«Шанс на порятунок»: що має містити аптечка бійця

Попри підписання ще сім років тому, у 2017-му, оборонного бюлетеня, яким затвердили склад аптечок та бойових рюкзаків, і досі є випадки їхньої недобросовісної комплектації.

Так, мало не щодня до «Волонтерів Поділля», за словами представниці фонду Анни Маєвської, звертаються по аптечки з трьох причин — втрата попередньої, закінчення терміну придатності вмісту чи отримання від волонтерів або держави неякісного тактмеду.

Якісна аптечка — це яка?

Для уніфікації процесів надання першої допомоги на полі бою розробили протокол Комітету ТССС (Tactical Combat Casualty Care), створеного при Міністерстві оборони США, який спеціалізується на тактичній бойовій допомозі пораненим. Спираючись на дані з «гарячих точок» над рекомендаціями працювали впродовж десяти років. Стандарти, затверджені у 2018, щороку переглядають.

За цим протоколом, розповідає Анна, аптечки для бійців мають містити чотири турнікети.

«Наразі ми передаємо турнікети CAT — найкращі за версією багатьох військових медиків. Також зараз проходять атестацію турнікети SICH українського виробника, які теж користуються попитом на фронті».

Окрім того, обов’язковими є гемостатичні (для зупинки масивних кровотеч) та звичайні (для зупинки немасивних кровотеч чи тампонування ран) бинти, оклюзійні наліпки (для допомоги при проникаючих пораненнях грудної клітини), ізраїльський бандаж (для накладання тиснучої та захисної пов’язки).

«Дискусійне питання щодо назофарингіального повітропроводу — нестерильної гумової трубки, яку вставляють в ніздрю пораненого: чи має він бути в індивідуальній аптечці надалі чи ні. Поки що ми їх комплектуємо, але наголошуємо військовим, що НФП повинен бути відповідного розміру, і обов’язково треба проконсультуватися з бойовим медиком, який скаже, чи вона підходить саме для цього бійця».

Також в аптечці мають бути атравматичні ножиці і низка розхідників — рукавички, маркери і подібні речі, які полегшують надання першої домедичної допомоги.

Впевнитися у якості своєї аптечки або шукати іншу

Щоб переконатись в якості виданої аптечки, варто звірити її вміст з рекомендаціями ТССС — там і перелік необхідних комплектуючих, і список сертифікованих турнікетів.  Якщо ж ви самі купуєте аптечку собі чи близькому, зауважте, що вона не може бути дешевою — її орієнтовна ціна 6-7 тисяч гривень.

Анна розповідає, що «Волонтери Поділля» з початком повномасштабного вторгнення запустили проєкт «Аптечка з передової», у межах якого співробітники фонду по фото (здебільшого від родичів військових, а не самих бійців) аналізували вміст та додавали необхідне при наявності або консультували щодо того, що, яке і де ліпше придбати.

«В принципі, ми продовжуємо реагувати на такі запити на офіційних сторінках фонду, але їх зараз менше, бо насправді наразі найбільша проблема в тому, що аптечка або використана, або втрачена».

Отримати індивідуальну аптечку у «Волонтерів Поділля» можна двома способами. Перший і найкращий, за словами Анни, варіант — офіційний запит від військової частини, якщо йдеться про потребу у великій кількості комплектів. Другий — індивідуальний запит від військового. Якщо сам боєць не має змоги звернутись до фонду, це можуть зробити рідні від його імені.

Натомість Анна застерігає недобросовісні фонди (не називаючи їх з етичних міркувань), чиї аптечки радше нагадують автомобільні, з одним турнікетом, від ненавмисної шкоди.

«Ми закликаємо таких волонтерів перенаправляти людей, які до них звертаються, до інших фондів по якісний такмед, або хоча би наголошувати, що це не аптечка стандартів НАТО (яка мала би бути в наших хлопців), щоб військові не почували псевдобезпеку, вважаючи, що мають класно укомплектовану аптечку».

Важливо: індивідуальна аптечка передбачає також індивідуальну відповідальність: її власник має слідкувати за станом та термінами придатності вмісту. Турнікет, приміром, річ одноразова. Жоден виробник турнікетів не гарантує його ефективності при повторному використанні. Також варто бути уважними при інструктажах групних бойових медиків, адже важливе і місцезнаходження аптечки: побратими мають розуміти, що і де взяти, щоб допомогти пораненому.