Наше завдання деокупувати Глибоке на Харківщині — Маляревич

На певних локаціях Харківського напрямку ЗСУ вдається покращувати тактичне положення, кажуть в ОТУ «Харків». Про ситуацію на цьому відтинку фронту розповів заступник командира батальйону ударних безпілотників «Ахіллес» 92-ї ОШБр Олесь Маляревич.

Про це він говорив в етері Громадського радіо.

«Ми працюємо на півночі Харківщини: Глибоке, Липці, Стрілеча. Ми зараз покращуємо своє положення. Декілька днів вже триває операція. Наразі ситуація дуже напружена, але контрольована й має позитивний характер», — повідомив військовий.

За його словами, 92 ОШБр працює, рухається разом з іншими підрозділами, вчиняє ударно-штурмові дії.

«Наразі росіяни чіпляються за Глибоке. Наше завдання його — деокупувати. Окупанти підтягують туди резерви — ми вчиняємо дії, щоб вони цього не могли робити. Наразі війська РФ ще там перебувають, потужно закидують піхоту, підтримують артилерію, авіацію. Саме за Глибоке зараз точаться бої на нашому напрямку», — пояснив Маляревич.

Він додав, що російська армія не моєе не використовувати бронетехніку під Глибоким.

«Вони туди підтягнули 11-тий танковий полк. Він там зараз отримав завдання чіплятися за цей населений пункт і робити все, щоб його не здати. ми повністю володіємо інформацією всього, що відбувається: що рухається, які сили, які підрозділи — і робимо все для того, щоб деокупувати Глибоке», — наголосив експерт.

Маляревич підкреслив, що батальйон ударних безпілотників «Ахіллес» — це «все, що літає».

«Усі дрони, що літають — це «Ахіллес». Також ми працюємо бомбардувальниками, дронами-розвідниками, дронами-камікадзе, крилами-камікадзе, крилами-розвідниками. Усі дрони потрібні й кожен дрон має специфіку та бойове використання. Ті завдання, які перед нами ставлять, ми вирішуємо, яким чином їх робити. Якщо це ніч, то одні дрони. Якщо день, то інші. Залежить від вітру, залежить від відстані. Щоб працювати по території країни окупанта, треба вже використовувати літаки, бо вони далі залітають. Якщо треба збивати літаки, розвідники, такі як: «Орлани», Zala, Supercam —для цього застосовують інші рішення. У нас тут «симфонія дронів» і ми маємо все для того, щоб знищувати ворога. Коли я говорю, що ми маємо все, щоб знищувати ворога, це ми маємо десь на 3-4 дні. Тож після цієї фрази не означає, що треба не підтримувати Сили оборони. Коли війна закінчиться перемогою, тоді можна видихати й рухатися далі, а наразі повна підтримка й повна мобілізація ресурсів заради перемоги», — доповнив він.

На запитання про ситуацію з безпілотниками у ворога військовослужбовець відповів так:

«Орлани», Zala, Supercam — це літаки-розвідники дуже потужні, дороговартісні, які фактично є очами ворога. Усе, що бачать ці дрони, усе передається їхнім ракетним військам. Тоді ж ракети, КАБи, авіабомби, ланцети прилітають по наших позиціях, по нашій артилерії. Тож вибити їхні дрони-розвідники — це пріоритетне завдання, яке має бути. Потім вже йде по пріоритетності, звичайно, вибити їхні розрахунки, які запускають FPV по нашій передній лінії, здебільшого по піхоті; задіяти дистанційне мінування, щоб їхня логістика була нестабільна або повністю знищена. Щодня — це окрема історія, окремий спектр завдань, які треба виконати. Усе виконується, потім аналізується, що вдалося, що ні, як можна покращити 24 на 7».

Заступник командира батальйону ударних безпілотників «Ахіллес» 92-ї ОШБр нагадав, що КАБи — це «дуже серйозна зброя», яку використовують росіяни, тож не хоче казати про «їхнє затишшя».

«Ефективність використання залежить від того, чи є КАБи, чи є літак-розвідник, який визначив точку враження. Ми розуміємо, що одне з наших пріоритетних завдань — зробити так, щоб росіяни не мали куди стріляти, щоб стріляли наосліп, якщо це роблять, і щоб їхні літаки взагалі не залітали на наш сектор. Це дуже складна робота, і вона робиться, наскільки це можливо. Так, було таке, що КАБів стало менше. Це залежить ще від роботи наших бійців, які працюють по цілях, по складах КАБів на території країни окупанта. То менше, то більше. Зараз менше, але не хочеться наврочити. Ми розуміємо, що треба робити, аби їх було менше», — ствердив він.

Знищення ворожої повітряної небезпеки Маляревич прокоментував так:

«Ворожі дрони можна знешкоджувати РЕБами, рушницями та іншими наявними засобами, які є в піхоти. Це ціла наука — забезпечити особливий склад дронами. Це вже відпрацьовується в начальних центрах загальної підготовки».

Фахівець проінформував, що солдати, які потрапляють до «Ахіллесу» теж проходять навчальні центри:

«Потім ми довчаємо вже в нашому підрозділі. Ми маємо окремий напрямок —додаткове навчання, це обов’язково».

Також зазначається, що навчальні центри створюються й між ними вже навіть є конкуренція, щоб залучити новобранців.

«Ми вибирали, в який центр ітимуть наші (новобранці — ред.). Після ми їх супроводжуємо, стежимо, як вони там себе почувають, чим займаються. По-кожному в нас є план, що він буде робити, коли до нас потрапить. По яких саме спеціалізаціях він буде навчатися далі. Ми дуже багато уваги приділяємо навчанню», — резюмував він.

Маляревич дав знати, що в них «зараз місць немає»:

«Треба потрапити в резерв і коли ми будемо зростати — зв’яжемось і будемо визначатися. Наразі ми сформовані, ми набрали найкращих. Кожен, хто до нас потрапляє, — це особистість, яка допомагає нам здобути перемог».

Він підсумував, що операція на Курщині дає «дуже потужні результати».

«Вона розпорошує, розконцентровує сили ворога. Наприклад, 155-та бригада десантників Африканського флоту працює в нас і на Курщині. Їхніх бійців частково туди витягли. Тобто ця бригада, яка мала бути повністю тут, наразі працює на два напрямки».