«Це зовсім інша війна, ніж у 2014»: фоторепортаж з Авдіївки

«Це зовсім інша війна, ніж у 2014»: фоторепортаж з Авдіївки

Місто за 13 км від окупованого Донецька уже 8 років живе під вогнем окупантів

Вісім років Авдіївка потерпала від обстрілів окупантів, втім нинішню війну місцеві та військові називають «зовсім іншою». В боротьбу вступила регулярна армія рф, яка застосовує потужніше озброєння, зокрема авіацію. Майже щодня від регулярних обстрілів гинуть мирні жителі.

Місто фактично вимерло — роботу припинив коксохімічний завод, медики масово виїхали, в місті відсутні світло, вода, газ, зникає зв’язок, люди бояться пересуватися вулицями та місяцями живуть в бомбосховищах. Місцева влада та правоохоронці наполегливо радять людям евакуюватися. 

Пошкоджена обстрілами багатоповерхівка в Авдіївці, червень 2022. Фото: Вікторія Рощина для Громадського радіо

Читайте також: «У 2014 році все тут починалося» — репортаж зі Слов’янська


Про те як живе Авдіївка, яка вже 9 рік перебуває під вогнем рф, за 13 кілометрів від окупованого Донецька — в репортажі.

«Майже щодня гинуть люди»

Пошкоджена обстрілами багатоповерхівка в Авдіївці, червень 2022. Фото: Вікторія Рощина для Громадського радіо

Вулиці Авдіївки порожні. Час від часу лунають свисти та вибухи. Дорогами пересуваються автівки військових та поліції. Декого з місцевих можна побачити біля бомбосховищ, лікарні чи магазину. 

«Люди просять не закриватися. От працюємо, — розповідає працівниця магазину в Авдіївці Ганна. — Звісно, страшно. Але їхати немає куди та за що. Поки житло ціле — живемо». 

Працівниця магазину в Авдіївці Ганна червень 2022. Фото: Вікторія Рощина для Громадського радіо
Відкритий магазин в Авдіївці, червень 2022. Фото: Вікторія Рощина для Громадського радіо

Деколи в місті працює ринок.

Інколи в Авдіївці працює ринок, червень 2022. Фото: Вікторія Рощина для Громадського радіо

Попри постійні обстріли в місті не зупиняє роботу лікарня. Туди прилітало вже 5 разів. Серед 176 медпрацівників лишилось 25.

«Це моє місто, я тут живу і можу допомагати людям. Звісно, страшно. Але поки тут», — каже головний лікар Віталій Ситник та демонструє обстріляні стіни та подвір’я лікарні.

Головний лікар Авдіївської лікарні Віталій Ситник, червень 2022. Фото: Вікторія Рощина для Громадського радіо

Лікар додає, що з медикаментами допомагають волонтери та влада, тому критичних проблем наразі немає.

«Щодня звертається до 20 людей. Частина тих, хто приходить — з підвалу зі списком. У мене співробітники деякі живуть тут, оскільки сильні обстріли біля дому», — каже лікар. 

Зруйнована обстрілами одна з будівель міської лікарні Авдіївки, червень 2022. Фото: Вікторія Рощина для Громадського радіо

У підвалах місяцями живуть більшість мешканців та мешканок. Вони помітно нервують та часто агресивно спілкуються зі ЗМІ. Виходять з укриття лише, щоб приготувати їжу та попрати речі. Інколи перебіжками йдуть до ринку чи магазину.

Мешканки Авдіївки Валентина та Любов другий місяць живуть в бомбосховищі, червень 2022. Фото: Вікторія Рощина для Громадського радіо

«От сьогодні зранку вискочили до ринку, поки не стріляли. Купили хліба і будемо його їсти дня три», — розповідає місцева мешканка Валентина. 

Мешканці Авдіївки через відсутність світла готують їжу на вогнищі, червень 2022. Фото: Вікторія Рощина для Громадського радіо

«Сидимо, як в темниці, як ув’язнені. Один раз їмо, готуємо на вогнищі, якщо немає обстрілів», — додає жінка.

Зруйнована будівля в Авдіївці, червень 2022. Фото: Вікторія Рощина для Громадського радіо

Працівники поліції також лишаються в місті.

«Поки військові тут — ми лишаємось нести службу», — розповідають місцеві поліцейські.

Поліцейські Авдіївки лишаються працювати в місті у черговому режимі, червень 2022. Фото: Вікторія Рощина для Громадського радіо

Наразі у відділені введений режим чергування — по два поліцейських щодня. Їхня функція — патрулювати місто, надавати допомогу населенню, виявляти та документувати тіла загиблих.

Поліцейський з Авдіївки Віталій патрулює вулиці та перевіряє наслідки обстрілу, червень 2022. Фото: Вікторія Рощина для Громадського радіо

«Обстріли міста тривають щодня. Гинуть люди. От ми їздили на виклик — вбило чоловіка. Він сидів пив чай біля під’їзду, прилетів град — немає людини. Інший чоловік їхав на велосипеді з гуманітарною допомогою, прилетів град — немає чоловіка», — розповідає поліцейський Віталій.

Тіло загиблого від обстрілів мешканця Авдіївки, червень 2022. Фото: Вікторія Рощина для Громадського радіо

Через масові обстріли припинив роботу Авдіївський коксохім. 

Зруйнований обстрілами Авдіївський коксохім, червень 2022. Фото: Вікторія Рощина для Громадського радіо
Зруйнований обстрілами Авдіївський коксохім, червень 2022. Фото: Вікторія Рощина для Громадського радіо

«Доброго поки нічого немає, — каже місцева мешканка Алла, яку зустрічаю біля однієї з місцевих свердловин. — Немає жодного цілого будинку, всі розбиті. Зараз головне вижити, а війна думаю затягнеться ще надовго».

Пошкоджена обстрілами будівля магазину АТБ в Авдіївці, червень 2022. Фото: Вікторія Рощина для Громадського радіо
Пошкоджена обстрілами будівля школи в Авдіївці, червень 2022. Фото: Вікторія Рощина для Громадського радіо
Пошкоджена обстрілами будівля суду в Авдіївці, червень 2022. Фото: Вікторія Рощина для Громадського радіо

«Я вже звикла до цих вибухів. Це все вже набридло», — каже мешканка Марина.

Мешканка Авдіївки Марина, червень 2022. Фото: Вікторія Рощина для Громадського радіо

Страждають від обстрілів і наближені населені пункти. У Красногорівці лишається близько 40 людей, які постійно живуть в підвалах.

Обстріли Красногорівки, червень 2022. Фото: Вікторія Рощина для Громадського радіо

«Будинку немає. Все зруйновано. Нічого немає. Важко з водою, важко з хлібом та медикаментами. Куди їхати, якщо немає грошей. Тут хоч зваримо картопельку, супчик і вже раді», — каже Галина з Красногорівки.

Мешканці прифронтової Красногорівки живуть у підвалах, червень 2022. Фото: Вікторія Рощина для Громадського радіо

Поряд з нею проживає Ганна з шестирічною Ясею. 

«Їй лише 6 років, вона мало що розуміє, але каже, що не любить військових, бо вони стріляють… Вона мала йти у школу, а школу розбомбили», — розповідає жінка.

Український військовий в Красногорівці, червень 2022. Фото: Вікторія Рощина для Громадського радіо

Втім, українські захисники кажуть, що останні кілька днів ситуація в місті стала спокійніше — ведеться лише артобстріл з реактивної артилерії.

«Можливо вони трохи зупинились через зосередження на Луганській області, через ротації, також після роботи нашої артилерії було підірвано 2-3 складів боєприпасів їхніх. Багато може бути причин», — каже військовий «Лінивець».

Мешканці Красногорівки самостійно під обстрілами добувають воду зі свердловин, червень 2022. Фото: Вікторія Рощина для Громадського радіо

Читайте також: «Не знаєш, чи буде завтра»: як живе Бахмут, що стримує наступ окупантів на Слов’янськ


Виїхати чи лишатися?

«Ті, хто хотіли, виїхали, інші чекають чогось», — каже поліцейський Віталій.

Він додає, що вони радять мешканцям їхати. На цьому наголошує і місцева влада на чолі з Віталієм Барабашем.

Зруйнована обстрілами будівля в Авдіївці, червень 2022. Фото: Вікторія Рощина для Громадського радіо

«Дуже страшно, але немає куди їхати. А жити в кімнаті по 10 чоловік я не можу, тому що я хвора. Сестра в мене живе далеко, туди доїхати я поки не можу», — пояснює місцева Алла відмову евакуюватися.

Мешканка Авдіївки Алла, червень 2022. Фото: Вікторія Рощина для Громадського радіо

Галина каже, що не їде з міста через відсутність грошей та страх дороги.

«Небезпечно тут,  а їхати безпечно? Он відірвало ногу в людини, коли вивозили. Грошей немає, а люди які поїхали кажуть, що безкоштовно лише тиждень, потім потрібні гроші. А де їх брати?».

Інша мешканка додає: «Люди просто непотрібні, Авдіївка нікому непотрібна».

Мешканець Авдіївки Ігор, червень 2022. Фото: Вікторія Рощина для Громадського радіо

Мешканець міста Ігор пояснює детальніше чому більшість людей лишається жити на передовій.

«Багатьох страшить дорога. Було багато випадків, коли люди їхали та потрапляли під обстріли. Дехто не може наважитися. Це вже питання до психологів. У когось є лежачі родичі й вони приковані до них. А когось лякає хоч безпечна, але невідомість», — каже він.

Ігор додає, що сам лишається в місті, оскільки доглядає за школою.

«Нашим людям потрібно все детально прояснити, щоб так сказати «купити це рішення». Але цього не робиться. Влада наша просто казала їхати…»

Волонтер Руслан, який допомагає місцевим мешканцям Авдіївки евакуюватися, червень 2022. Фото: Вікторія Рощина для Громадського радіо

Волонтер Руслан запевняє, що в людей є можливість безкоштовного проживання.

«У нас є локації, де ми можемо розміщувати людей безкоштовно, також ми розміщуємо людей за кордоном. Там же навіть є можливість влаштовуватися людям на роботу», — каже волонтер.

Пошкоджена обстрілами будівля в Авдіївці, червень 2022. Фото: Вікторія Рощина для Громадського радіо

Військові також наголошують на важливості виїзду з передової місцевих.

«Вони, по-перше, заважають нам працювати. Ми не можемо стати, вибрати місцевість, навіть якщо вона вигідна, тому що там живуть місцеві», — каже морпіх Сергій Педенко. 

Пошкоджена обстрілами будівля в Авдіївці, червень 2022. Фото: Вікторія Рощина для Громадського радіо

«Також вони нам заважають вираховувати коригувальників, диверсійні групи противника. Адже ті можуть переодягнутися, ходити, «косити» під місцевих бомжів», — каже військовий.

Він наголошує, що перебування в місті — загроза і для самих мешканців.

«Для них теж краще виїхати за 20-30 кілометрів з передової, там вже спокійніше, там менше стріляють, допомагають волонтери. Також ми не всесильні й в якийсь момент ми можемо відійти. Це війна і вони ризикують опинитися під окупацією. І це вже на думку противника. За свідченнями хлопців, які виходили з оточення, місцевих російські військові не дуже щадять. 

Також вони можуть використовувати їх як живий щит», — додає військовий.


Читайте також: Сєвєродонецьк — місто у вогні: фоторепортаж з міста, за яке тривають бої


«Це зовсім інша війна»

Українські військові в Авдіївці, червень 2022. Фото: Вікторія Рощина для Громадського радіо

«У нас дев’ятий рік війна. Що для нас змінилося? Як обстрілювали, так і обстрілюють…», – каже місцева мешканка в одному з бомбосховищ.

Втім, більшість наголошує — це інша війна.

«Звісно, змінилась ситуація. Місто просто розвалюють артобстрілами. Води, газу, світла немає. Плачевна ситуація.  Коли мене просять описати одним словом, кажу, що страшно, двома — дуже страшно», — каже місцевий мешканець Ігор.

Пошкоджена обстрілами будівля в Авдіївці, червень 2022. Фото: Вікторія Рощина для Громадського радіо

«Звісно, гірше, тому що тепер інша зброя, сильніша», — каже місцева мешканка Алла.

«Стріляють ще більше. Це вже зовсім інша війна», — додають інші мешканці.

Пошкоджена обстрілами будівля в Авдіївці, червень 2022. Фото: Вікторія Рощина для Громадського радіо

Такої думки дотримуються й військові, які боронять Авдіївку.

Пошкоджена обстрілами будівля в Авдіївці, червень 2022. Фото: Вікторія Рощина для Громадського радіо

«Якщо порівнювати з 2014-2016 роками, то кількість та потужність обстрілів збільшилась. Тому що тоді ще місто жило, люди гуляли вулицями. Зараз це вже велика рідкість, час від часу щось горить, крупа розбитих будівель», — каже військовий «Волиняка».

Український військовий «Волиняка», червень 2022. Фото: Вікторія Рощина для Громадського радіо

«Те озброєння, яке в них було у 2014-2015 не порівняти з тим, що є зараз. Не було там авіації, вертольотів… А це дуже страшні речі. У нас цілодобові прильоти з Ясинуватої, Донецьку», — каже військовий «Лінивець».

Український військовий «Лінивець», червень 2022. Фото: Вікторія Рощина для Громадського радіо

«У порівнянні з 2014 роком це зовсім інша війна, — детальніше пояснює морпіх Сергій Педенко. — Раніше була лише наша авіація, яку вони намагалися збивати, маскуючись під «ополчення». Кидали сюди в основному «вагнерівців», «кадирівців». Зараз це вже регулярна армія. Це більше засобів, потужніші сили.

Вони мають оперативну розвідку, авіацію і не соромляться її застосовувати. Обстріли стали набагато потужнішими. Авіація, масовані артобстріли, «гради», «смерчі», «урагани», «точки У». Ми бачили колони по 200-300 одиниць техніки. Це була реально орда».

Залишок фосфорного снаряда, якими обстрілюють Авдіївку та Красногорівку, червень 2022. Фото: Вікторія Рощина для Громадського радіо

«Так не обстрілювали. Не стріляли так по коксохімічному заводу, не заважали підвозу води, гуманітарки. Вони ж спеціально прострілюють дорогу, щоб не підвозили допомогу», — каже морпіх.

Зруйнована будівля в Авдіївці, червень 2022. Фото: Вікторія Рощина для Громадського радіо

«Людський страх в усіх є, — каже військовий Владислав. — Є такі, що відмовляються, але більшість розуміє, що потрібно. Я не боюсь померти. А мене є батьки, дівчина. Куди відступати? Це обов’язок їх захищати».


Читайте також: «Спроби домовитися заморозили конфлікт, цю війну потрібно вигравати»: інтерв’ю з захисниками Авдіївки


 

13 кілометрів від Донецька

Авдіївський коксохім припинив роботу, червень 2022. Фото: Вікторія Рощина для Громадського радіо

Військові кажуть, що Авдіївка для окупантів має стратегічну цінність.

«Можливо, для них це певна піар-акція. Адже це завжди був центр, який вони намагалися взяти, але не виходило», — каже «Волиняка».

Пошкоджена обстрілами будівля в Авдіївці, червень 2022. Фото: Вікторія Рощина для Громадського радіо

«Це не може бути звичайним населеним пунктом для них. Тому що тут чимало об’єктів, в яких вони зацікавлені. От, наприклад, за останній місяць вони насипали добряче по коксохіму, хоча до цього намагалися залишити його цілішим для подальшого використання. Окрім цього, тут дуже багато виходів. І на Луганську область, і на частину Донецької. Також вони нещодавно анонсували «котли». І Авдіївка в цьому може зіграти немалу роль. Тому, так, це місто важливе для них, але не менш важливе і для нас», — каже військовий «Лінивець».

Поліцейські під час перевірки наслідків обстрілу Авдіївки, червень 2022. Фото: Вікторія Рощина для Громадського радіо

«Напевно, для них печально, що вони типу друга армії в світі і досі не відкинули нас від Донецька. Вони намагаються наступати, щоб відтіснити нас та мати якусь ідеологічну перемогу», — каже морпіх Педенко. 

Пошкоджена обстрілами будівля в Авдіївці, червень 2022. Фото: Вікторія Рощина для Громадського радіо

«Також це досить великий населений пункт, тут є залізнична розв’язка, траси, магістралі. В тактичному плані противнику важливо захопити це місто. Але ми тут дуже добре закріплені ще з 2014 року. Тому їм досить важко», — каже Педенко.


Слухайте також: ЗСУ — неперевершені майстри війни у місті — військовий експерт


«Повернути все»

«Мир? Лише на умовах, що відійдуть з нашої країни до тих меж, які були в 2014, — каже військовий Владислав. — Тоді можна мир. Їх потрібно вибивати з України».

Український військовий Владислав, червень 2022. Фото: Вікторія Рощина для Громадського радіо

«Тільки забирати своє, — каже військовий Ігор. — Вони прийшли «з фонаря» в нашу країну, почали війну і кажуть домовлятися, віддавши їм частину території? Ні, так не буде. Тільки відвойовувати й забирати своє».

Український військовий Денис, червень 2022. Фото: Вікторія Рощина для Громадського радіо

«Мотивує любов до країни, до наших жінок, наших дітей, хочу щоб вони жили в мирі. Потрібно повністю звільнити нашу Україну, забрати Донбас і Крим», — каже військовий Денис.

Український військовий Ігор, червень 2022. Фото: Вікторія Рощина для Громадського радіо

«Я вважаю, що домовленості, як от Мінські, не мають сенсу. Тому що якщо ми хочемо повернути той же Крим, Донбас, то потрібно зціпити зуби , вичекати поки нам нададуть достатню кількість озброєння і зробити рішучий крок вперед», — каже військовий «Лінивець».

Український військовий Сергій, червень 2022. Фото: Вікторія Рощина для Громадського радіо

«Війни або виграються, або програються. Ми намагалися зупинити, як наше керівництво, цю війну вже вісім років. І ми бачимо до чого це призвело. Це був заморожений конфлікт, який гноївся, гноївся — і в один момент все бабахнуло.

Якщо ми зараз зробимо те ж саме, як вісім років тому на певних територіях, то де гарантії, що через кілька років ми не почнемо знову воювати? Кацапів треба давити до кордонів, давати їм гідну відсіч, перемагати», — каже військовий Педенко.

Українські військові під час наради обговорюють подальші стратегії боротьби, аналізують помилки, червень 2022. Фото: Вікторія Рощина для Громадського радіо

Читайте також: «Окупанти вважали Харків проросійським, але ми дали жорсткий опір»: інтерв’ю з теробороною


«Чекаємо тиші»

«Рано чи пізно потрібно буде сісти за стіл переговорів. Краще щоб рано», — каже місцевий з Авдіївки Юрій.

«Довбають цю Авдіївку 9-й рік. Хіба за цей час не можна було домовитися?», — каже місцева Галина.

Залишок російського граду на смітнику в Авдіївці, червень 2022. Фото: Вікторія Рощина для Громадського радіо
Напис на гранаті «Подарунок пі…ам», червень 2022. Фото: Вікторія Рощина для Громадського радіо

«Ми всі б погодились тут, щоб повернули все до лютого 2014. Щоб тут була Україна і мир. Ми не хочемо до росії», — каже місцева Галина.

«Чекаємо тиші…», — каже мешканка Алла.

Воронки від снарядів на вулицях Авдіївки, червень 2022. Фото: Вікторія Рощина для Громадського радіо

«А що нам втрачати? В Маріуполі, де базувалася наша частина, в нас не залишилось нічого, всі наші речі потрапили до окупантів, всі наші хати розграбовані. Ми розуміємо, що якщо поступися, то будуть такі самі звірства, як в Маріуполі», — каже військовий Сергій Педенко.

Частина снаряда застрягла в землі на вулиці в Авдіївці, червень 2022. Фото: Вікторія Рощина для Громадського радіо

«Або ми б’ємося, або ми мертві. Якщо ми програємо цю війну, то не буде більше України — не буде того, що ми всі любимо. Цю війну просто так не завершити, її треба вигравати, щоб наші діти, наші онуки не поверталися до того, що ми зараз маємо тут», — додає він.

Виїзд з Авдіївки, червень 2022. Фото: Вікторія Рощина для Громадського радіо

Читайте також: «Ми у себе вдома. Куди нам бігти?»: Як живе Миколаїв під постійними обстрілами окупантів


Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Останнi новини