Дефолт за ВВП-облігаціями України не матиме руйнівних наслідків — член Ради НБУ

Міжнародне рейтингове агентство S&P Global знизило рейтинг випуску облігацій України, прив’язаних до ВВП, з рівня CC до D (дефолту) через пропущену виплату власникам ВВП-варантів.

Що це означає та які наслідки може мати розповів в ефірі Громадського радіо член Ради НБУ, економіст, доктор економічних наук Василь Фурман.

За його словами, варто розуміти, що таке ВВП-варанти, адже саме за ними був пропущений платіж: «ВВП-варанти — це похідний фінансовий інструмент, створений ще у 2015 році. Тоді Україна проводила одну із реструктуризацій зовнішньої економічної заборгованості».

• «Є особливість таких боргових зобовʼязань. Вона полягає в тому, що, на відміну від звичайних облігацій, виплата за варантами привʼязана до зростання економіки. Якщо ВВП зростає у понад 3%, тобто, наприклад, від 3% до 4%, то кредитори отримують 15% від суми перевищення. А при зростанні в понад 4% — додатково отримують 40% від суми цього перевищення», — пояснив Василь Фурман.

На його думку, такі умови є дуже важкими для України: «Строк дії варантів аж до 2041 року. На той час, коли йшла реструктуризація у 2015 році, ці цінні папери були частиною компромісу з кредиторами щоб полегшити борговий тягар України після 2014 року. Але, не передбачили ніяких стель виплат, тобто є над чим подискутувати».

• «Україна з середини 2024 року вела переговори з власниками ВВП-варантів щодо того щоб їх обміняти на прості єврооблігації з зрозумілою фіксованою дохідністю. Проте, кредитори висунули надто жорсткі вимоги, які Україна, враховуючи війну та економічні виклики, не могла виконати. Тому, поки не домовилися», — пояснив Василь Фурман.

Член Ради НБУ додав: «Мова йде про виплату відсотків за 2023 рік. Так, економіка зросла у понад 5% у 2023 році, але ніхто не враховує те, що у нас було падіння у 2022 році близько 30% економіки. І, по суті, у 2023 році відбулося не зростання, а відскок економіки. Тому, Україна не заплатила відсотки і хоче далі продовжувати переговори щодо досягнення цілей».

• «Термін «дефолт» з одного боку звучить загрозливо. Але у цьому випадку він не матиме та не має руйнівних наслідків… Треба сказати, що, для звичайних громадян, пропуск платежу не матиме ніяких наслідків. Курс гривні лишається стабільним. Доступ до банківських послуг чи ціни товарів не зміняться. Державний бюджет підтримується міжнародними партнерами, а економіка поступово відновлюється після воєнних потрясінь. Цей дефолт, на мою думку, це радше фінансовий маневр, ніж загроза. Він дозволяє Україні зберегти ресурси для нагальних потреб поки триває війна», — наголосив Василь Фурман.

---

Громадське радіо потребує вашої допомоги для подальшого існування, і підтримати нас ви можете:

• за покликанням на монобанку https://send.monobank.ua/jar/3xdiYaF8Fu, де за найбільші донати на вас чекають чудові бонуси й подарунки від друзів та партнерів Громадського радіо
• ставши нашими патронами на Patreon
• PayPal: vokyluk@ukr.net