Ана Море
«Україна показала світу, на що здатен рішучий народ»: як Тайвань вчиться в українців та українок?
Автор
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 8 хв
Тайвань веде боротьбу за визнання своєї незалежності від Китаю уже близько 50 років. У середині XX століття саме в Тайвань втік уряд Китайської Республіки — Гоміньдану — після перемоги комуністів у громадянській війні 1945−1950. Тайвань також був офіційним представником Китаю в ООН до 1971 року, після чого Організація визнала КНР із центром у Пекіні.
Зараз Китайську Республіку Тайвань офіційно визнають лише 14 держав. Хоча де-факто країна підтримує відносини з багатьма іноземними державами. Зокрема, США активно постачають важке озброєння на Тайвань і заявляють про готовність захистити острів у разі нападу Китаю.
При цьому Тайвань дуже активно підтримує Україну після вторгнення росії. Чим такому далекому Тайваню цікава розв’язана росією війна в Україні?
Громадське радіо наводить переказ матеріалу Ієна Вільямса для «The Spectator».
«Україна — дзеркало майбутнього Тайваню»
Ніхто так не спостерігає за невпинною спробою росії розгромити свого демократичного сусіда, як Тайвань. Війна в Україні в Тайбеї (столиці — ред.) розглядається як демонстрація того, як рішучий опір і здатність згуртувати глобальний альянс прихильників можуть завадити планам набагато більшого та важко озброєнішого суперника. Останні кілька років Тайвань планує, як впоратися з ймовірним нападом Китаю. Зараз країна розробляє доктрину оборонної війни, навчаючись в України.
Минулого тижня Китай проводив військові навчання біля східного узбережжя острова.
«Вони продовжують кружляти в цьому районі, — каже міністр закордонних справ Тайваню Джозеф Ву. — Без зупинки протягом двох тижнів. Це погрози від Китаю».
Також були також повідомлення, що Китай проводить ракетні навчання на віддаленому північному заході, імітуючи напади на військово-морську базу Тайваню.
«Ми на передовій проти авторитаризму, — додає Ву. — Реакція на Україну тут дуже сильна, тому що ми ніби в дзеркало бачимо, що може статися з Тайванем у майбутньому».
Читайте також: Чого путін ніколи не розумів про Україну: переклад інтерв’ю філософа Єрмоленка
Автократія проти демократії
Джо Байден висуває той самий аргумент. Під час п’ятиденної поїздки до Азії цього тижня він казав: лінія розмежування – не росія проти Заходу, а «автократія проти демократії».
Жодна демократична країна не усвідомлює роль Тайваню в «лінії фронту проти авторитаризму» краще, ніж Японія. Група японських островів Сенкаку близько до Тайваню. На острови також претендує Китай. Якщо Тайвань впаде, вони стануть практично незахищеними. Фуміо Кісіда, новий прем’єр-міністр Японії, ввів санкції проти росії й приєднався до Німеччини, пообіцявши подвоїти витрати на оборону своєї країни. Кісіда був у Лондоні на початку цього місяця, де зустрічався з Борисом Джонсоном. Йшлося про оборонний пакт Японії та Великобританії.
Мета таких розмов — змусити Сі Цзіньпіна припинити планувати «возз’єднання Китаю з Тайванем». Одна з причин, чому західний альянс оснащує Україну високотехнологічними протикорабельними ракетами, полягає в тому, щоб продемонструвати Пекіну, що будь-який десантний напад супроводжується величезними ризиками.
Але Сі також може вчитися на помилках володимира путіна.
«Можливо, у нас є час, аби перевести дихання, — каже Джозеф Ву. — Але вони [Китай] вчаться [на помилках росії в Україні]. Якщо їм здасться, що вони здатні подолати труднощі російських військових, у них може виникнути спокуса застосувати силу».
«Стратегія дикобраза»
Опір України — і швидкість, з якою звичайні громадяни перетворювалися на бійців, використовуючи портативні ракети «Javelin» і «Stinger» — зміцнили віру в те, що Тайвань називає своєю «стратегією дикобраза».
Це план, який приписується адміралу Лі Сі Міну, котрий очолював збройні сили острова з 2017 по 2019 рік. Він стверджував, що Тайвань не може відбиватися від Китаю в традиційній війні (оборонний бюджет Тайваню цього року — 17 мільярдів доларів, тоді як Пекіну — 288 мільярдів доларів). А тому не варто витрачати гроші на великі сили оборони. Тайвань мусить бути розумнішим.
Адмірал Лі пропонував використовувати невеликі, мобільні та смертоносні системи. Наприклад, флоти мініштурмових катерів, оснащені протикорабельними ракетами, які б базувалися в невеликих рибальських портах. Їх легко сховати від ракетних атак великої дальності.
«Потрібно по-новому визначати перемогу у війні, — вважає адмірал Лі. — Не варто намагатися повністю знищити ворога на полі бою. Вам просто потрібно переконатися, що ворог не зможе виконати свою місію. Потрібно бути стійкими, змусити своїх ворогів повірити, що захопити Тайвань неможливо».
Китайське вторгнення, ймовірно, почнеться з блокади або захоплення невеликих контрольованих Тайванем островів ближче до Китаю. Але, як і початковий план путіна щодо України, вторгнення буде покладатися на перевагу у силі. Оцінки різняться, але за деякими з них для цього знадобиться до двох мільйонів військових, а також тисячі танків, артилерійських установок, ракетних установок і бронетранспортерів. Усі вони повинні перетнути Тайваньську протоку у флоті, який включатиме тисячі реквізованих поромів. Таку підготовку було б неможливо приховати.
Читайте також: 9 причин, чому росія провалила захоплення України
Чи може армія Китаю провалити швидке захоплення, як і російська?
Тайванські стратеги бачать паралелі та можливості.
«Тайванська протока — це насправді шосе для китайської армії, на якому вони найбільш вразливі», — каже Су Цзу-юнь, науковий співробітник Інституту досліджень національної оборони та безпеки в Тайбеї.
Прибережна місцевість Тайваню — мрія захисника: лише 14 його пляжів вважаються придатними для висадки десантних кораблів. Більшість східного узбережжя складається зі скель, а пляжі на західному узбережжі встелені густонаселеними містами, грязьовими рівнинами, прибережними ставками. Узбережжя ніби створене для уповільнення просування противника.
Отже, виклик для загарбника набагато більший, ніж під час сухопутного вторгнення росії. Крім цього, попри останні роки стрімкої модернізації, армія Китаю все ще нездатна виконувати такі масштабні операції. Всього кілька тижнів тому державна газета «PLA Daily» визнала, що Китаю потрібно більше військових лідерів, здатних планувати операцію, яка буде охоплювати море, повітря та сушу.
Далі: підступні води й вітри Тайванської протоки. Тобто існує лише два реальних вікна для вторгнення щороку: кінець березня – кінець квітня або кінець вересня – кінець жовтня.
Захист Тайваню від нападу з моря — це ліси зі сталевих шипів, морські міни та «вогняні стіни». «Вогняні стіни» — це підводна система трубопроводів, яка викидає газ та нафту, створюючи вогняну перешкоду від першого пострілу.
Читайте також: «Ми повинні сказати це: росія — фашистська держава» — Тімоті Снайдер
Демократія — основний оборонний актив
Демократію у Тайвані вважають одним найважливіших власних оборонних активів. Острів, який був військовою диктатурою до 1990-х років, є однією з найуспішніших нових демократій у світі.
Захід розцінюватиме китайське вторгнення як наступ на принципи ліберальної демократії та самовизначення. Оскільки 90% найсучасніших мікрочипів у світі виробляються на Тайвані, роль острова в глобальній економіці також є суттєвою.
«Ми хочемо показати міжнародній спільноті, що ми готові й налаштовані захищатися», — каже міністр закордонних справ Ву.
Як сказав адмірал Лі:
«Покластися можна лише на себе».
Ву каже, що його особисто здивувала єдність і рішучість Заходу щодо України. Він вважає, що це, ймовірно, стало шоком і для Пекіна.
«Це добре для Тайваню. Ми сподіваємося, що якщо Китай захоче напасти на Тайвань, то демократії також зможуть об’єднатися, реагуючи на китайську агресію», — вважає він.
Розв’язана росією війна в Україні дуже активно висвітлюється в тайванських ЗМІ.
Ван Цзюйті, 35-річний громадянин Тайваню, миттєво став знаменитістю після того, як пішов служити до українського Інтернаціонального легіону.
«Я хочу зробити свій внесок у захист основних людських цінностей», — сказав він.
Про мужність і волю до опору, виявлені українцями та українками, багато говорять у тайванських медіа. Ймовірно це вплинуло на молодь в країні. Опитування, проведені після початку повномасштабної війни в Україні, свідчать про різке зростання кількості охочих воювати за свою країну в разі китайського вторгнення – 70% заявили, що візьмуться за зброю. Це, своєю чергою, стимулювало плани уряду оновити сили територіальної оборони острова. Україна показала світу, на що здатні рішучі громадяни та громадянки.
Читайте також: «Я не можу відмовити матерям, які потребують допомоги»: чому іноземки воюють за Україну?
Багато в чому Тайвань уже у стані війни, така собі «сіра фаза». Окрім звичайного військового залякування, Тайвань стикається з постійними кібератаками, багато з яких спрямовані на його високотехнологічні компанії. За даними шведського інституту «V-Dem Institute», у країні поширюється величезна кількість дезінформації та пропаганди. Борються в інформаційній війні за допомогою гумору, залучаючи коміків до розвінчання фейків.
«Ми повинні дякувати Україні», — каже літній таксист журналісту Ієну Вільямсу дорогою до аеропорту.
«Потім він запитав, чи я думаю, що Китай все ще вторгнеться, — пише журналіст. — Це питання я чув багато разів у Тайбеї. Завдяки Україні тайванці розуміють, що не можуть дозволити собі чекати відповіді».
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS
