В Україні розкритикували книгу, яка здобула Букерівську премію: у чому причина

Букерівську премію за найкращий роман англійською мовою здобула британська письменниця Саманта Гарві за роман «На орбіті» (Orbital). Водночас цю книгу розкритикували в Україні, адже вона — про «замирення з росіянами».

Журі віддало перемогу Гарві одноголосно.

«Іноді ви зустрічаєте книгу і не можете зрозуміти, як сталася ця чудова подія», — сказав голова журі письменник та художник Едмунд де Вааль.

У книзі всього 136 сторінок. Роман «На орбіті» став одним із двох найкоротших в історії «Букера» та першим лауреатом, дія якого відбувається в космосі.

Книга розповідає про один день із життя шести астронавтів, які перебувають на Міжнародній космічній станції. Вона стала найпродаванішою книгою у Великій Британії з короткого списку. Було продано більше примірників, ніж продали три попередні лауреати Букерівської премії разом узяті напередодні свого успіху.

«Я думала про неї як про космічну пастораль — свого роду натурфілософію про красу космосу», — розповіла письменниця про процес написання книги.

Читайте також: Для росіян культурна війна завжди була і залишається однією з найважливіших — Олеся Драшкаба

Церемонія нагородження відбулася у Лондоні. Саманта Гарві отримала статуетку та 50 тисяч фунтів стерлінгів. Серед шести номінантів, які цього року потрапили в шорт-лист премії, було п’ять жінок. Востаннє жінки отримували «Букера» у 2019 році.

Роман Orbital, який написала Саманта Гарві,  розкритикували в Україні

Українська літературознавиця, кандидатка філологічних наук, літературна критикиня Ганна Улюра зазначила, що Букерівська премія – 2024, яка обрала цьогорічною переможницею письменницю з Великої Британії Саманту Гарві за роман Orbital («На орбіті»), виправдала її «найгірші очікування».

«Перемогла книжка про тотальне замирення в космосі – з росіянами за штурвалом. Агітка про пацифізм. Так чітко видно закаляну від страху європейську інтелектуальну спільноту, що стає незручно за них», — наголосила Улюра.

Читайте також: Спочатку приходить Пушкін, а потім російські пушки — Вахтанг Кебуладзе

Наприкінці жовтня вона описала цей роман. За її словами, він розповідає про шістьох астронавтів, які презентуються як «мікромодель людства, розбіжності й відстані між ними в космосі стираються, вони начебто родина, не та, яку можеш обирати, але та, з якою вчишся ідентифікуватися».

«Італієць, американець, британка, японка, два росіянина. Уже в першій спільній розмові американець розкаже японці про свою подорож до Хіросіми та скаже, що американські християни розповзлися по всій землі, росіяни пообіцяють, що струсять з землі цю заразу… Всі розбіжності в космосі зникають, і в ілюмінаторі — матінка-Земля. Метафора прозора: Земля виношує й родить нове людство», — написала літературознавиця.

За її словами, у романі багато уваги приділено «травматичному досвіду росіянина», яким для нього є розвал Радянського Союзу. Персонажі проводять паралель між ядерною бомбою, адже ця історія згадується після розповіді японки про бомбардування Нагасакі.

«Коли вони пролітають над різними частинами планети, нам їх описують. Різні-різні частинки. Буде навіть довгі кілька речень про осяйну Москву, яка миготить вогниками прямо в космос. України нема. Є якась Східна Європа, яка межує з Росією. І за Румунією починається Москва. Командир місії — росіянин», — додала Улюра.

Читайте також: Борщ і Малевич: як Росія намагається показати світу, що вона культурна нація, а не агресор