Фото з сайту nrcu.gov.ua
Майже половина судових засідань щодо збройного конфлікту в Україні відбувається без присутності журналістів. Це встановили під час моніторингу представники організації «Медійна ініціатива за права людини». Увагу медіа послаблюють кілька чинників — забагато ресурсу треба для того, щоб відстежити одне провадження, суди нерідко переносять засідання і не сповіщають про це на сайтах, у судовому реєстрі немає систематизації саме за військовими конфліктами. Що від цього втрачає суспільство?
«Я хочу, щоб ви, панове козаки, перехрестили свої чола», — звертався до учасників власного збройного формування отаман так званого «Всевеликого війська донського» та активний учасник російської агресії проти України Микола Козіцин. З 2014 року він в офіційному розшуку, а українські слідчі ведуть проти нього заочне провадження за участь у терористичній організації, незаконне позбавлення волі людей, ведення агресивної війни. Журналістка і координаторка «Медійної ініціативи за права людини» Ольга Решетилова досліджувала цю справу.
«У 2014 році Козіцин та його банда фактично кошмарили всю Луганську область. Я знаю, що правозахисники задокументували щонайменше 40 потерпілих від цієї банди. У матеріалах справи я побачила, що там там насправді тільки четверо потерпілих — це волонтери, які потрапили до нього в полон. А решту — хто був у нього в полоні, постраждав від його дій — досудове розслідування і прокуратура просто оминули», — розповідає журналістка.
Ольга Решетилова регулярно системно вивчає справи, пов’язані з військовим конфліктом, об’їжджає регіони. Розповідає: приблизно половина всіх її відряджень на суди у різних куточках України — марні. Засідання переносять без попереджень на сайтах
«Коли ти приїжджаєш вночі в Покровський суд на засідання у справі Ігоря Кімаковського, громадянина РФ, якого згодом обміняли, а на той момент він був у СІЗО в Україні, секретар суду дивиться на на тебе здивовано і каже: «Ой, а ми вирішили всі справи раніше». У Харківському апеляційному суді мало відбутися засідання у справі Лариси Чубарової (співробітниця так званого «МДБ ДНР», засуджена судом першої інстанції за катування і вбивства українських військових — ред.), воно стояло у розкладі. Я приїжджаю, а біля приміщення зали судових засідань мені повідомляють, що суддя поїхав у відрядження. Хоча у мене є сумніви. Мені здається, що я бачила цього суддю і що він не був у відрядженні», — описує Ольга Решетилова кілька невдалих поїздок.
Суддя Харківського апеляційного суду Віктор Яцина відповідає: часто і самі судді до початку засідання не знають, чи воно відбудеться.
«Перевірка явки відбувається за законом — під час початку засідання. Навіть якщо ми беремо до уваги, що особа подала клопотання про розгляд без неї, все може перегратися останньої миті», — пояснює суддя.
Забагато ресурсу — так редактори пояснюють небажання відряджати журналістів на судові засідання. Співавторка звіту про висвітлення судових процесів Дар’я Свиридова, яка нині працює першою заступницею представника президента України в АР Крим, додає ще один чинник — складна мова.
«Журналісти ретранслюють для суспільства те, що відбувається в судових процесах. Їм складно зрозуміти судову мову і переводити це на людську. Це юридичні терміни, за якими камуфлюються важливі події», — каже співавторка звіту.
Під час підготовки звіту спостерігачі відвідали 37 засідань у 18 судах в різних регіонах України. З’ясували, що преса була на половині з них. Низька увага призводить до того, що і журналісти, і преса не розуміють суті ухвалених рішень. Дар’я Свиридова наводить приклад справи колишнього керівника фракції «Партії регіонів» Олександра Єфремова, якого звинувачували в державній зраді.
«Справа триває декілька років, майже жодне ЗМІ не робить репортажі з усього засідання. І тільки коли йому змінили запобіжний захід з арешту, всі зміни написали виключно про цю подію, в тоні зради, не пояснюючи, як тривав процес, що передувало зміні запобіжного заходу», — пригадує дослідниця.
Зараз є 12 тисяч проваджень, пов’язаних з військовим конфліктом в Україні, наводить статистику прокурор з профільного департаменту Офісу генпрокурора Микола Говоруха. Це масив справ, з якими Україна до 2014 року не стикалася.
«Необхідність звернення до звичаїв війни, міжнародних договорів, рішень міжнародних трибуналів, де ця практика вироблялася, також викликає складнощі», — пояснює прокурор.
Автори моніторингу рекомендували судам якомога більше повідомляти про рішення у справах, пов’язаних з військовим конфліктом, створити окремий портал для таких проваджень та навчати медійників юридичних тонкощів.
Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.
Встановлюйте додатки Громадського радіо:
? якщо у вас Android
? якщо у вас iOS
0