На Донбасі 13-го липня загинули українські військові. Здається, нічого дивного — у нас втрати майже кожен день. От і сьогодні поранено семеро. Але вчорашній інцидент особливий. Під час узгодженої, за посередництвом ОБСЄ, евакуації загиблого рашистські покидьки влаштували засідку і розстріляли евакуаційну групу, вдягнену в білі жилети та каски. Російські найманці та їхні московські командири порушили всі які є закони та правила війни. Те, що слово московита нічого не варте — загальновідомо. Те, що женевські конвенції для Кремля — порожній звук, а їхні найманці й слів таких не знають – теж не секрет. Але стріляти в медиків та парламентерів (а вдягнену в біле групу треба прирівнювати саме до парламентерів) – це вже за межами добра та зла. І ті, хто це зробив, як і ті, хто віддав злочинний наказ, поставили себе поза законом.
Крім того, цей інцидент остаточно дискредитував ОБСЄ як миротворця. Через добу після нападу українські військові все ще намагаються з’ясувати в ОБСЄ, чому був порушений гарантований Спеціальною Моніторинговою Місією ОБСЄ режим тиші. ОБСЄ мовчить.
Обміни полоненими та загиблими стали звичайною практикою сучасних конфліктів і дуже часто до таких обмінів залучають міжнародних посередників. Мої колеги можуть навести десятки прикладів безпосередньої участі ООН в таких обмінах (особисто я можу говорити лише за балканські війни). Представники ООН з миротворчих контингентів, а часто й цивільні, завжди були присутні при обмінах, а іноді й самі їх проводили. Присутність посередників була гарантією виконання сторонами досягнутих угод. Інколи обміни зривалися, але щоб під обміни засідки влаштовували — не пригадую. Але якщо ОБСЄ свої гарантії не підтримує присутністю та моніторить ситуацію з 9-ї до 5-ї години, то гріш їй ціна. А тому вивчати можливість введення миротворців під прапором ОБСЄ, як це роблять наші «нормандсько-мінські» перемовники – лише марнувати час.
Реакція української влади на підступний обстріл напрочуд стримана та некваплива. Постпредам при ООН та при ОБСЄ ще вчора мали б полетіти вказівки вимагати реакції РБ та Постійної Ради ОБСЄ на цей зухвалий воєнний злочин. Керівника Моніторингової Місії вже мали б «смажити на повільному вогні», вимагаючи пояснень. Але вчора – тиша. Ані пари з вуст. Ані чирк-чирк. Мабуть, чекали дозволу Єрмака. І тільки після сьогоднішньої заяви посольства США офіс президента опам’ятався. Щоправда, реакція вийшла дещо дивною. На сайті президента опублікували переказ заяви Зеленського, яку він нібито десь зробив. Ні самої заяви, ні «відосика» на сайті немає. А хотілося б, бо є сумніви, що йдеться про ту саму подію. Так, учора штаб ООС заявив, що «російсько-окупаційні війська вкотре порушили всі моральні та гуманітарні норми». Сьогодні посольство США засудило «безперервну жорстоку агресію очолюваних Росією сил на Донбасі». А ОП розповідає, що Зеленський десь «наголосив» що в українських військових стріляють «цинічні бойовики», а на тому боці лінії фронту, де існують «сірі кримінальні анклави», є «зацікавлені в дестабілізації ситуації». Як завжди — «хтось». Мабуть, в ОП дуже популярна дитяча гра: «так і ні не говорити, білого і чорного не називати».