Цього року погода сприяє отримати високий врожай — експертка Тетяна Адаменко
Інтерв'ю
Сезон фруктів в розпалі, стартували жнива і з’являються перші польові овочі. Яким буде врожай?
Ведучі1
Гості1
Як цьогорічна погода впливає на врожай різних культур, нам пояснила керівниця відділу агрометеорології Укргідрометцентру Тетяна Адаменко.
Цьогорічні опади сприяють врожайності
Тетяна Адаменко: Кожний вегетаційний період — період, коли рослини ростуть і дають врожай — неповторний.
Цього року у нас абсолютно незвичний розподіл опадів. На заході країни, який у нас більш вологий, ніж решта території, випало набагато менше опадів, ніж у центральних областях. Температура у середньому відповідає нормі. У травні в Україні опадів майже не було. Це був один із найсухіших останніх місяців весни за 30 років. А у квітні у нас випало 2-3 місячні норми. Тобто квітень був найбільш вологий за останні роки. І саме завдяки квітневим опадам ми маємо такі гарні умови для урожаю озимих зернових, ріпаку. Тобто не було посухи.
Менш сприятливі умови були для ячменів, вівса, гороху, проте не критично. І урожай дуже достойний, як показують перші обмолоти, тобто збирання вже розпочалося.
У липні ми спостерігаємо бурхливі атмосферні процеси. Якщо спека, то сильно. Якщо похолодання, то дуже відчутно. Якщо дощі, то в багатьох пунктах інтенсивні, сильні, рад, шквали. Проте такий характер погоди і в червні, і в липні дуже вдалий для вирощування більшості сільськогосподарських культур.
От уже маківка літа і стандартна ситуація, коли третина або половина площ кукурудзи, соняшника, сої бувають охоплені жорсткою ґрунтовою посухою. Однак цього року ми критерію жорсткої ґрунтової посухи не досягли. Хоч на півдні такі площі вже є, але це локальні площі. І це завдяки періодичним похолоданням і зниженням нічних температур у періоди спеки до показників, які дають змогу рослинам відновити водний баланс. Тобто не спостерігається стійкого в’янення.
Зазначу, що відносна вологість повітря упродовж цього періоду вегетації цього року була підвищеною. Це взагалі не характерно для нашого клімату. Однак коли нам душно, то такі тропічні дні бувають.
Є і негативні наслідки, звичайно. Думаю, що затримується збиральна компанія озимого ячменю, який скрізь практично вже досяг збиральної стиглості. Тобто досить повільно підсихає зерно, насіння ріпаку. Однак це все не є критичним. У принципі, погодні умови ніколи не бувають ідеальними, але цього року вони сприяють отриманню високого уражаю практично всіх культур.
Читайте також: Не варто боятися їсти ранні овочі і фрукти, їхня користь перевищує будь-які можливі ризики — біолог
Кукурудза, соняшник, соя
Олена Новікова: Дивіться, кукурудза через погоду як почувається? Чи врожайний буде рік на цю? Я поясню навіть, чому я так саме в ній зацікавлена: від того, як вона виросте, залежатиме ціна на комбікорм. Відповідно на те, скільки коштуватиме, припустимо, курятина.
Тетяна Адаменко: Що я хотіла ще сказати про пізні культури? Саме це кукурудза, соняшник, соя. І це саме ті культури, які найчастіше підпадають під дію дуже високих температур другої половини липня і початку серпня. І внаслідок таких високих температур і тривалого часу без опадів (тиждень-десять днів), це сприяє тому, що вони дозрівають передчасно, і це зменшує врожай. І хоч в Україні липень найтепліший місяць в нашому кліматі, але ж у більшості регіонів абсолютні максимуми температури повітря і тривалі періоди сухої погоди спостерігаються і на початку серпня. Найвища температура, яка була зафіксована за весь період метеоричних спостережень в Україні, становить плюс 42 градуси (у затінку), і вона спостерігалася саме в перших числах серпня. І це було на Півдні Одещини, і це було в Луганську у 2010 році. До того часу і на сьогодні таких температур немає.
- То на сьогодні умови для кукурудзи, соняшника і сої майже ідеальні. Є сподівання, що ми пройдемо цей критичний період — друга половина липня, початок серпня — завдяки тому, що спека буде перериватися періодичними дощами і періодичними похолоданнями.
А от чому для кукурудзи цей період надзвичайно важливий? Тому що саме в цей період, друга половина липня, закладаються зерна кукурудзи. Тобто йде запилення. Якщо надзвичайно високі температури, 32-33, то запилення не відбувається. Відбувається стерилізація пилку і просто, коли взяти такий качан, то він пустий.
Соняшник — це більш засухостійка культура. А соя взагалі прекрасна культура. Якщо період не тривалої спеки, то вона замирає на якийсь час. А потім, коли погода змінюється, вона має таку властивість, як відновлюватися і знову створювати урожай.
Фрукти, овочі, ягоди
Тетяна Адаменко: На сьогодні я не бачу якихось таких ризиків для цієї групи культур. Для них, у принципі, також нормальні умови. Якщо є зрошення і високі температури, то це взагалі супер. А якщо немає зрошення, то все-таки немає такої жорсткої, тупої посухи. І максимальні температури, які ми спостерігаємо, то в певний час було дещо прохолодно для цієї групи культур. Не вистачало їм ефективного тепла. Зараз його вдосталь.
- Активні температури зараз відповідають потребі цих культур.
З картоплею ситуація набагато краще, ніж минулого року. Однак є такий параметр, як середня температура ґрунту на глибині 10 сантиметрів — саме там, де розташовані ці бульби картоплі і корінь цукрового буряка. Для них несприятливі температури вище 25 градусів, от саме в ґрунті.
Читайте також: Ціни 2021 року на українське зерно, можливо, повернуться, але треба розуміти реалії — фермер з Кропивниччини
Про Каховську ГЕС, спеку і нову географію культур
Тетяна Адаменко: Розумієте, навіть те, що сталося, ми ж всі бачили ті кадри, пустелі, напівпустелі — це ж скажеться у кінцевому підсумку на кліматі. Звичайно, це не відбудеться сьогодні, завтра. Через рік, або 5-10 років, якщо не буде зрошення, то це буде пустеля. І щоб там щось виросло, я не готова про це говорити, тому що те, що змило, згнило… Для цього регіону характерні два урожаї. Тобто достатньо було тепла для вирощування двох урожаїв картоплі. Це ж у нас звичайна ситуація була.
- Тепер, якщо нема зрошення, нема поливу, то який там другий урожай?
Олена Новікова: Зараз на заході найспекотніший тиждень за всю історію спостережень. Кажуть, буде ще більше за прогнозами. Дехто каже, за 120 тисяч років найвища буде глобальна температура. Ну, то таке, для усього світу. А от в нас фермери, наприклад, через війну, через окуповані території, вони вирішили дещо змінити географію висаджування деяких культур. І ще в червні фермери Рівненщини, вони хвалилися, що почали вирощувати кавуни. Але, в принципі, взагалі, скористатися певними змінами клімату, цими тенденціями, почати спробувати, проекспериментувати, вирощувати те, що в певному регіоні ніколи до цього не росло. Це ймовірно?
Тетяна Адаменко: Це абсолютно ймовірно. Ви дуже правильно все кажете. Те, про що я багато разів говорила і на конференції, що треба користатись цим. За прогнозами світових експертів зі зміни клімату, ми будемо перебувати ще в такій більш-менш сприятливій ситуації 10-15 років.
- Ми маємо набагато більше тепла, ніж було ще 30 років тому.
А кількість тепла, яка накопичується на певній території — це той показник, враховуючи який, можна змінити географію або види культур, які вирощуються.
Тобто відійти від традиційних, скористатись тим, що вже дає природа, і клімат, і людина, яка є основним винуватцем глобального потепління.
Класичний приклад — це кукурудза. Я весь час про неї говорю. В Івано-Франківській області 30 років тому вона не визрівала. А зараз там прекрасний врожай кукурудзи, один з найбільших в Україні.
Треба мати вимоги певної культури до кліматичних факторів і зіставити з тим, що вже має певна територія. Звернутися на метеорологічну станцію, дізнатись, яка там кількість активного та ефективного тепла накопичується, яка кількість опадів по місяцях, коли бувають найраніші та найпізніші заморозки. І з огляду на це зробити висновок, що можна вирощувати кавуни.
Зараз така модна тенденція також — це мигдаль.
Читайте також: Овочівництво, зерно, судноплавство: якими є наслідки підриву Каховської ГЕС для України?
Станом на 23 червня 2023 року в Україні було завершено сівбу ярих культур. Всього посіяно 12,75 млн га зернових, зернобобових та олійних культур. Сівбу соняшнику проведено на площі 5 307,5 тис. га.
Цього року в Україні очікують майже рекордний урожай сої — близько 4 мільйонів тонн. Про це в етері Громадського радіо повідомив генеральний директор ІМК, президент асоціації Український клуб аграрного бізнесу Алекс Ліссітса.
Кандидат економічних наук, експерт з трейдингу олій та шротів Костянтин Бугера в нещодавньому ефірі на Громадському радіо зазначав, що Україна у зв’язку зі повномасштабним вторгненням втратила близько 20% переробних потужностей соняшника та соняшникової олії, проте це не катастрофічно. За його словами, сільськогосподарська галузь перебуває у порівняно непоганому стані.
Нагадаємо, у травні 2023 року Єврокомісія заборонила експорт української агропродукції до п’яти країн ЄС. А офіційний Київ висловив протест Польщі та Європейському Союзу через запровадження обмежень на імпорт української сільськогосподарської продукції як такі, що суперечать Угоді про асоціацію.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS
