Добірка найкращих публікацій, які вийшли на сайті Громадського радіо минулого тижня. Аномальна спека: причини, наслідки, шляхи вирішення. Перші епізоди подкасту «Залізні долі: реабілітація». Чому українці повертаються до своїх напівзруйнованих осель?
Читайте про все це та більше у дайджесті наших матеріалів.
«Липень 2023-го став найтеплішим місяцем на Землі за всі роки спостережень. Востаннє Земля була гарячішою щонайменше 125 000 років тому.
У США за останні 30 днів було побито понад 2 000 температурних рекордів, згідно з федеральними даними. Від лісових пожеж у Греції загинуло щонайменше 40 людей, а в Алжирі — 34.
«Ми встановили чотири рекорди менш ніж за тиждень [в Уткіагвіку, найпівнічнішому місті США], і я б сказала, що це дуже багато за такий короткий проміжок часу», — зауважує Ерін Біллінгс, метеорологиня з офісу Національної метеорологічної служби у Фербенксі, у матеріалі The Washington Post».
Читайте публікацію повністю за посиланням.
«Роман Шипіков зі Львова. До повномасштабного вторгнення Росії в Україну він працював за кордоном. 22 лютого, за дві доби до початку, мав їхати до Німеччини. Але залишився, бо каже щось наче передчував.
«Я думав, що буде війна. Та я вже щось передчував таке. Тоді якраз почали літаки прилітати в Київ з озброєнням. Я зрозумів, що не потрібно мені їхати, щоб потім за пару днів не вертатись назад».
Читайте матеріал повністю за посиланням.
«Від початку повномасштабного вторгнення в Україні зафіксовано понад 140 тисяч пошкоджених або зруйнованих житлових об’єктів. І це лише попередня цифра, оскільки в умовах воєнного стану точно порахувати неможливо. Проте люди все одно повертаються — навіть у напівзруйновані домівки. Як виживають українці без води, світла та опалення?
Спеціально для Громадського радіо текст підготувала платформа «Свій дім», яка збирає свідчення людей, чиї будинки та місця сили знищила Росія».
Читайте матеріал повністю за посиланням.
«Зрив «зернової угоди», підрив росіянами греблі Каховської ГЕС, окупація частини Херсонщини — все це вдарило по аграрному сектору України. Там, де раніше збирали врожаї овочів та кавунів, зараз пустелі або затоплені території.
Аграрні підприємства з Херсонщини перемістилися до інших регіонів. Зокрема, кавуни почали вирощувати на Одещині. Через особливості клімату саме тут родять баштанні культури, розповідає директорка департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської обласної військової адміністрації Алла Стоянова:
«Сьогодні дійсно, по всіх домогосподарствах — і приватних, і юрособах — збільшені площі під овочі, збільшені площі під баштанні культури. Ми маємо 3,2 тисяч га землі, саме під кавун відведено 2,5 тисяч га».
Читайте матеріал повністю за посиланням.
«Україна є однією із понад 70 країн у світі, в якій проживають корінні народи. В Україні є три корінних народи і всі вони походять із Криму. Ідеться про караїмів, кримчаків і кримських татар. Найбільш чисельний із них — кримські татари.
За останнім повним переписом населення, що відбувся у 2001 році, в Україні на той момент мешкало близько 250 тисяч громадян, які ідентифікували свою національність, як кримські татари. Згідно з тим же переписом, караїмів в Україні було близько 1200 осіб, а кримчаків — найменш чисельного корінного народу, який і досі залишається таким, близько 400 осіб. Ці числа можуть не відповідати дійсності станом на 2023 рік.
Згідно зі Всесвітнім атласом мов від ЮНЕСКО, і караїмська, і кримськотатарська, і кримчацька мови мають статус «на межі зникнення». Коли, наприклад, українська мова має статус «безпечний».
Читайте матеріал повністю за посиланням.
«У сучасному мистецтві кримських татар червоною ниткою йде окупація. Про що в окупованому Криму часто доводиться говорити пошепки…«.
Це один із випусків подкасту «Це про нас» — проєкту, у якому ми прагнемо глибше познайомитися одне з одним всередині України. У кожній серії ми розповідаємо про різноманіття культур українського Криму, Приазов’я та Причорномор’я. Як і коли кримські татари насправді сформувалися? Як звучить музика караїмів? Чим пишаються уруми та румеї? Як смакує кухня кримчаків? Які традиції збереглися та як їх намагалися знищити?
Слухайте більше у випуску подкасту
«Одеса — перлина на березі моря, до якої з’їжджалися не лише з усіх куточків країни, а й з-за кордону. До повномасштабного вторгнення південь встановлював «туристичні» рекорди. За даними держагентства розвитку туризму України, Одещина у 2021-му році заробила на туризмі 26,8 мільйонів гривень, і це попри ковідні обмеження.
Коблеве, Затока, Грибівка — чи не найпопулярніші локації із базами відпочинку для туристів. Як живуть зараз курорти, на яких ще декілька років тому вирувало життя — ми поспілкувалися із власниками бізнесів, які попри війну продовжили свою роботу».
Читайте матеріал повністю за посиланням.
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо наPatreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS