Провайдери в Криму блокують щонайменше вісім сайтів, яких немає в офіційних списках Роскомнадзору. В Луганську з боку провайдера заблоковано щонайменше 56 сайтів, а в Донецьку – майже нічого.
Такі результати в рамках дослідження отримала ГО «Лабораторія цифрової безпеки». Про них ми детальніше розпитали голову організації Ірину Чулівську.
Було багато інформації про те, що в Криму заблоковані українські сайти. Ми вперше досліджували й вимірювали це, маючи технічні докази. Виявлено щонайменше вісім сайтів, яких немає в списках Роскомнадзору, але на території Криму вони блокуються. Це технічне блокування саме з боку провайдера.
Йдеться про сайти декількох українських телеканалів (1tv.com.ua, ictv.ua, novy.tv, stb.ua), новинний український сайт gordonua.com, два кримські новинні сайти (qha.com.ua та meridian.in.ua), а також сайт української правозахисної організації krymsos.com.
Це означає, що в Криму є якісь неофіційні списки, які поширюються провайдерам для обов’язково блокування, окрім тих, що блокуються за офіційними списками Роскомнадзору.
Те, що є технічні дані й докази того, що ці сайти блокуються, дає можливість говорити навіть не про порушення інтернет-свободи, а про порушення російського законодавства на території Криму щодо інтернету.
Коли ми підключаємо інтернет, підписуємо певну угоду з провайдером, за якою він зобов’язаний надавати послуги відповідно до законодавства. Тому теоретично можна пробувати оскаржувати, що порушується угода надання вам послуг. Але на практиці, думаю, це неможливо.
Нас здивувала різна ситуація в Донецьку та Луганську. За так званим «законодавством» і там, і там провайдери зобов’язані виконувати постанови щодо блокування сайтів. У їхніх «законах» про комунікації це зазначено. В «ДНР» і в «ЛНР» виходили офіційні документи із зобов’язанням для провайдерів блокувати певні сайти.
Але в «ДНР» ми не знайшли жодного доказу блокування сайтів із боку провайдерів. Були випадки недоступності певних сайтів, але доказів, що це саме блокування, в Донецьку не було.
У Луганську понад 100 сайтів були недоступні, щодо 56 з них є докази, що це технічне блокування з боку провайдера. Тобто мінімум 56 сайтів провайдери в «ЛНР» точно блокують. Більшість із цих сайтів – новинні українські сайти, більш-менш опозиційні місцеві новинні сайти й сайти правозахисних організацій.
Перед тим, як публікувати результати, ми в команді обговорювали, чи не стане це приводом для «ДНР» посилити інтернет-цензуру, адже вони побачать, що в «ЛНР» усе блокують. Ми збираємося заміряти тенденції ще в жовтні – запланований ще один раунд вимірювання інтернет-цензури, тоді знатимемо точну інформацію.
Час від часу в новинах з’являються нові документи, видані в «ДНР» чи «ЛНР», із якимось новим списком сайтів. Але, очевидно, в цій сфері там бардак і ніхто не контролює, як це виконується.
Очевидно, це не є пріоритетом, як це нещодавно не було пріоритетом і на підконтрольній території: «в нас головне телевізор контролювати, бо там сидять наші виборці, а інтернет – це іграшки для невеликого відсотка населення». Я сподіваюся, руки до інтернету в них так і не доходитимуть, а в мешканців окупованих територій буде повноцінний доступ до інформації.
Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.