«Вони тримали небо»: у Києві відкрили виставку, присвячену Героям Небесної Сотні (ФОТО)

У Музеї історії Києва відкрилась виставка «Земні шляхи Небесної Сотні». На ній представлені особисті речі учасників Революції Гідності, які загинули 10 років тому у центрі європейської столиці.

Героїв Небесної Сотні близько 100. Вони всі різні: дехто прийшов на Майдан Незалежності у Києві неповнолітнім, хтось за плечима вже мав війну в Афганістані. Серед них були й ті, хто не був громадянином України, однак усіх їх об’єднувало одне — вони вийшли захищати свою країну й свій народ. Захищати від тодішньої диктаторської влади, свавілля та відсутності будь-яких цінностей.

Сергій Нігоян

Першими загиблими на Майдані були білорус Михайло Жизневський та вірменин Сергій Нігоян. Останньому тоді було 20. У музеї висять плакати з невеликими описами багатьох загиблих. Щодо Сергія там написано так:

«Біля серця Сергій носив молитву «Отче наш» вірменською мовою, написану гарним каліграфічним шрифтом. Тієї ночі, 22 січня, він пішов на Грушевського із шиною на плечах. Близько 6 ранку його убили».

Устим Голоднюк

«У разі серйозної небезпеки на Майдані, Устим запропонував побратимам пароль «Небо падає», що означало: треба бігти, «втримувати небо», рятувати світ».

Так у Музеї історії Києва описали майданівський досвід Устима Голоднюка — молодого хлопця зі Збаража на Тернопільщині, який був на Майдані від самого початку. Під час розгону студентів вночі 30 листопада Устима побили «беркутівці», йому наклали 12 швів. Як тільки рани загоїлися він повернувся на Майдан, «тримати небо».

Над Устимом те небо не втримали: 20 лютого 2014 року внаслідок вогнепального поранення в голову він загинув. Устима вбили, коли він намагався винести вже четвертого пораненого на Інститутській. Куля ввійшла йому в потилицю, пробивши блакитну миротворчу каску. Зараз ця каска представлена у Музеї історії Києва.

Роман Гурик

«зараз або ніколи. всі на Грушевського, на смерть».

Таким був останній допис у соцмережі хлопця з Івано-Франківська Романа Гурика. На Революцію Гідності він приїздив 4 рази: вперше — у листопаді з друзями з Івано-Франківська та хресним татом, востаннє — у суботу, 15 лютого. Вже за 5 днів він загинув від пострілу снайпера у скроню. Після смертельного поранення він встиг сказати: «Я Роман Гурик, студент з Івано-Франківська».

«На вмовляння матері не їхати на Майдан, де тоді вже було небезпечно, відповів нагадуванням, що вони, його батьки, свого часу долучились до Помаранчевої Революції, тож він хоче продовжити цю боротьбу», — написано біля речей Романа у музеї.

З його портфеля видніється читацький квиток — Роман Гурик багато читав, особливо книг із психології.

Деталі виставки

Експозиція музею розпочинається Революцією на граніті та акцією «Україна без Кучми». Далі представлені експонати Помаранчевої Революції, багато учасників якої потім брали участь у Революції Гідності.

Водночас найбільше уваги приділено саме подіям 10-літньої давнини.

«Ця виставка присвячена історіям людей, яких ми називаємо Героями Небесної Сотні. Але перед тим, як стати Героями й віддати життя за те, в що вони вірили, ці люди жили окремим земним життям. Вони мріяли, вони мали цінності, які, очевидно, вивели їх на Майдан. Вони мали свої історії, які ми, сподіваємось, за допомогою цієї виставки зможемо розповісти», — зазначила директорка Музею історії міста Києва Діана Попова на відкритті виставки.

Слухайте також: Ми були наївні й думали, що свобода дасться легко — учасник Революції Гідності Борис Хмілевський

На відкритті виставки також виступив тимчасовий виконувач обов’язків міністра культури Ростислав Карандєєв. Він наголосив, що 10 років тому найкращі представники української нації не побоялися кинути виклик антиукраїнському режиму:

«Вони це зробили з порожніми руками, тримаючи лише дерев’яні щити й каміння. А іноді — тримаючи лише дерев’яні палиці. Сьогодні в наших руках є більш потужна зброя, але й ворог складніший і лютіший. Ми не маємо права забувати жодної сторінки української історії, яка пов’язана з нашою боротьбою».

Наприкінці виставки можна побачити багато паперових будиночків, що світяться. На них — фото Героїв Небесної Сотні, а поруч — українських захисників та захисниць, які загинули на фронті. Серед них Максим Кривцов, Роман Ратушний та інші.

Варто наголосити, що станом на сьогодні є більш ніж 200 кримінальних проваджень, які охоплюють події на Майдані від листопада 2013 року до 2014 року і перебувають на різних стадіях. Однак винних покарано мало і до того ж може бути ще менше. Після десятої річниці подій на Майдані близько 60 справ можуть закрити за спливом строків давності. Громадське радіо стежить за цією ситуацією.

Виставка «Земні шляхи Небесної Сотні» триватиме до 25 лютого. Музей працює у всі дні, крім понеділка та вівторка.