Фото: GETTY IMAGES
За словами китайських офіційних осіб, майбутня поїздка голови КНР Сі Цзіньпіна до Москви є мирною місією. Але офіційні особи США та Європи налаштовані скептично і наголошують, що китайський лідер прагне підтримати Володимира Путіна.
Громадське радіо публікує переклад статті The New York Times.
Китай все ще розглядає можливість надання зброї Росії для використання в Україні. Йдеться насамперед про артилерію, зауважують американські посадовці. І навіть заклик Сі Цзіньпіна до припинення вогню означав би зусилля зміцнити позиції Росії на полі бою, залишивши їй контроль над більшою територією України, ніж до 24 лютого.
«Припинення вогню зараз було б фактично ратифікацією російського завоювання. Це фактично визнає здобутки Росії та її спробу завоювати територію свого сусіда силою, дозволяючи російським військам продовжувати окупацію суверенної української території. Це було б класичною частиною китайської п’єси», — заявив речник Білого дому Джон Кірбі.
Американські спецслужби дійшли висновку, що відносини між Китаєм і Росією поглибилися під час війни, коли Росія опинилася в ізоляції від багатьох інших країн. Вони продовжують проводити спільні військові навчання, а також Пекін приєднується до Москви в регулярних засудженнях Організації Північноатлантичного договору. До того ж Китай залишається одним із найбільших покупців російської нафти, що допомогло Москві фінансувати вторгнення в Україну.
Слухайте також: Збиття безпілотника США, Сі Цзіньпін, «Паша-Мерседес» — підсумки тижня
Китайські офіційні особи жодного разу не засудили вторгнення Росії в Україну. Натомість вони неоднозначно заявили, що всі країни повинні поважати суверенітет і територіальну цілісність одна одної. Вони також працювали з російськими дипломатами, щоб заблокувати міжнародні заяви із засудженням війни, у тому числі на зустрічах G20 в Індії в лютому та березні цього року.
Хоча деякі китайські офіційні особи вважають війну Путіна дестабілізуючою, вони визнають пріоритет у зовнішній політиці: необхідність підтримати Росію, щоб дві країни могли виступити єдиним фронтом проти свого передбачуваного противника — Сполучених Штатів Америки.
Водночас Китай залишається міцно закріпленим у світовій економіці, і Сі Цзіньпін та його помічники хочуть, щоб на світовій арені їх не розглядали як «зловмисних акторів», особливо в очах головного торговельного партнера — Європи. Деякі аналітики кажуть, що Сі Цзіньпін прийняв вигляд миротворця, стверджуючи, що він виконує місію з припинення війни, щоб забезпечити прикриття для зміцнення свого партнерства з Путіним. Останнього, нагадаємо, Міжнародний кримінальний суд офіційно звинуватив у воєнних злочинах.
За даними аналітиків, оприлюднення Китаєм «мирного плану» припинення війни в Україні з 12 пунктів було спробою створити димову завісу нейтралітету під час планування поїздки очільника Китаю до Росії.
«Я думаю, що Китай намагається заплутати картину, кажучи, що ми тут не для того, щоб підтримувати Росію, ми тут, щоб підтримувати мир. Для Китаю існує внутрішня потреба підтримувати або захищати свої відносини з Росією», — зауважила Юн Сун, дослідниця зовнішньої політики Китаю з Центру Стімсона у Вашингтоні.
За її словами, нещодавнє посередництво Китаю в початковому дипломатичному зближенні між Саудівською Аравією та Іраном посилило уявлення про Китай як про миротворця. Але ця ситуація була зовсім іншою, ніж війна в Україні — дві країни Близького Сходу вже роками вели переговори, щоб спробувати відновити офіційну дипломатію. Китай не є близьким партнером жодної з країн і має дуже конкретні економічні інтереси в тому, щоб запобігти ескалації воєнних дій між ними — він купує великі обсяги нафти в обох держав.
Коли Путін відвідав Пекін безпосередньо перед початком війни в Україні, уряди Китаю та РФ проголосили «безмежне» партнерство. Про це йшлося у заяві на 5000 слів. Водночас Сі Цзіньпін не спілкувався з президентом України Володимиром Зеленським від початку повномасштабної війни, а тим більше не запитував його бачення мирних переговорів.
Зеленський заявив, що вступить у мирні переговори, лише якщо Путін виведе свої війська з території України. Йдеться і про Кримський півострів, який російські військові захопили у 2014 році, і регіон Донбасу, де того ж року росіяни розпалили проросійське сепаратистське повстання.
Читайте також: Сі Цзіньпін, Лукашенко, Іран: розмова з Євгеном Магдою у проєкті «Кава з Трощинською»
Міністр закордонних справ Китаю Цінь Ґан у нещодавній телефонній розмові з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою наголосив, що сторони повинні «відновити мирні переговори» і «повернутися на колію політичного врегулювання». Водночас в інтерв’ю BBC Кулеба сказав, що, на його думку, Китай не готовий ані озброїти Росію, ані досягти миру.
«Візит до Москви сам по собі є повідомленням, але я не думаю, що він матиме якісь негайні наслідки», — сказав Кулеба.
З цим твердженням погоджуються й аналітики у Вашингтоні.
«Я не думаю, що Китай може служити точкою опори, на якій міг би рухатися будь-який мирний процес в Україні», — сказав Райн Гесс, колишній дипломат США в Китаї та чиновник Білого дому.
Він додав, що Китай відіграватиме роль у складі групи підписання або гарантування будь-якої можливої мирної угоди та матиме вирішальне значення для відновлення України.
Європейські чиновники по-різному ставляться до Китаю, і деякі вважають пріоритетом збереження торгових зв’язків із Пекіном. Але союз Китаю з Росією уподовж цієї війни викликав зростання підозри та ворожнечі в багатьох куточках Європи. Минулої п’ятниці деякі офіційні особи насторожено відреагували на оголошення про поїздку Сі Цзіньпіна до Москви — вони побачили в ній черговий знак дружби Китаю, якщо не союзу з Росією, а також спробу Китаю представити себе посередником у війні.
Високопосадовець із зовнішньої політики Китаю Ван Ї на Мюнхенській конференції з безпеки наголосив на необхідності мирних переговорів між Росією та Україною. Він використовував формулювання, спрямовані на відшарування європейських націй від Сполучених Штатів.
«Ми повинні спокійно подумати, особливо наші друзі в Європі, про те, яких зусиль потрібно докласти, щоб зупинити війну, які рамки мають бути, щоб запровадити тривалий мир у Європі та яку роль має відігравати Європа, щоб продемонструвати свою стратегічну автономію», — сказав він.
Ван Ї припустив, що «Вашингтон хоче, щоб війна продовжувалася, щоб ще більше послабити Росію».
Але заяву Китаю з 12 пунктів не сприйняла Європа. І чимало європейських чиновників, як і їхні українські та американські колеги, переконані, що перші переговори про мирне врегулювання відбуватимуться шляхом українського суверенітету.
Водночас президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що позиція Китаю не є нейтральною.
«Це не мирний план, а принципи, які вони поділяють. Ви повинні бачити їх на певному тлі. І це тло того, що Китай став на бік, підписавши, наприклад, необмежену дружбу прямо перед початком вторгнення Росії в Україну».
За словами прессекретарки із закордонних справ і політики безпеки в Європейському Союзі Набіли Массралі, позиція Китаю «ґрунтується на недоречному зосередженні уваги на так званих «законних інтересах безпеки та занепокоєннях сторін», припускаючи виправдання незаконного вторгнення Росії та розмиваючи ролі агресора та потерпілого від агресії».
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг зауважив так:
«Китай не має великої довіри, особливо тому, що вони не змогли засудити незаконне вторгнення в Україну».
Нагадаємо, речник МЗС Китаю Ван Веньбін повідомив, що лідер КНР Сі Цзіньпін під час візиту до РФ відстоюватиме «об’єктивну й неупереджену» позицію Китаю щодо російсько-української війни й просуватиме необхідність мирного врегулювання. Візит має відбутися наступного тижня. За даними ЗМІ, після візиту до Москви Сі Цзіньпін планує поговорити із президентом України Володимиром Зеленським. Офіційного підтвердження цієї інформації наразі немає.
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS