Тетяна Трощинська
ЗСУ зруйнували міф про другу армію світу, Китай думає про постачання зброї РФ, Джо Байден у Києві: підсумки тижня
Основні події останніх семи днів — у подкасті «Цей тиждень» з Тетяною Трощинською.
Ведучі1
- Рік великої війни: ЗСУ зруйнували міф про другу найсильнішу армію світу.
- Джо Байден у Києві й Варшаві: «Україна ніколи не буде перемогою Росії. Ніколи».
- Китай опублікував свій мирний план, адміністрація Байдена має розвіддані, що Китай думає про постачання зброї РФ.
- Путін у зверненні до Федеральних зборів: «исторические земли, переворот, нацистский режим, каратели». Нічого нового.
- Низка вибухів у Маріуполі: цей напрямок вже не є недосяжним для ЗСУ.
Говоритимемо сьогодні про цей тиждень, але і про цей рік, бо багато речей насправді пов’язані.
Для мене цей рік — не лише про важкі втрати, про те, що ми інші, ніж були до 24 лютого минулого року.
Це рік, коли Україна повернула собі суб’єктність, коли ЗСУ зруйнували міф про другу найсильнішу армію світу, коли не працюють усі ці російські брехні про захист/освобождение «русского мира».
Тобто, не все лежить в емоційній площині. Велика частина речей є важливими для майбутньої боротьби.
Багато українських громадян відкрили для себе самих себе і росіян. Ніякого братнього народу, є нелюдське єство. Міфологія ж була побудована на чому? На тому, що українські заробітчани в Росії бачили на Садовом кольце або за МКАД і передавали це, як народні легенди, людям, які жили в небідних українських містах і селах, і вічно думали, що росіяни багатші, а білоруська ковбаса по 2.20.
Але тепер «освободители» стали очевидними мародерами, гвалтівниками та вбивцями.
Ну і міф про самих себе: багато українців і українок якраз і переконалися у власній силі. У силі своєї країни та своєї армії.
Ну і загалом: цей рік точно не за планом Путіна. НАТО не просто наблизилося до кордонів. Україна отримала асоційоване членство в Євросоюзі й робитиме все, щоб долучитися до НАТО.
Спецоперація затяглась, це явно не бліцкриг. За даними ЗСУ та Британського Королівського об’єднаного Інституту Збройних сил, РФ розраховувала завершити основну частину спецоперації за 10 днів.
Переломивши ситуацію на фронті, ЗСУ вдалося звільнити 52% територій, окупованих з початку вторгнення.
Керованість державою збереглась, довіра до Зеленського сягнула до 84%, до ЗСУ — 97%.
«Демілітаризація» України перетворилась на зближення з НАТО не лише на символічному, а й на військово-технічному рівні. Україна отримує високоточні артилерійські системи, БМП, засоби ППО, чекає на постачання танків і, сподіваємось, винищувачів.
Читайте також: «Немає такого, чого б Україна не подолала»: рефлексії команди Громадського радіо про рік великої війни
Ця зима не була холодною, Європа майже повністю відмовилася від російського газу, ну в нас вже днів 10 поспіль є електроенергія.
Опитування КМІС:
- У лютому, через рік після повномасштабного вторгнення Росії, переважна більшість українців, 87%, не згодні на жодні територіальні поступки для припинення війни.
- Найрадіснішими та обнадійливими подіями за час війни українці вважають звільнення окупованих Херсонщини, Херсона (19%), Харківщини (9%). Також 14% відзначили допомогу іноземних партнерів грошима і зброєю.
Що уможливило війну?
Ви знаєте, я зі здивуванням досі бачу запитання, що Україна зробила не так за 30 років або якось розізлила Путіна. І — це взагалі — апофеоз, — якби Україна не була така корумпована, війни б не було.
Треба про це поговорити.
Отже, є ціла низка причин — еліти, корумповані, до речі, Росією, влада, просякнута агентурою ФСБ-КДБ і т. д. Це все, без сумніву, було.
- Але я б хотіла, щоб ми не перекидали вину з агресора на жертву. Природа політичного режиму Росії, російський народ, який покликав Путіна на царство, і сам Путін з його історичною маячнею в голові, одержимістю стосовно України — це першопричини війни.
Тобто, запобігти можна було. Прийнявши Україну в НАТО, надавши зброю раніше, не проковтнувши порушення міжнародного права у 2014 році, почавши будувати оборонні споруди, мінувати кордони, і побачивши ворога в агресивному сусіді — це я до нас, як суспільства, і до лідерів, і так, війна могла б мати інший характер.
Але імперський за природою режим РФ почав не з України — Чечня, Молдова, Грузія, Крим, Сирія — вони ж постійно «освобождают».
Але величезний урок цього року — це те, що нарешті українське суспільство припинило чекати смерті Путіна. Ні, ми чекаємо, звісно. Але я маю на увазі чекати його смерті — як обов’язкового звільнення. Бо ми розуміємо, якщо він помре, це може дестабілізувати, похитнути систему, але не обов’язково щось вирішить радикально.
- Ворогом є країна путіних. І це усвідомлення — ще одна ознака суб’єктності України.
Слухайте також: «Він зустрічав ворога в повітрі» — дружина загиблого наставника «привидів Києва» Михайла Матюшенка
Неоголошений і ключовий візит
У лютому 2022 року Україна просила про важку зброю — напередодні вторгнення, але західні уряди не хотіли її надати, бо вони були переконані, що Україну буде переможено за кілька діб, і єдина зброя, яку варто давати Україні, це — зброя, яку можуть використовувати партизани.
20 лютого 2023 року президент США Джо Байден на Інститутській у Києві під час великої війни вшановує пам’ять героїв Небесної сотні та анонсує новий пакет військової допомоги від США та додаткові санкції проти Росії за агресію.
Неоголошений і ключовий візит. Заяви у Києві:
«У той час, як світ готується відзначати першу річницю варварського вторгнення Росії в Україну, я сьогодні — у Києві, щоб зустрітися з президентом Зеленським і підтвердити нашу непохитну підтримку демократії, суверенітету і територіальної цілісності України. Коли Путін почав вторгнення майже рік тому, він вважав Україну слабкою, а Захід — розділеним. Він думав, що протримається довше, ніж ми. Але він жахливо прорахувався».
«Я анонсую чергову поставку критично необхідного озброєння, включно з артилерійськими боєприпасами, системами для ураження бронетехніки та радіолокаційними системами, щоб допомогти захистити українців від ударів з повітря. Також пізніше цього тижня ми оголосимо додаткові санкції проти представників еліти й компаній, які намагаються обходити санкції або підтримують російську воєнну машину».
Він нагадав, що за цей рік США зіграли важливу роль у тому, щоб вибудувати коаліцію на підтримку України «від Атлантичного до Тихого океану» і забезпечити безпрецедентну військову, економічну та гуманітарну допомогу, і ця всебічна підтримка від союзників продовжиться.
Далі. Варшава:
«Рік тому світ готувався до падіння Києва. Ну, я щойно приїхав з Києва і можу повідомити, що Київ тримається міцно. Місто стоїть «гордо», а найголовніше — „вільно“».
Байден додав, що весь світ пройшов випробування у своїй реакції на війну з Росією, яка розпочалася рік тому, та не став відвертати свій погляд. За його словами, Путін очікував, що український народ відступить, коли його танки увійшли в Україну 24 лютого.
Окремо — президентка Молдови Мая Санду.
Вона заявила, що запросила президента США Джо Байдена відвідати країну на тлі зростальної загрози від РФ та розкриття планів Кремля про ймовірний переворот.
Санду зустрілася з Байденом у Варшаві й на цій зустрічі запросила Байдена відвідати Молдову.
У Білому домі згодом повідомили, що Байден на зустрічі підтвердив підтримку суверенітету Молдови.
«Я передала президенту Байдену, що молдовани хочуть залишатися частиною вільного світу, жити безпечно та реалізувати свою мрію про приєднання до Європейського Союзу».
Санду провела переговори із президентом Польщі Анджеєм Дудою у Варшаві.
Нагадаю, Санду вийшла зі спеціальним брифінгом, на якому розкрила надані Україною деталі — Кремль нібито готував силові дії із залученням диверсантів з військовим вишколом з-поза меж країни — з Росії, Білорусі, а також Сербії й Чорногорії.
У Варшаві — саміт «Бухарестської дев’ятки». Це країни Центральної Європи.
Саме Центральна Європа зараз є рушієм боротьби проти Путіна, і це усвідомлення поступово приходить до таких країн, як Німеччина, Франція чи Італія, вважає міністр закордонних справ України у 2014-2019 роках, український дипломат Павло Клімкін.
«І те, що сьогодні Байден зустрічається, там також бере участь генсек НАТО Єнс Столтенберг, це саме про те, яким чином буде побудована взагалі політика безпеки навколо Центральної Європи», — сказав Клімкін
Читайте також: «Це саме про те, яким чином буде побудована політика безпеки навколо Центральної Європи» — Клімкін про європейське турне Байдена
Навколо візиту президента Байдена одразу виникло багато конспірології. Розповідають журналісти «Голосу Америки» і Радіо «Свобода»:
«Під час візиту 20 лютого до Києва Джо Байдена супроводжувала лише невелика команда — кілька найближчих помічників, медики, фотограф і охоронці».
«Неоголошуваний заздалегідь візит президента США Джо Байдена до Києва, сам Білий дім називає «історичним і безпрецедентним», зокрема стосовно рівнів небезпеки та ризиків. Адже, на відміну від попередніх візитів американських президентів до зон бойових дій, таких як Ірак та Афганістан, цього разу США не мали військової присутності у країні призначення, і не контролювали критично важливу інфраструктуру».
«Візит Джозефа Байдена до України планували декілька місяців із залученням кількох офісів у Білому домі, фахівців Пентагону, таємної служби та, звичайно, розвідки, яка відповідала за оцінку загроз під час візиту, повідомили вже після візиту президента США до Києва представники Білого дому».
«Але тільки 17 лютого — після спілкування в Овальному кабінеті та телефонної розмови з деякими ключовими членами його кабінету національної безпеки — Байден ухвалив остаточне рішення їхати до Києва».
Директорка із комунікацій Білого дому Кетрін Бедінгфілд, радник президента США з нацбезпеки Джейк Салліван і головний заступник радника з нацбезпеки оприлюднили ці подробиці:
«Поїздка була сміливим і сильним кроком з боку президента Байдена перед лицем надзвичайних труднощів. Це було надзвичайно складно логістично, що надсилає неймовірно потужне повідомлення про те, що президент Байден вірить в український народ і непохитно підтримує його».
Однак, за словами Кетрін Бедінгфілд, «це був ризик, на який хотів піти Джо Байден».
Поява голови Білого дому в центрі Києва виявилася настільки несподіваною, що кремлівські пропагандисти навіть розгубилися.
«Логіка Маркова» почала говорити, що це «з дозволу Путіна», а під час одного з політичних ток-шоу один «експертів» припустив, що Росія могла дати Байдену якісь «гарантії безпеки» на час візиту.
Ольга Скабєєва обурилася цим, нарікаючи на те, що їхньому диктатору Володимиру Путіну таких обіцянок ніхто не давав. У підсумку вони дійшли висновку, що російська влада не хоче ліквідації Байдена, оскільки на його місце може прийти хтось ще рішучіший щодо РФ.
І багато говорили про вік Байдена. Хто б казав — нехай на Путіна глянуть.
І тому наступного дня — багато хто чекав, що ж Путін говоритиме у своєму зверненні до Федеральних зборів.
Але про це — згодом.
ООН ухвалила резолюцію, яка вимагає від РФ піти з України
Учора Генасамблея ООН ухвалила резолюцію, яка вимагає від РФ піти з України.
Офіційно вона називається «Принципи Статуту ООН, що лежать в основі всеосяжного, справедливого і тривалого миру в Україні».
«За» проголосували — 141 країна, проти — 7 й утрималися — 32.
Крім Росії, проти були Білорусь, Північна Корея, Еритрея, Малі, Нікарагуа, Сирія.
Іран утримався, як і Китай, Індія, Пакистан, Куба, Казахстан, Вірменія, Південна Африка.
Чому це важливо?
- Бо ця резолюція — на основі «формули миру» від України, яка була запропонована президентом Зеленським ще на саміті G20 восени.
- Головне у цій формулі — це виведення Росією військ, відновлення територіальної цілісності України.
- Як пояснив вчора увечері міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, будь-які пропозиції завершення війни повинні будуть віднині йти у рамках цієї резолюції.
- Тому коли Китай говорить про свої «мирні ініціативи», вони не можуть пропонувати поступки територією України.
- 141 країна, що підтримали, це абсолютна більшість. Це розгром Росії в ООН.
Дуже цікаво те, що каже Дмитро Кулеба проте, що ще 2 доби тому в України не було навіть 130 голосів. Але тиснули й переконували, як могли: підключати партнерів, шукали, хто з ким дружить, хто з ким працював і т. д.
Таким чином, резолюція ухвалена. І сьогодні США оголосили новий пакет військової допомоги Україні на 2 млрд доларів.
Китай опублікував «мирний план» урегулювання війни РФ проти України
Міністерство закордонних справ Китаю опублікувало «мирний план» урегулювання війни РФ проти України.
У документі Китай закликав:
- припинити вогонь та бойові дії;
- усі сторони забезпечити експорт продовольства у межах зернового коридору;
- усі сторони повинні протистояти перетворенню світової економіки на зброю;
- припинити запровадження односторонніх санкцій;
- уникати подальшої ескалації кризи та виходу її з-під контролю;
- до якнайшвидшого відновлення діалогу між РФ та Україною;
- до поваги до законних інтересів у сфері безпеки всіх країн;
- міжнародна спільнота має взяти участь у реконструкції зони конфлікту;
- протидіяти застосуванню чи загрозі застосування ядерної зброї;
- урегулювати гуманітарну кризу та запобігти її розростанню.
План, очевидно, в інтересах РФ: «усі сторони», «діалог», «законні інтереси у сфері безпеки» — очевидно, що у нас з РФ вони взаємосуперечливі.
«Законні інтереси безпеки та занепокоєння всіх країн слід сприймати серйозно і належним чином розглядати», — йдеться в повідомленні.
Адміністрація Байдена розглядає можливість оприлюднення розвідданих, які свідчать про те, що Китай зважує, чи варто постачати зброю Росії для підтримки її війни проти України, повідомляє WSJ із посиланням на офіційних осіб в адміністрації США:
«Дискусії щодо публічного оприлюднення відбуваються напередодні п’ятничного засідання Ради Безпеки ООН, присвяченого річниці вторгнення Росії в Україну».
При цьому вказується, що американська сторона вже кілька разів зверталася в закритому режимі до Китаю з цього приводу та узгоджувала свою позицію із союзниками по НАТО.
Кілька високопоставлених представників країн Заходу, в тому числі держсекретар США Ентоні Блінкен і міністр закордонних справ Британії Джеймс Клеверлі передали офіційне попередження представнику китайського уряду Вану І під час зустрічей у Мюнхені цими вихідними.
Прессекретар Міністерства закордонних справ КНР Ван Веньбінь назвав «брехливими» повідомлення про те, що Китай планує підтримати РФ, надаючи їй зброю для війни в Україні.
Президент Володимир Зеленський:
«Міністр закордонних справ мені сказав, що відбулося неформальне спілкування, діалог з колегою із Китаю, і дійсно сказав, що в них є ідея відповідного документа або резолюції. Мені здається, що наш документ і наша формула миру, яку ми запропонували і яку підтримала велика кількість держав… уже й ми чекаємо, що підтримають наші ініціативи й коли буде засідання ООН, голосування щодо відповідної резолюції».
Читайте також: Західні лідери нервово відреагували на китайський мирний план щодо України — The Guardian
19 лютого міністр закордонних справ Дмитро Кулеба зустрівся з топдипломатом Китаю Ван І на полях Мюнхенської безпекової конференції.
Уточнення від Китаю:
«У річницю повномасштабного вторгнення РФ в Україну китайська влада оприлюднить «документ з позицією» Китаю щодо цієї війни, а не «мирний план» щодо її врегулювання», — заявив журналістам постійний представник Китаю в ООН Чжан Цзюнь.
«Послідовна позиція Китаю» з питання російського вторгнення в Україну:
«Ми ніколи не називали це мирним планом. Це позиційний документ. Ми будемо продовжувати поважати суверенітет і територіальну цілісність всіх країн. Ми підкреслюємо, що країни повинні враховувати інтереси безпеки один одного», — заявив Цзюнь.
Україна намагається покращити дипломатичні відносини з Китаєм, але комунікація на рівні керівництва залишається «дуже складною», розповів заступник міністра закордонних справ Андрій Мельник в інтерв’ю «Українській правді»:
«І уряд, і президент, і вся дипломатична служба намагалася і до війни, і з початку війни, і під час війни відшукати ключик до цієї надважливої для нас держави, для того, щоб її позиція була більш сприятлива, ніж є сьогодні. Щоб це був не лише цей нейтралітет (який, в принципі, ми теж цінуємо). Ми не втрачаємо надію достукатися як до розуму, так і до сердець китайського керівництва для того, щоб унеможливити будь-який альянс з путінською Росією».
Шо на Росії
Російський диктатор Путін виступив із посланням до Федеральних зборів. Виступ тривав майже дві години, хоча прогнозувалася година.
Путін повторив одну з основних тез своєї пропаганди на виправдання повномасштабного вторгнення в Україну рік тому:
«Це вони розв’язали війну, а ми використовуємо силу, щоб її зупинити».
«Исторические земли, переворот, нацистский режим, угроза, СВО, решать они развязали войну, карательние операции, отодвигать угрозу от наших границ, историческая справедливость, за предков, наши вооружения превосходят западные аналоги, они хотят заставить наш народ страдать, окончательно добить Россию».
Російський диктатор згадав про розширення НАТО біля кордонів Росії, що також є причиною нападу на Україну. Він сказав, що НАТО має багато баз у Європі й, начебто, в Україні теж.
Поки що, на жаль, в Україні нема баз НАТО, але я дуже сподіваюсь, що будуть.
Але єдина сутнісна заява наприкінці звернення:
російський диктатор заявив, що Росія зупиняє участь у Договорі про скорочення стратегічних наступальних озброєнь (ДСНО). За його словами, якщо США почнуть проводити свої випробування ядерної зброї, Росія почне проводити свої.
Реакція президента США Джо Байдена:
«РФ робить помилку, виходячи з Договору про стратегічні наступальні озброєння. Тому що ця угода важлива для миру».
Наступного дня на стадіоні «Лужники» у Москві — мітинг (путінг) і концерт під назвою «Слава защитникам Отечества». Російські «ліберальні медіа» писали, що на концерт зганяли бюджетників і дуже переживали, що через холод вони змушені були грітися біля батарей на стадіоні.
Але мені байдуже, де росіяни гріють свої руки.
Водночас РФ дедалі більше за цей рік — в ізоляції. Ну і новий-старий план РФ. Кремль через своїх експертів намагатиметься переконати Україну відмовитися від частини земель в обмін на «мир».
Читайте також: Розганяючи ядерну тему, Путін хоче зміцнити режим у Росії — Рейтерович
Секретар РНБО Олексій Данілов у своїй колонці в Українській правді:
«Внутрішня дестабілізація в Україні — єдиний порятунок для Росії від військової поразки та краху путінського режиму. Для цього в кровоносну систему Кремля необхідно запустити отруйний вірус — ідею можливості компромісу. Усього лиш необхідна згода України відмовитися від територій Донецької, Луганської областей і Криму в обмін на припинення війни.
Робота за цим сценарієм ведеться масштабна і за різними напрямками. Кремль у своїх планах розраховує на втому українців, виснаження союзників і партнерів, вибори в США та Європі, економічну кризу та потребу в російських ресурсах».
На міжнародних зустрічах російські представники лякають та переконують, що обмін частини українських територій на мир — це нібито «найкращий вихід».
Секретар РНБО не виключає, що в Україні невдовзі різні «експерти» почнуть просувати наративи — як потрібний мир, що Захід зраджує Україну, а на сході України й в Криму живуть одні «сепари» та «ватники», там промиті мізки, зруйнована економіка і спустошені міста.
«Але подібні твердження — це помилка і злочин, як мінімум — зазіхання на територіальну цілісність держави, а максимум — державна зрада. Крим, Донецька та Луганська області, решта тимчасово окупованих регіонів України — суверенна українська територія, яка не обмінюється і не продається. Варто лише потрапити в цю пастку вибору між поступками та війною — у підсумку ви знову отримаєте війну», — пояснив Данілов.
Але повертаємось до резолюції Генасамблеї ООН.
Рамка для розмов про переговори є. Виведення військ Росією, перемога, потім — розмови.
Не на часі
Болюча і важлива тема, яку я не можу обійти, але очевидно, що вона на потім, бо зараз відповідей немає і не може бути.
Секретар РНБО Олексій Данілов, BBC Україна:
«22 лютого о 19:15 Олексію Данілову, секретареві Ради нацбезпеки та оборони України передають червону теку із секретною інформацією. У ній йшлося, що життю президента загрожує небезпека. Відповідно до протоколу, він поінформував президента, прем’єр-міністра та голів силових структур.
Але керівництво країни не оголосило воєнний стан і не розпочало мобілізацію».
Однак Олексій Данілов в інтерв’ю ВВС заявив, що найвище керівництво країни детально знало про вторгнення і навіть про його дату.
«Ми очікували на початок вторгнення 22 лютого, і у нас є юридичне підтвердження, що так воно і планувалося».
«У той момент було дуже важливо тримати інформаційний простір закритим. Якби ми показали, що ми розуміємо, що буде атака на Гостомель, що розуміємо як усе відбуватиметься, тоді вони включили б план «Б», а ми не знали їхній план „Б“».
«У нас стояло завдання в жодному разі не допустити паніки всередині країни. Уявіть собі, виходить президент і заявляє, що через два тижні у нас буде війна. Тоді почався б процес хаосу, яким ніхто не міг би керувати. І це те, на що розраховувала Російська Федерація», — вважає Данілов.
Раніше — Україна фактично готувалася до війни із грудня 2019-року в інтерв’ю польській газеті Wyborcza заявив секретар РНБО України Олексій Данілов. Водночас за словами Данілова, Україна не очікувала, що Росія атакуватиме її «одночасно з усіх сторін».
Раніше, восени, у розмові з журналістами президент Володимир Зеленський сказав, що керівництво України отримувало інформацію про підготовку наступу Росії з кінця 2021 року, однак вирішило не сіяти паніку в країні. За його словами, через масову еміграцію напередодні повномасштабної війни країна втратила б податкові надходження та не змогла б протистояти агресії армії РФ.
За даними The Washington Post серйозно погрози сприйняли лише Велика Британія та країни Балтії, а такі європейські лідери, як Макрон і Меркель, не могли повірити, що Путін зважиться на «настільки ірраціональний крок» і вторгнеться в Україну. Нібито не розуміли того, що відбувається, і в Україні.
Очевидно, не було довіри до думки про велике вторгнення. Але заради справедливості я нагадаю заяву міністра оборони й Головнокомандувача на тлі загрози нападу росіян 12 лютого 2022 року:
«Збройні сили України абсолютно готові до відсічі агресору. Повторення 2014 року не буде, росіянам не взяти ані Київ, ані Одесу, ані Харків, ані будь-яке інше місто.
У режимі 24/7 Україна координує свої дії з провідними державами світу. Такого єднання провідних демократій не було вже десятки років. Багато країн зараз по-справжньому усвідомлюють небезпеку дій Росії й емоційно це переживають. Україна пройшла через це вісім років тому, йдеться в заяві.
Ніхто не може зазирнути у голову очільникам Кремля і напевно сказати, якими конкретно можуть бути дії. Але абсолютно всі сценарії розвитку ми прораховуємо і готові до них. Ми робимо все, щоб зміцнити оборону і виключити можливість ескалації. Ми плануємо йти політико-дипломатичним шляхом (тоді ще наївно й аванс в бік партнерів).
Ми постійно підвищуємо свої оборонні спроможності, злагодженість підрозділів та військову майстерність. Ми створили бойові порядки та встигли у стислі терміни розгорнути Сили тероборони та озброїли їх ПТРК і ПЗРК, проводимо підготовку інструкторів. Ми посилили оборону Києва. Ми пройшли війну і належну підготовку. Відтак готові зустріти ворогів, і не з квітами, а зі стінгерами, джавелінами та NLAW. Welcome to hell!»»
Але є один аспект: чесність із суспільством.
Ракети прилетіли на Київ о 4:35 ранку — і це було несподівано для багатьох. Одночасно у Гостомелі вже намагався висадитись російський десант. Північ Київщини: Буча, Бородянка, Ворзель, Ірпінь. Вони одними з перших зустрілися з окупаційними військами без попередження, без підготовки, без знань, що робити.
Багато людей, думаючи, що це безпечніше, поїхали й повезли дітей В ОКУПАЦІЮ, а не З ОКУПАЦІЇ.
2 березня Олексій Арестович, якого так люблять деякі люди за заспокоєння, розповідав, що «наступив психологічний перелом на полі бою, противник масово здається в полон». У ці дні вже майже неможливо було нікуди виїхати Житомирською трасою, а в окупації почались тортури та звірства.
Хибне відчуття безпеки. Можливо, це добре комусь, хто був десь західніше, але точно не в Чернігові. Точно не у Бучі. Точно не у Херсоні. Точно не в Ізюмі.
Тому я тут хочу лише сказати про довіру до суспільства, якої не було. Про відсутність дорослої розмови у влади та суспільства і зараз. Про те, що завищені очікування ведуть до розчарувань і втоми. А втомлених людей легко підштовхнути до непотрібних нам домовленостей, до всякого «миру в обмін на землі» і т.д.
Читайте також: «Якщо дати Росії передишку, у 2026-му вони знову прийдуть з війною» — директор Центру досліджень армії
Фронт
Але закінчу я все ж обнадійливо. Станом на ранок 24 лютого втрати російських військ та їхніх найманців в Україні становлять близько 146 820. Упродовж минулої доби українські захисники ліквідували щонайменше 970 російських окупантів.
Просто повідомляю вам про це.
І — вибухи в окупованому Маріуполі протягом останніх 3-х діб. За повідомленнями, було більше десятка вибухів, влучання по ворогу були на території меткомбінату ім. Ілліча та в районі аеропорту.
Радник Маріупольського міського голови Петро Андрющенко:
«ЗСУ хірургічно точно проходяться по базах окупантів… Буде більше».
Але це найцікавіше не це. Маріуполь окупований з травня 2022 року, він — далеко за лінією фронту, тому виникають питання, чим могли завдати ударів по місту.
Бо це — далі, ніж дальність польоту ракет GMLRS, HIMARS.
Роспабліки пишуть, що «тилу на Донбасі більше немає», і судячи з дивного звуку, Україна застосувала американські далекобійні ракети GLSDB — їхній радіус дії 150 км.
Офіційна заява ОК «Південь»:
«Напрямок Маріуполя більше не є абсолютно недосяжним для українських захисників».
Начальниця об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня України Наталя Гуменюк:
«На даному етапі ми можемо тільки констатувати, що віддаленість це дуже відносне поняття. Те, що вважається настільки віддаленим, що недосяжне, не завжди таким є. Напрямок Маріуполя вже не є для нас абсолютно недосяжним».
Окупований Маріуполь на Донеччині ще не перебуває під вогневим контролем Збройних сил України, але все до цього йде, каже ексзаступник начальника Генштабу, Ігор Романенко:
«Маріуполь поки не перебуває під вогнем контролем Збройних сил України. Маріуполь це наша територія, ворог на ній і за правилами веденнями війни ми можемо його там знищувати. Останні три дні удари наносились по аеродрому, по комбінату ім. Ілліча, тобто по тих об’єктах, де склади техніки окупантів, боєприпасів, особового складу».
ЗСУ знайшли спосіб «бити» по тилах військ РФ, що підтверджує обстріл Маріуполя, — The New York Times.
На думку журналістів, командування російських військ серйозно стурбувалося через низку ударів по місцях дислокації свого особового складу та техніки у захопленому місті 21 та 22 лютого. Численні вибухи лунали також у низці тимчасово окупованих містечок Донбасу.
«Після того, як РФ окупувала Маріуполь навесні минулого року, вона перетворила його на один зі своїх найважливіших гарнізонів через те, що українці не мали коштів для поразки ворожих цілей на такій відстані.
«Однак зараз ситуація змінюється на користь української армії, хоча і поки що незрозуміло, яким саме озброєнням атакують ЗСУ, в офіційних зведеннях Генштабу та коментарях пресофіцерів про це не повідомляється», — зазначають у NYT.
Видання War Zone назвало 3 версії, що це може бути:
- американські далекобійні GLSDB,
- українська важка реактивна система залпового вогню «Вільха-М» (на основі радянської системи «Смерч»), радіус дії якої — 130 кілометрів,
- або українські балістичні ракети (видання пише, що не знає, чи виробляє їх Україна, але запитує про це).
І у Маріуполь прибула велика кількість молодих військових армії РФ, у тому числі кадирівців.
Радник міського голови Петро Андрющенко:
«Велика кількість молодих військових окупантів прибула в місто. 19-20 років. Місцевим розповідають, що проходять строкову службу. Росія кидає дітей на гарматне м’ясо. Не жаль, але цікавий факт».
Окупований Маріуполь на Донеччині ще не перебуває під вогневим контролем Збройних сил України, але все до цього йде, сказав ексзаступник начальника Генштабу, Ігор Романенко:
«Маріуполь поки не перебуває під вогнем контролем Збройних сил України. Маріуполь це наша територія, ворог на ній і за правилами ведення війни ми можемо його там знищувати. Останні три дні удари наносились по аеродрому, по комбінату ім. Ілліча, тобто по тих об’єктах, де склади техніки окупантів, боєприпасів, особового складу».
Читайте також: Україна готувалась до війни на рівні людей, але не держави — Бадрак
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS
