Україна імпортує 90% всієї риби, яка є на ринку — Загуменний

З 2014 року в Україні суттєво впали обсяги вилову та вирощення риби. Наразі Україна самостійно забезпечує лише 10% національного попиту на рибу.

Про це в етері Громадського радіо розповів керівник Асоціації імпортерів та експортерів риби Дмитро Загуменний.

Залежність від імпорту та скорочення власного виробництва

Міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль оголосив про наміри уряду обмежити імпорт харчових продуктів, надаючи перевагу вітчизняним виробникам у державних закупівлях. Першою у списку продуктів, на які держава планує звернути увагу, може стати риба.

За словами Дмитра Загуменного, нині близько 90% риби на українському ринку є імпортною. На тлі анексії Криму та початку повномасштабного вторгнення вилов в Україні суттєво зменшився. До 2014 року Україна виловлювала і вирощувала понад 200 тисяч тонн риби щороку, але нині цей показник знизився до 35 тисяч тонн. Натомість український ринок потребує понад 360 тисяч тонн щорічно, що створює значну залежність від іноземних постачань.

«Для розуміння, українці, якщо так розділити всі обсяги імпорту риби, з’їдають тисячу тонн на день. Ось така наша потреба, навіть більше. Тобто це більше 360 тисяч тонн на рік. А власної ми виловлюємо лише 35. Тобто 10-ту частину від тої потреби, яку має Україна. Тому, відповідно, вона вся забезпечується за рахунок імпорту».

Регіональні особливості рибного господарства

За словами експерта, розведення риби в Україні значною мірою залежить від регіональних особливостей. Наприклад, у Карпатах традиційно вирощують форель, яка користується популярністю серед туристів і пропонується в місцевих ресторанах. У центральних областях країни вирощують річкову рибу — коропа, товстолоба, білого амура, судака, проте загальні обсяги не відповідають попиту. Як зауважує Загуменний, українські рибні господарства поки не в змозі задовольнити ринкові потреби, а власна продукція часто коштує дорожче за імпортні аналоги.

«Підприємств досить багато насправді. Але якщо говорити про потреби України в цілому, то ця кількість невелика. Треба розуміти, що, на жаль, з кожним роком у нас поки що риби стає менше через об’єктивні обставини».

Причини занепаду рибної галузі та необхідність підтримки

За словами Загуменного, головними причинами кризи в галузі стали не лише втрата частини територій та доступу до Азовського моря, але й брак державної підтримки та недостатнє фінансування. Для того щоб українська рибна промисловість могла розвиватися, потрібні державні замовлення та доступ до дешевих кредитів. Загуменний зазначив, що у багатьох країнах рибний сектор за останні роки значно зміцнів завдяки державній підтримці, що дозволило їм значно збільшити обсяги виробництва. В Україні ж цей процес лише починається.

«Потрібна перш за все підтримка тих підприємств, які займаються такою діяльністю. В них мають бути доступні, скажімо так, кошти для цього, щоб розвиватись. Мають бути і держзамовлення, і якась інша підтримка з боку державних органів. Так як, наприклад, це реалізовано в інших країнах, які за останні 10-15 років досить потужно розвинули свою рибну галузь. Ми поки трошки буксуємо, і лише на початку цього шляху. У перспективі, я думаю, що буде риби своєї більше, але поки маємо те, що маємо».

Можливі наслідки обмеження імпорту

Плани уряду щодо обмеження імпорту риби можуть суттєво змінити ситуацію на ринку. Дмитро Загуменний зауважує, що збільшення частки української продукції в державних закупівлях може стати поштовхом для галузі та позитивно вплинути на рівень споживання риби в країні. За статистикою, українці споживають майже вдвічі менше риби на рік, ніж європейці. Проте за умов обмеження імпорту можливе зростання цін на деякі популярні види риби, зокрема на скумбрію та оселедець, які наразі імпортуються і коштують дешевше за вітчизняну продукцію.

«Якщо частка української риби при закупівлях збільшиться, я думаю, це в цілому позитивно. По-перше, це дасть поштовх галузі. По-друге, порівнюючи з Європейським Союзом, ми в цілому споживаємо риби вдвічі менше, ніж вони, і майже вдвічі менше, ніж це рекомендовано взагалі. Тому, якщо з’явиться більше української річкової і морської риби, це в цілому позитивно. Якщо люди, в принципі, будуть більше споживати риби».

Тенденції споживання української риби

Загуменний також підкреслив, що, попри розвиток вітчизняного рибного господарства, ринок поки не може задовольнити зростаючий попит. Навіть у разі збільшення обсягів вирощеної в Україні риби, її вартість може залишатися високою порівняно з імпортною. Наприклад, риба, що активно вирощується в Україні, як-от короп і товстолоб, коштує дорожче, ніж імпортний оселедець, кумбрія чи хек. Тим часом потреби населення покриваються завдяки імпорту цих доступних видів.

«Ця цифра (вилову риби — ред.), те, що я сказав на початку — це близько 35 тисяч тонн. Це мало, на жаль. Потреби України в 10 разів більше. По-друге, вона (місцева риба — ред.) не завжди дешевша за імпортну, якщо порівнювати з тими видами, які імпортуються в першу чергу. Це оселедець, скумбрія, хек, кілька, салака, мойва. Це відносно недорогі і доступні види, які дуже часто коштують дешевше, ніж, наприклад, товстолоб чи, наприклад, судак, які значно дорожчі».