важкого меча, що належить до ІХ століття.
Реліквія сильно заіржавіла, але рентгенівське проміння показало, що той раніше був багато прикрашений. А його головною особливістю було те, що під час його виробництва використовувалися різні метали.
Археологи, які проводили розкопки на території галілейського міста Магдала, сьогодні відомого як Мігдал, знайшли другу синагогу, що відноситься до періоду Другого Храму.
Це вперше в одному місті знайдено дві синагоги тих часів, пояснюють дослідники. Менша і, мабуть, не так багато прикрашена, як перша, знайдена у 2009 році, але разом вони проливають нове світло на набожність людей цього єврейського міста близько 2000 років тому.
На розкопках у могильнику Джрапі, що у Ширакській області Вірменії, археологи виявили поховання з останками трьох людей. Двоє з них — жінки-воїни бронзового століття, які судячи зі слідів травм на скелетах, були учасниця битв на рівні з чоловіками. Подібні поховання зустрічаються у Вірменії дуже рідко.
Поховання датують періодом пізньої бронзи — тобто 3,5-3 тисяч років тому. Гробниця розташувалась під перекриттям із чотирьох базальтових плит довжиною близько 4,5 м. Також там знайшли 6 глиняних судин, намисто, кинджал і 4 наконечники бронзових стріл.
На околицях міста Кадіс в автономному співтоваристві Андалусія іспанські археологи виявили затоплені руїни, які, можливо, належали храму фінікійського бога Мелькарта, якого древні римляни ототожнювали з Геркулесом, а давні греки — з Гераклом.
«Ми порівняли дані з документальних джерел та археологічних відкриттів із зображеннями, отриманими за допомогою комп’ютерного моделювання, і результати змушують нас вірити, що це може бути храм Геркулеса, що описується в міфах», — каже голова центру підводної археології Мілагрос Альзага Гарсіае.
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS