Президент Південної Кореї перепросив за оголошений воєнний стан

Президент Південної Кореї Юн Сок Йоль вибачився за нещодавно введений воєнний стан та заявив, що «щиро шкодує» за викликане занепокоєння в громадян.

Про це повідомили південнокорейське агентство Yonhap та британське видання Reuters.

За словами глави держави, таке рішення було ухвалене «через відчай». Він пообіцяв більше не робити подібних спроб.

Як заявило Yonhap, звернення до народу відбулося за кілька годин до того, як парламент Південної Кореї — Національна асамблея — голосуватиме за імпічмент чинного президента. Юн Сок Йоль наголосив, що готовий нести юридичну та політичну відповідальність, пов’язану з цим оголошенням воєнного стану».

Якщо парламент проголосує за імпічмент президенту, то замінити чинного керівника країни може лідер опозиційної «Демократичної партії» Лі Чже Мун. Дострокові вибори проведуть за 60 днів після імпічменту. Утім, сам Лі теж має проблеми: йому загрожують кілька судових процесів за звинуваченнями в корупції та інших злочинах.

Якщо ж спроба імпічменту провалиться, то керівна партія може розглянути різні заходи, зокрема й внесення поправок до Конституції, аби скоротити термін повноважень президента та надати більше влади прем’єр-міністру, який зараз виконує переважно церемоніальну роль.

Розслідування проти президента

У Південній Кореї розпочали розслідування проти президента Юн Сок Йоля та кількох чиновників через спробу запровадження воєнного стану.

Окрім президента Південної Кореї, під слідством перебувають міністр внутрішніх справ, колишній міністр оборони й головнокомандувач армії.

Серед інших фігурантів справи — керівники столичного командування оборони, армійського командування спеціальних операцій і командування військової контррозвідки. Крім того, шість інших військових генералів та кілька високопоставлених поліцейських, включно з начальником поліції, яких звинувачують у тому, що вони відігравали певну роль у розробці плану запровадження воєнного стану.

Яке покарання

У разі визнання винним злочин, пов’язаний із керівництвом повстанням, карається смертною карою або довічним ув’язненням. Для тих, хто брав участь у змові або займався іншою важливою діяльністю, покарання може варіюватися від смертної кари до довічного ув’язнення або ув’язнення без права на примусові роботи на строк не менше п’яти років. Особам, які лише приєдналися до змови або насильства, загрожує позбавлення волі, з тюремними роботами або без них, на строк менше п’яти років.

Зловживання владою карається позбавленням волі на строк до п’яти років або штрафом до 10 мільйонів вон, а перешкоджання правам інших людей — позбавленням волі на строк до п’яти років або штрафом до семи мільйонів вон.

Додатково про ситуацію в Південній Кореї

Юн Сок Йоль 3 грудня оголосив воєнний стан у Південній Кореї. Такий крок був зроблений, аби усунути з країни пропівнічнокорейські сили й захистити ліберальний конституційний порядок. Президент додав, що в нього не було іншого вибору, окрім як вдатися до воєнного стану. Пізніше парламент проголосував за його скасування. Після чого уряд Південної Кореї також підтримав це рішення. Воєнний стан тривав близько шести годин.

Про Юн Сок Йоля

Юн Сок Йоль, член консервативної Партії народної влади Південної Кореї, вступив на посаду в 2022 році. Відтоді його президентство відзначається низьким рейтингом підтримки й скандалом, пов’язаним з його дружиною Кім Кеон Хі.

За даними газети Dong-A Ilbo, минулого місяця рейтинг схвалення Юна сягнув найнижчого рівня — 17 відсотків. Президент Південної Кореї перебуває на посаді один п’ятирічний термін, а це означає, що він не матиме права балотуватися на другий термін. Партія Юна також зазнала нищівної поразки на парламентських виборах у квітні. Наразі парламент контролює опозиція. Відомо, що вона виступає проти надання Україні зброї від Південної Кореї.

---

Як читати й слухати Громадське радіо на тимчасово окупованих територіях — інструкція

---