Онлайн богослужіння, скасування всеношної літургії та іфтар вдома: життя релігійних громад на карантині

Онлайн богослужіння, скасування всеношної літургії та іфтар вдома: життя релігійних громад на карантині

Богослужіння в онлайн-режимі та тісніше спілкування з парафіянами телефоном та у месенджерах карантин вніс чимало коректив у життя священників і релігійних громад України.

З початком карантину віряни парафії Свято-Олександрівського храму у Херсоні стали упізнавати один одного, розповідає настоятель протоієрей Андрій Калита. Каже: у теперішній ситуації довелося переглянути погляди на деякі речі, зокрема — і на спілкування з парафіянами.

Андрій Калита/Фото: В’ячеслав Гусаков

«Ми стали комунікувати більше, ніж ми комунікували до цього часу. Ми взнали потреби один одного: хто потребує якоїсь допомоги, хто не потребує, хто як живе. До цього ми збиралися на служби, а потім розходилися. Якщо говорити за нашу громаду, то карантин нас об’єднав, зробив справжньою сім’єю. Коли я під час онлайн-трансляцій служб звертаюся до парафіян з проханням лишатися вдома, то близько 95 відсотків дослухаються до цієї поради».

Через карантин у храмі зміниться порядок Великоднього богослужіння — не буде всеношної літургії.

«Від нічного богослужіння ми відмовилися задля безпеки, щоб не було «туристів», яким не потрібна сама літургія, а вони хочуть просто, що їм окропили пасочку, ковбаску, пляшку горілки… Ми від цього відмовилися. У нас богослужіння буде проходити з 6-ї години ранку. Буде організована онлайн-трансляція. Служба триватиме годину 45 хвилин. Ми домовилися із людьми, що коли буде богослужіння, вони у себе вдома на стіл ставлять пасочки, яєчка та інші страви для освячування. А після літургії буде читатися молитва-блогословення для людей, і під час неї ми всі разом проспіваємо «Христос воскрес!», і хай люди сідають за святкові столи», — говорить священник.

Протоієрей Андрій Калита каже: не згоден з трактуванням пандемії коронавірусу, як кари божої для людства. На думку священника, теперішні події — привід замислитися та зробити певні висновки про своє життя.

«Ця ситуація показує, що в нашому житті є дуже багато сміття. І ми в тому смітті дуже інтенсивно порпалися десь дванадцять годин на добу. І думали, що всього ми не проживемо, не переробимо, що без нас світ не буде існувати. І Бог, закривши нас по домівках, показав, що є дуже багато сміття, яке відійшло, ми багато чого перестали робити, але ми живемо. І ми живемо краще. Відбулося, я би сказав, сортування певних цінностей».

Читайте також: До храму на Великдень — за списками, замість поцілунків — поклони: як Волинь готується до свята

Херсонська синагога від початку карантину проводить богослужіння тільки в онлайн-режимі.  У телефонній розмові її охоронець сказав, що нікого з священнослужителів там немає:

«У нас — карантин. Зараз ніхто не працює, крім охорони. Молитви проводяться онлайн, але як це робиться, я не знаю. Ми у цьому не беремо участі. Зараз усе зачинено, на карантині, і працює лише одна охорона».

Переважно у форматі онлайн-звернень зараз спілкується зі своїми вірянами і мусульманське духовенство України. Втім, за словами, імама Сєвєродонецької мусульманської громади Тимура Берідзе, мечеті працюють, але у карантинному режимі. 

Тимур Берідзе

«З першого дня карантину усі мусульманські громади України вирішили зачинити мечеті і свої культурні центри для колективних заходів. Це стосується, у першу чергу, п’ятничної молитви з проповіддю, коли збирається велика кількість мусульман в мечетях. Скасували ми і уроки арабської мови, лекції по Шаріату. Скасували усі масові заходи. Але мечеті не зачинені. Допускається індивідуальне відвідування, коли не більше двох людей одночасно можуть прийти і молитися». 

За словами Тимура Берідзе, він радить мусульманам під час карантину зосередитися на спілкуванні зі своїми сім’ями. У родинному колі мусульмани, скоріше за все проведуть і Рамадан — дев’ятий місяць мусульманського календаря, коли мусульмани постять у світлий час доби, а після закінчення місяця відзначають свято Ураза-байрам. 

«Цей місяць дуже важливий тим, що ми кожну вечерю, яка в ісламі має назву «іфтар», проводили разом. До нашого ісламського культурного центру приходило 50-70 людей і разом розговлялися. Зараз цього не буде. Протягом цього місяця ми 30 днів щовечора колективно молилися. Це теж скасовано. І якщо карантин буде продовжено до 24 травня, то свято з нагоди закінчення Рамадану теж, на жаль, пройде без людей». 

Нині мусульманська громада велику увагу приділяє благодійності, бо через економічні проблеми, спричинені пандемією та іншими чинниками, суттєво побільшало нужденних. 

«У нашій громаді є чимало нужденних людей, які залишилися без роботи, а під час Рамадану їсти треба усім. Є й іноземні студенти, які через пандемію не можуть повернутися додому і не отримують допомогу від своїх родин. Їх теж треба підтримувати. Ми працюємо у цьому напрямку. Також ми щонеділі годуємо безхатченків у Сєвєродонецьку. За їжею приходять 40-50 людей і ще така ж кількість отримує їжу за місцем перебування. Звісно, ми враховуємо умови карантину. Їжа, яку ми роздаємо, розфасована в одноразовий посуд і в пакети. Слідкуємо, щоб люди, які приходять за їжею, дотримувалися дистанції між собою. Тобто не порушуємо карантин».

Що ж до великих богослужінь у Херсоні, то цього тижня представники духовенства та правоохоронних органів визначили карантинні заходи під час великодніх свят. За межами храмів зроблять спеціальні відмітки, аби усі могли дотримуватися дистанції.

Вже освячені паски жителі Херсона зможуть купити у супермаркетах і торгових мережах — представники духовенства освячуватимуть їх прямо на Херсонському хлібокомбінаті.

 В’ячеслав Гусаков, Херсон, Громадське радіо

Читайте також: Що робити, якщо ви запідозрили у себе або хворієте на коронавірус

З 16 березня в Україні закрили кордон на в’їзд іноземцям будь-яким транспортом, вантажні пункти пропуску продовжать працювати. Українців, які поїхали за кордон у туристичну поїздку, мали повернутись до 17 березня.  Відтоді Україна зупинила міжнародне пасажирське сполучення, зокрема, авіарейси, залізничне та пасажирське автобусне сполучення.

Перші у світі випадки захворювання на пневмонію, викликану новим коронавірусом СOVID-19, почали фіксувати у Китаї із грудня 2019 року.

11 березня 2020 року Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) визнала спалах нового коронавірусу СOVID-19 пандемією.

Коронавірус — рід вірусів, що об’єднує РНК-вмісні плеоморфні віруси середньої величини. Діаметр різних вірусів становить приблизно 80-220 нм. Віруси розмножуються у цитоплазмі інфікованих клітин. В основному, коронавірусами заведено вважати віруси інфекційного бронхіту птахів та інших тварин, але, як відомо, лише сім (включно із новим СOVID-19) заражають людей.

Підписуйтесь на Telegram-канал Громадського радіо

Останнi новини