facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Лежали на футбольному полі поруч із тілами та чекали, коли скінчиться обстріл — поліцейська з Маріуполя

1x
Прослухати
--:--
--:--

Жінка двічі втратила домівку через Росію: у 2014-му та 2022-му роках. Після того, як окупанти розбомбили драмтеатр у Маріуполі, вона переїхала до Кропивницького. Нині працює там і чекає з російського полону свого чоловіка, який із перших днів великої війни став на захист України. Це історія поліціянтки Катерини Шнейдер, з якою поспілкувалася журналістка Громадського радіо Лілія Кочерга.


Катерина Шнейдер народилася у Харцизьку на Донеччині. Вона — майор поліції, а за першою освітою — медсестра. Через російську агресію жінка переїхала до Маріуполя. 5 років тому зустріла там свого майбутнього чоловіка.

«Ми з ним познайомилися через Facebook — надіслав мені якусь листівочку. Він обіймав посаду як і я — працював із неповнолітніми й у нас просто були спільні інтереси. Чоловік працював у кримінальній поліції у справах дітей», — розповідає Катерина.

Потім було перше побачення, освідчення та весілля.

«Коли ми з ним поспілкувалися, пройшлися парком, прогулялися… І коли гарний, високий, мужній чоловік проводжає тебе додому, що кожна дівчина від нього хоче? Щоб він її поцілував. Але він мене не поцілував. Ось так він і здобув моє серце», — згадує поліцейська.


Читайте також: «Ненавиджу сонячну погоду, бо окупанти краще бачать»: як зараз живе Херсон?


За рік до повномасштабного вторгнення подружжя придбало квартиру. Обжитися не встигли почалася велика війна. Чоловік став на захист країни. Катерина переїхала ближче до драмтеатру, адже її район сильно обстрілювали. Евакуюватися відмовилася, бо у Маріуполі був її коханий. Кілька разів жінка навідувалася у свою квартиру, аж поки оселю не розтрощили російські снаряди. Дорогою назад ледь не загинула і сама.

«Коли ми вже почали бігти, а воно ж все летить, летить, на полі футбольному лежали тіла людей. Нам зі знайомою довелося лежати на цьому футбольному полі поруч із тілами й чекати, коли воно все скінчиться», — згадує жінка.

Після знищення драмтеатру, Катерині вдалося виїхати з оточення, перетнувши 18 блокпостів. Жінка взяла з собою лише документи та каблучки, подаровані чоловіком. Через стрес вона сильно втратила вагу, весільна обручка тепер завелика, але її вона не знімає.

«Я приховувала свої документи, а саме посвідчення. І приховувала документи свого чоловіка», — згадує Катерина.

Чоловік Катерини опинився на заводі «Азовсталь». Наприкінці травня потрапив у полон. Жінка зізнається: триматися допомагає робота в університеті. А ще ансамбль барабанщиць, яким вона керує. Катерина вірить, що українські землі повернуться під контроль України, а її чоловік додому. Мріє, як зустрічатиме коханого:

«Ну, поцілувати, обійняти — це само собою. Хочеться його кудись повезти далеко… Повезти й десь сховати».

Лілія Кочерга, Кропивницький, Громадське радіо


При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту


Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

У Києві приберуть зірку з будинку на Хрещатику — КМДА

У Києві приберуть зірку з будинку на Хрещатику — КМДА

1 год тому
Кембриджський словник оголосив слово 2024 року

Кембриджський словник оголосив слово 2024 року

1 год тому
На Революції гідності політиків толерували, але не робили символами надії — Максим Буткевич

На Революції гідності політиків толерували, але не робили символами надії — Максим Буткевич

1 год тому
Під час удару по Курщині високопоставлений генерал КНДР отримав поранення — WSJ

Під час удару по Курщині високопоставлений генерал КНДР отримав поранення — WSJ

2 год тому