«Окупанти вважали Харків проросійським, але ми дали жорсткий опір»: інтерв'ю з теробороною
Як Харків тримає оборону та що є перемогою для військових?
26 травня окупанти обстріляли один із житлових районів Харкова. Загинули вісім людей, ще сімнадцять — поранені.
Попри те, що українські військові відтіснили окупантів за 20 кілометрів від міста, повертатися сюди військові мешканцям поки не радять.
Про те наскільки зараз Харків готовий до оборони в разі контрнаступу агресора, які прогнози щодо тривалості війни та важливості для агресора захоплених територій — в інтерв’ю з представниками тероборони Харкова на позивні «Отаман», «Тур» та «Оса».
Харків обстрілюють хаотично
Вікторія Рощина: Якою наразі є безпекова ситуація у Харкові?
Отаман: Ми зараз тримаємо рубежі міста. Нещодавно повернулися з першої лінії, де вели бої безпосередньо з ворогом. Наразі безпекова ситуація у Харкові більш-менш стабільна, тому що російські війська відкинуті на 20-25 кілометрів від міста. Багато їхніх артилерійських систем не дістає сюди. Але в них є далекобійні системи, які працюють переважно з території російської федерації. Це РСЗО «Смерч» або далекобійні гармати, які дістають до міста Харкова. І вони не соромляться обстрілювати житлові квартали, як з території російської федерації, так і з найближчого розташування російських військ.
Вікторія Рощина: Нещодавній обстріл біля метро, в результаті якого загинуло 8 людей. Чи мали окупанти ціль? Адже поряд немає військових об’єктів.
Отаман: Вони стріляють куди завгодно. В них багато ствольної артилерії, далекобійних артилерійських систем. Вони зовсім не мають ніякої точності й просто стріляють в нашому напрямку.
Російська армія не має на меті зруйнувати тільки військову інфраструктуру, вони хочуть залякати населення для того, щоб змінити політичний режим.
Отаман: Вони це проголошують прямо. В них багато старих снарядів, якісь з них не розриваються, якісь розриваються. Вони використовують ті записи снарядів та РСЗО, які ще в них лежать на складах у великій кількості. Десь вогонь коригується через безпілотники, десь не коригується, але вони стріляють по площі. Це геноцид українського народу і вони роблять те, що робили завжди — хочуть знищити Україну.
Дивіться також: «Живі голуби разом з мертвими на сходах зруйнованих будинків»: фоторепортаж із Харкова
Навіщо окупантам Харків та Харківщина?
Вікторія Рощина: Чим важливий для окупантів Харків?
Отаман: Це політичне питання. Харків — це місто, яке вони вважали проросійським, але це місто дало жорсткий опір. Тому вони його ненавидять. Вони не змогли його взяти з нальоту тому харків’яни добре воюють і господарюють на своїй землі.
Оса: Харків для них важливий ще з часів «новоросії», яку вони мріють знову створити. Навіть не так Маріуполь важливий.
Вікторія Рощина: Чим важливий тимчасово окупований Ізюм для РФ?
Отаман: Це все прикордонна смуга. Ізюм — це дорога на Донбас.
Вікторія Рощина: Чи розумієте ви для себе стратегію ворога?
Отаман: Зі стратегії росії ми бачимо, що вони зосередились зараз на двох напрямках: хочуть «дорогу на Крим» та досягти перемоги на Донбасі, розширити кордони «днр». Цим продемонструвати усьому світу рішучість і жорстокість росії, залякати європейські країни та поставити себе на місце якоїсь супердержави у військовому плані.
На сьогодні вони цієї мети не досягли. Харків та харківські військові — ті, хто намагаються зашкодити їм дійти до Донбасу й досягти легкої перемоги. Вони вирівнялися по території Сіверського Донця з того боку і тримають десятикілометрову смугу вздовж кордону.
Слухайте також: За тиждень втрати російських військ на Луганщині сягнули катастрофічних цифр — Снєгирьов
Вікторія Рощина: Чи достатньо в нас наразі сил для відбиття окупованих територій області?
Отаман: У нас недостатньо сил і важкої артилерії. Є надія на те, що західна допомога спрацює. Ми воюємо грамотно, в нас є рішучі солдати та офіцери, ми навчені. Але ресурси в Росії значно більші. Ми потребуємо великої допомоги наших союзників.
Вікторія Рощина: Чому допомога союзників важлива і для них також?
Отаман: Якщо Україна не вистоїть, то росія не зупиниться. Вони вже загрожують Польщі, Фінляндії, які також були в складі імперії.
Орки витягли зі своїх складів увесь мотлох і його багато. І для того, щоб знищити все це, потрібна високоточна західна професійна зброя: автоматичні гармати великого калібру, системи реактивного вогню. Тоді зможемо зупинити цю безумну навалу.
Вікторія Рощина: Які настрої наразі серед українських захисників?
Отаман: Особовий склад перебуває у доброму психологічному стані, паніки немає. Звичайно, є усілякі проблеми, але основна маса наших солдат і офіцерів готові до кінця захищати свою Батьківщину.
Вікторія Рощина: Наскільки зараз укріплений Харків?
Отаман: Спершу на Харків нападав Північний флот, Росгвардія разом з «днр», зараз знову Північний флот. І що? Кантемирівська дивізія розбита. Ми готові давати відсіч, але для того, щоб наступив у цій війні перелом — потрібна допомога. Тому ми з великою надією дивимось на наших союзників, які можуть допомогти нам з постачанням озброєння.
Велику роль зіграли ті постачання, які були на першому етапі. Але наразі рф включилась на повну.
«Все своє потрібно забирати»
Вікторія Рощина: Лунають думки, що нібито окупанти залишили думки про Київ та інші великі міста.
Отаман: Перша стратегія росії була побудована на тому, що вони знайдуть — і всі втечуть. Тепер вони бачать, що так просто вони не зайдуть, тому зосередились на Донбасі. Поки що від Києва вони відступили, але від України — ні. Ми ще можемо побачити й другий, і третій етапи. І на Київ можуть піти, і на Харків. Ми готуємось. Але не вистачає важкого озброєння.
Вікторія Рощина: Чи є прогнози як довго може тривати ця війна?
Отаман: Якби в нас було достатньо озброєння — 200 гармат 155 мм, 200 літаків, танків Leopard, то все це могло б завершитися за кілька днів. На даний час ми в обороні й можемо оборонятися ще кілька років з цими ресурсами, якщо не застосують ядерну зброю.
Вікторія Рощина: Часто чую від людей на окупованих територіях, що їх здали.
Отаман: Ніхто нікого не здавав. Просто обороняти невеликі міста та села в той час Україна не могла, тому що це було б розпорошенням сил. Зосередження на обороні великих міст було основною стратегією. Це дало змогу звільнити населені пункти згодом, використовуючи саме ці опорні міста. Тому вони й ненавидять їх. Але сьогодні ресурсу для взяття цих міст в окупантів немає.
Читайте також: «Щоранку в нас «день бабака», але ми знаємо за що воюємо, а росіяни — ні». Інтерв’ю з мером Миколаєва Олександром Сєнкевичем
Вікторія Рощина: Які уроки винесли за цей час повномасштабної війни?
Отаман: Ми навчилися воювати в цих складних умовах. Це важкі уроки з втратами, але їж ми засвоїли. Велика консолідація українського суспільства проти агресора. Багато людей вчаться вже по ходу. Перш за все наразі потрібно ідентифікувати себе як Україна в єдності, не допускати проросійські сили до влади та пропаганди. На базі проросійських організацій було створено агентурні мережі ФСБ рф.
Вікторія Рощина: Чому вони існували? Це питання до СБУ?
Отаман: Усі це питання до політичного керівництва держави. Вони не давали працювати СБУ і думали, що допустивши проросійських політиків, вони замирять Україну та Росію. Але рф готувалися до війни ще з 2008 року, коли Україна засудила напад на Грузію.
Нам потрібен розгром російської армії, щоб вони не змогли в найближчі 50-100 років повторити це.
Оса: А всі ці наративи про те, щоб повернутися на лінію зіткнення 23 лютого, нас не влаштовують. Як тільки ми ліквідуємо російську армію у Харкові та інших містах — вони знову полізуть. Так було з Чечнею. Тому якщо зараз підписати мирову — буде нова війна, ще потужніша. І України тоді не буде. Та і Європи може не бути. Тому ми націлені на те, що краще загинути, але перемогти.
І Харків стояв та буде стояти. Хоча це досить «ватне» місто, якщо зрівняти його з Вінницею чи Полтавою.
Тур: Для того, щоб ми змогли жити мирним життям і піти в Європу (де нас чекають, бо ми показали хто ми є), нам потрібно визволяти свої території.
Слухайте також: Долають 10 км, аби зарядити телефон: як живуть деокуповані села Харківщини?
Вікторія Рощина: Військові кажуть що налаштовані повернути й Крим з Донбасом також.
Тур: Звісно, все своє потрібно забирати. А що вони зробили з Донбасом? Втягнули його в такий депресняк. Що вони роблять для людей? Платять допомогу? А де розвиток?
Крим у нас був дотаційним, але там господарства були, суднобудівництва, була торгівля. А що зробили вони? Вони загарбники й завжди лізли сюди, щоб грабувати.
Отаман: Вони хочуть вирішити для себе раз і назавжди українське питання. Тому що вихідці тоді з сучасної України завоювали цю Московію. Вони бились з оцими всіма племенами, які зараз прийшли до влади в Московії. Це війна, яка почалася не вчора, тому буде точитися завжди, поки хтось не переможе.
Тур: Мої онуки наразі за кордоном. Мене не випускають до них навіть у вихідні. Тому, для того, щоб їх побачити — я маю перемогти. Це найкраща мотивація.
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS