фото Бернхарда Клазена
Провладна більшість сподівається завершити децентралізацію до жовтня — до місцевих виборів. А поки допрацьовує законопроєкт про реформу. Попередню версію документу після критики відкликав президент Володимир Зеленський. Як розуміють перетворення на місцях, чого від них чекають, досліджуємо на прикладі селища Немішаєве під Києвом.
До селища Немішаєве електричка зі столиці йде 40 хвилин. Дорогою слухаємо, що пропонують поїзні продавці.
«Лимонна кислота — лучший помощник кожного господаря і господині. Марганцовочка єсть. У продажі чистий спирт», — далі щось про калганівку в 45 градусів, а решту почує вже інший вагон.
Більшість жителів Немішаєва працюють у Києві. Місцевий промисловий гігант, біохімічний завод, зараз не діє. Богдан Давидчук знайшов роботу в селищі, він вчитель фізкультури. Минулого року подав проєкт на «Бюджеті участі». Тепер у школі є скелелазний стенд і туристична секція.
«З бюджету пішло 340 тисяч гривень. Але ми залучили сюди набагато більше, тому що треба було оплатити зварювання, монтування, розфарбування. Ми вчимо дітей в’язати вузли, страхувальні системи, робити переправи, переправляти вантажі», — розповідає Богдан.
Більше витрачати на молодь Немішаєве змогло після фінансової децентралізації в Україні, пояснює селищний голова Сергій Замідра. У 2014 році Верховна Рада змінила Бюджетний і Податковий кодекси. До місцевих бюджетів перейшли податки на майно, єдиний податок, 60% податку на доходи фізичних осіб, акцизний збір тощо. Немішаєве може змінювати ставки податків.
«Ми виявилися можливо поганими для «Укрзалізниці», тому що ми монополісту поставили найбільшу ставку податку. Для того, щоб підняти громаду, ми змушені були витягнути ресурси там, де ця можливість була. Тому ми «Укрзалізниці» поставили максимальну ставку податку, і в перший рік замість 128 тисяч, які вона платила, отримали в 2016 році 2,5 мільйони», — каже Замідра.
Навчилося Немішаєве і менше витрачати, пояснює селищний голова. Щоб платити за пільговиків у маршрутках саме стільки, скільки вони проїхали, зробили прототип єдиного електронного квитка. Він діє у маршрутках, якими пенсіонери їздять з Немішаєва у райцентр Бородянку:
«Просте рішення. У автобус встановили сканер. У селищній раді видаємо картки зі штрих-кодом. Заходить пенсіонер в автобус, водій «пікнув», записалися показники. Раз на півтора місяці знімаємо показники і оплачуємо за кожну людину, скільки вона проїхала. Замість 300 тисяч в перший рік ми заплатили 30. 90% економії наших коштів у перший рік».
За п’ять років бюджет селища зріс у три з половиною рази — з 4 до 14 мільйонів гривень. З них чотири мільйони пішли на освіту: ремонти й нові програми в школах. У навчально-виховному комплексі Немішаєва тепер пояснюють, як протидіяти булінгу. А також керівництво відокремило старші й початкові класи дверима зі сканером відбитків пальців.
«Між старшокласниками і дітьми початкової школи бувають непорозуміння. Старшокласники можуть дати щелбан, всяке таке. А оскільки тут першокласники, вони мають адаптуватися у спокійній атмосфері, мають бути максимально убезпечені», — пояснює директорка Аліна Примаченко.
Крім електронного квитка, пишається селищний голова й автоматичною системою освітлення. У програмі наперед записано, коли ліхтарі вмикаються і вмикаються залежно від світлового дня. Щодо змін за останні роки від місцевих можна почути як схвальні відгуки…
«Парк облаштував, зробив освітлення. Біля пам’ятника Шевченку поставив світильники», — каже пенсіонер Василь Могилянський.
.. так і категоричне несприйняття.
«З кожним роком все гірше й гірше. І все життя, і дороги, і все інше. Хто тут що робить? Та ніхто нічого не робить», — пояснює немішаївець Віктор.
Додаткові можливості для селища дало б створення об’єднаної територіальної громади. Майже два роки тому місцеві жителі підтримали ідею ОТГ з трьох основних населених пунктів: Микуличі, Немішаєве і Клавдієве-Тарасове. Роллю адміністративного центру влада Немішаєва готова поступитися втричі меншим Микуличам. Про майбутню громаду у тутешніх жителів теж — різні думки.
«Це у своїх руках доля людей. Адміністративні питання вирішують самі мешканці», — схвалює ідею Василь Могилянський.
«Ми тут гриземося з Микуличами, хто буде головнішим. Кому гроші, як їх будуть розподілятися, кожен собі більше хоче», — заперечує Наталія Дуда.
Створеним ОТГ центральна влада переказує субвенції з бюджету країни. У Немішаєвому підрахували: сукупний дохід громади може бути втричі більшим, ніж трьох населених пунктів окремо. Але проєкт ОТГ спочатку не затверджувала Київська облдержадміністрація, а зараз черга за Міністерством розвитку громад.