Археологи знайшли докази використання клею у період палеоліту 20 000 років тому

Дослідники з іспанського університету Universidad Nacional de Educación a Distancia (UNED) та автономного Мадридського університут (UAM) знайшли докази використання клею для кріплення кам’яних мисливських наконечників до древка стріл ще близько 20 тисяч років тому.

Про це пише Heritage Daily.

У статті, опублікованій в Journal of Archaeological Science: Reports, вчені проаналізували солютреанські точки, знайдені в печері Ель-Буксу, розташованій у князівстві Астурія, Іспанія.

Печера містить доісторичні малюнки Солютрейського та Магдаленського періодів, включаючи зображення тварин, таких як коні та олені, а також геометричних фігур, які називаються тектиформами, які можуть бути ранніми зображеннями стародавніх мисливських пасток.

Палеоліт — давня кам’яна доба, найдавніший період людського суспільства. Щодо тривалості палеоліту є різні думки (від 3 млн до 100-150 тис. років тому). Кінець палеоліту датується близько 13 тис. років тому. Давня кам’яна доба — час життя «класичного» неандертальця. Європа, Середня Азія і Африка були місцями поширення неандертальців. Антропологічно вони були подібними до сучасної людини кроманьйонця. Тільки в Європі так званий «класичний» неандерталець мав антропологічні відмінності. За палеоліту сформувався первісний лад. Палеоліт характеризувався поширенням примітивних знарядь праці з дерева, каменю і кістки, пануванням мисливства та збиральництва. Давня кам’яна доба характеризується льодовиковим періодом, іншими контурами землі і іншим рівнем моря.

Читайте також: Археологи знайшли свідчення того, що люди сучасного анатомічного типу мешкали на території Європи ще 54 тисячі років тому

Археологи, які проводили розкопки в печері, довели існування кількох палеолітичних занять, на що вказують такі знаряддя, як буріни та енскейпи, зроблені з кварциту та кременю.

Палеонтологічне дослідження макроссавців свідчить про те, що печера була місцем сезонного полювання на молодих оленів (Cervus elaphus) навесні, а також на кіз (Capra pyrenaica) і серн (Rupicapra rupicapra).

Дослідження кам’яних мисливських наконечників, знайдених на рівнях Солютрея, було проведено за допомогою інфрачервоного (ІЧ) мікроскопічного аналізу, який вказує на те, що палеолітичні мисливці використовували суміш соснової смоли та бджолиного воску як клей для кріплення наконечників до древка стріл.

За словами дослідників, це перше свідчення залишку клею, які використовувалися в цьому типі солютрейських наконечників.

Повідомляючи про відкриття, професор Франциско Хав’єр Муньос з UNED сказав: «Соснова смола є дуже міцним клеєм, але буде дуже крихкою, коли зіткнеться з ударами, які наконечники отримають під час їх використання, тому її змішали з бджолиним воском, щоб створити набагато більш еластичний клей».

Читайте також: Археологи виявили нові знахідки під час дослідження затонулого давньоримського міста (ФОТО)

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS