«Навіть директор і я — інженер, — ми всі працювали у полі»: як аграрії вирощують кавуни на Одещині?
Зрив «зернової угоди», підрив росіянами греблі Каховської ГЕС, окупація частини Херсонщини — все це вдарило по аграрному сектору України. Там, де раніше збирали врожаї овочів та кавунів, зараз пустелі або затоплені території.
Аграрні підприємства з Херсонщини перемістилися до інших регіонів. Зокрема, кавуни почали вирощувати на Одещині. Через особливості клімату саме тут родять баштанні культури, розповідає директорка департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської обласної військової адміністрації Алла Стоянова:
«Сьогодні дійсно, по всіх домогосподарствах — і приватних, і юрособах — збільшені площі під овочі, збільшені площі під баштанні культури. Ми маємо 3,2 тисяч га землі, саме під кавун відведено 2,5 тисяч га».
Читайте також: Овочівництво, зерно, судноплавство: якими є наслідки підриву Каховської ГЕС для України?
Баштанних полів на Одещині кілька. Ми виїжджаємо на одне з них. Кавуни тут великі — у середньому по 10 кілограмів. Велика частина з них вже стигла. За процесом росту та дозрівання у соцмережах могла спостерігати вся Україна. Нас зустрічає головний інженер агропідприємства ПП «Дністер» Петро Газібар. Розповідає: війна суттєво змінила плани аграріїв:
«З початком війни ніхто взагалі не знав, що робити: сіяти чи не сіяти. У нас був місяць просто роздумів. Ми нічого абсолютно не робили у полі. А потім вже почали засівати, бо іншого варіанту не було. Сіяли кукурудзу, трохи кавунів, трохи цибулі».
До війни агропідприємство Петра вирощувало цибулю та зернові. Після окупації частини Херсонщини довелося розширяти перелік культур під сівбу.
Цього року це рішення остаточно підтвердилося: зернові, які вже вродили на Одещині добре, просто немає куди продавати після зриву зернової угоди. Попри оптимізм можновладців, які розповідають про наземні шляхи збуту, Петро Газібар скаржиться: ринку немає.
«На зерно ціни нема, здавати його і возити, на сьогодні нема куди вивезти. Ми зібрали врожай, куди його везти?», — каже головний інженер.
Читайте також: Дрони лякають птахів, ракети контузять дельфінів: як масовані обстріли Одещини впливають на природу
Проте ціни на ринку овочів та баштанних культур тримаються. У тому числі через фактично вбиту підривом Каховського водосховища конкуренцію з боку херсонських аграріїв. Тому тих же кавунів у агропідприємств «Дністер» засіяли в 4 рази більше — замість 4 гектарів — вісім. Далося це важко, частина працівників виїхала з небезпечного регіону, частину — мобілізували. Загалом цього року на підприємстві залишилася лише половина людей, розповідає Петро Газібар:
«Весною навіть я — інженер, а також директор, — всі працювали, всі були в полі. Треба було бризкати — бризкали. Все, що треба було, самі робили. З дефіцитом людей ми зіштовхнулися».
Попри всі проблеми, одеські кавуни достигли і стали брендом цього сезону. За ягідою прямо на поля приїжджають і з області, і з інших регіонів України. За смаком, одеські кавуни вийшли не гірші, ніж херсонські, тішиться Петро:
«Цього року була добра погода, так як дощів таких не було. Кавун не хворів. Сонцем він обігрітий, смак набрався, соковитий. У нас є поливальна машина, поливали, сонце гріє — все добре».
Сезон кавунів триває лише місяць. Скоро, прогнозують аграрії, ціна на них трохи знизиться.
Юлія Афанасьєва, Одещина, Громадське радіо
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS
