Що зміниться після заборони призначати ліки під впливом «фінансових стимулів»

Що саме заборонив закон 10293 та які це матиме наслідки для фармацевтів, лікарів і реабілітологів? В етері Громадського радіо пояснив Сергій Дубров, перший заступник міністра охорони здоров’я України.

«Цей законопроєкт розроблений Міністерством охорони здоров’я на виконання державної антикорупційної програми на 2023-2025 роки.

Зміни передбачатимуть введення певних обмежень для медичних і фармацевтичних працівників і фахівців з реабілітації під час здійснення ними професійної діяльності. А саме: призначати лікарські засоби, медичні вироби, допоміжні засоби з реабілітації під впливом прямих або непрямих фінансових стимулів (тобто за отримання грошової винагороди, за призначення сувенірної продукції, бонусів, подарунків тощо)», — розповів Сергій Дубров.

За словами Дуброва, відповідно до закону буде заборонена участь у подіях від фармацевтичних представників в обмін на призначення лікарського засобу. Крім того, відтепер інформація про наявні в закладі аналоги лікарських засобів повинна бути чіткою та доступною:

«Даними змінами у тому числі заборонено виписувати рецепти або призначення лікарських засобів на бланках рекламного характеру (які мають інформацію чи пряму рекламу про того, чи іншого виробника медвиробів). Фармацевти під час продажу лікарських засобів повинні надати чітку та достовірну інформацію про наявні у закладі аналоги, які є еквівалентними до запитуваного лікарського засобу. Заборонено фармацевтам також приховувати інформацію про наявність ліків з аналогічною діючою речовиною», — пояснив перший заступник міністра охорони здоров’я.

Сергій Дубров зауважив, що такі заходи допоможуть у боротьбі з корупцією у сфері охорони здоров’я:

«Вважаємо, що ці кроки, направлені на боротьбу з корупцією, допоможуть запровадити прозорість».

За словами Сергія Дуброва, наразі в законі немає прописаної відповідальності за порушення цього закону. Але передбачено, що Міністерство охорони здоров’я має розробити підзаконні акти щодо покарання фахівців, які отримують вигоду за призначення того чи іншого лікарського засобу, медичного виробу чи допоміжного засобу реабілітації.

«Підзаконні акти мають створюватися протягом 3 місяців після прийняття та підписання закону президентом».

Читайте також: Змова виникає не між фармацевтом і провізором, а на більш глибокому бізнесовому рівні — медичний адвокат

Нагадаємо, міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко зазначив, що сподівається, що це рішення парламенту підвищить якість лікування та рівень довіри до медичної системи загалом, а також зменшить кількість «фінансових стимулів» від фармацевтичних компаній.

Він також додав, що останнє дослідження проєкту USAID «Підтримка реформи охорони здоров’я» показало: 17% неформальних платежів, які здійснювали пацієнти в лікарні, стосувались умовно кращого засобу реабілітації у порівнянні з тим, що надається державою.

За його словами, це наслідок недобросовісної промоції, «яка ґрунтується виключно на чиємусь фінансовому інтересі».