День пам’яті жертв ДТП: як рішення у сфері безпеки руху рятують людей і бюджет

У третю неділю листопада світ вшановує пам’ять жертв ДТП — цьогоріч цей день припав на 16 листопада.

За 2024 рік в Україні внаслідок ДТП загинули 3202 людини, понад 32 000 — отримали травми. Саме травми від ДТП є основною причиною смерті серед дітей і молоді віком 5–29 років. Щодня на дорогах гине близько 8 людей, і більшості цих смертей можна запобігти.

У чому головна причина ДТП, які є фактори ризику, хто найвразливіший на дорозі та як зменшити смертність і водночас бюджетні витрати — розповідаємо разом із громадською організацією «Життя» у матеріалі.

«Збав швидкість — доїдь додому»: як +20 км/год без штрафу впливають на смертність на дорозі

В Україні безпека на дорогах залишається нагальною проблемою, яка потребує комплексного підходу. Високий рівень передчасної смертності через ДТП загострює демографічну кризу та спричиняє значні соціально-економічні втрати для країни.

Основні фактори ризику ДТП:

• перевищення швидкості,
• керування у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння,
• невикористання мотошоломів, пасків безпеки або дитячих утримувальних систем,
• відволікання уваги під час керування (зокрема через мобільні телефони),
• небезпечна дорожня інфраструктура.

Понад половину смертей — 55%, тобто 1770 життів в 2024 році — було втрачено через перевищення швидкості. Така сама тенденція спостерігалася у 2023 та 2022 роках.

Хоча закон встановлює обмеження швидкості у населених пунктах до 50 км/год, чинна норма дозволяє перевищувати її на 20 км/год без штрафу. Це фактично створює нову неофіційну межу — 70 км/год, що підвищує ризик аварій і щодня забирає життя пішоходів, велосипедистів та водіїв.

Зважаючи на небезпеку, що несе перевищення швидкості, 10 листопада ГО ЦЕДЕМ оголосила про старт всеукраїнської інформаційної кампанії «Краще запізнитись, ніж не доїхати». У рамках кампанії українців закликають обирати безпечну швидкість і показати, що запізнення – це нормальний і безпечний вибір, який рятує життя.

«Багато хто перевищує швидкість не тому, що хоче порушувати, а тому що поспішає. Але настав час змінити цей звичний підхід: графік ніколи не має бути важливішим за життя. Саме тому наша соціальна реклама нагадує просту річ: невелике запізнення — дрібниця, тоді як наслідки ризику можуть бути непоправними», — зазначає Олеся Холопік, директорка ЦЕДЕМ.

Кампанія «Краще запізнитись, ніж не доїхати» підкріплена конкретними законодавчими ініціативами — законопроєктом №13314 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення».

Суть законопроєкту у двох важливих змінах:

• Зменшення нештрафованого порогу з +20 км/год до +10 км/год: чинна норма, що дозволяє водіям безкарно їхати до 70 км/год у населеному пункті є критично небезпечною. За розрахунками ВООЗ, наїзд на пішохода на швидкості 70 км/год майже не лишає йому шансів вижити. Такого високого порогу немає у жодній країні ЄС.
• Запровадження пропорційності та градації: законопроєкт пропонує запровадити шість ступенів відповідальності (замість чинних двох). Це зробить покарання пропорційним тяжкості порушення. Наприклад, штраф за перевищення на 10-20 км/год становитиме 340 гривень. Тоді як за надмірні 21-30 км/год доведеться заплатити 680 грн, а за 31-40 км/год — вже 1360 гривень. Максимальний штраф становитиме 3400 гривень — за перевищення на понад 80 км/год.

«Захист, а не прикраса»: чому сертифікований шолом необхідний всім, хто користується мототранспортом

Понад половина усіх загиблих у ДТП — це вразливі учасники дорожнього руху, зокрема пішоходи, велосипедисти та мотоциклісти.

Згідно з опитуванням КМІС, 13,2% дорослого населення, тобто кожен восьмий українець, з початку 2025 року користується мототранспортом — 8,7% як водії та 4,5% як пасажири.

Кількість мототранспорту в Україні зростає, а разом із цим збільшується ризик аварій та кількість травм і смертей у ДТП за участю мотоциклів, мопедів і скутерів. Так, у 2024 році в таких аваріях загинули близько 400 людей, що на 43% більше, ніж у 2023-му.

Травми голови спричиняють близько 75% смертей у таких ДТП, тому необхідно обов’язково використовувати мотошоломи — відомий всім захід безпеки, який ігнорується 35% користувачів мототранспорту. При цьому важливо мати не перший-ліпший шолом, а той, що відповідає сертифікованим стандартам безпеки і забезпечує достатній рівень захисту.

«Загалом майже 40% користувачів шоломів вважають, що їхній шолом сертифікований. При цьому 27% змогли назвати стандарт безпеки, а ще 12,5% переконані, що шолом сертифікований, але не змогли уточнити, який саме стандарт», — розповідає Вікторія Захожа, заступниця головного директора Київського міжнародного інституту соціології.

Волонтери «Мотохелп» виїжджають на місця ДТП і бачать різницю між якісним шоломом та «прикрасою». Олександра Глотова, волонтерка ГО «Мотохелп», мотоциклістка, пояснює, що сертифікований шолом має кілька шарів: зовнішній корпус розсіює удар, внутрішній поглинає енергію, а міцна застібка тримає шолом на голові. Обовʼязковим є захист скронь і щелепи. Такий шолом проходить випробування. Сертифіковані шоломи знижують ризик смерті у шість разів. Несертифіковані не гасять удар, спадають, можуть навіть зробити додаткові травми.

«Водночас опитування Омнібус, проведене КМІС у вересні 2025 року, показує, що українці готові до змін — 86% підтримують обов’язкове використання сертифікованих мотошоломів. Запровадження європейського стандарту ECE 22.06 допоможе не лише рятувати життя, а й зменшить витрати держави на лікування та соціальну допомогу постраждалим у ДТП», — наголосила Оксана Левицька, Голова правління ГО «Життя» та експертка з безпеки дорожнього руху.

Активісти з ГО «Життя» до Дня пам’яті жертв ДТП також оголосили про старт інформаційної кампанії «Захист, а не прикраса» на підтримку впровадження обов’язкового стандарту безпеки мотошоломів.

«Сертифікований мотошолом — це як надійна броня. Він не лише захищає, а й робить поїздку комфортнішою. Я з власного досвіду знаю, наскільки важливий якісний захист, тому в мотошколі всі користуються сертифікованими шоломами ECE 22.05. Ми допомагаємо учням підібрати екіпіровку та завжди наголошуємо: обирайте шолом якісний, сертифікований і максимально безпечний — а не просто найдешевший», — наголошує Костянтин Колот, засновник мотошколи FreeRide, військовослужбовець.

Амбасадорами кампанії «Захист, а не прикраса» стали громадські активісти з мото та медичної спільнот, серед яких Костянтин Колот, засновник мотошколи FreeRide, військовослужбовець, Ашот Арушанов, керівник благодійний фонду «Тарасова Гора», байкер, актор, Олександра Глотова, волонтерка ГО «Мотохелп», мотоциклістка, Костянтин Миц, лікар-нейрохірург, мотоцикліст.

Безпека для людей — економія для країни

Дорожньо-транспортні пригоди коштують більшості країн близько 3% їхнього валового внутрішнього продукту (ВВП). Це пов’язано з тим, що смерті та травми в ДТП створюють навантаження на державні витрати у сфері охорони здоров’я та соціального захисту.

Відповідно до розрахунку дослідників Інституту економіки та прогнозування НАН України втрати економіки та держави внаслідок загибелі однієї людини у ДТП за участю мотоциклів та мопедів становлять від 4,7 млн грн до 14,4 млн грн.

Запровадження європейського стандарту щодо безпеки мотошоломів ЕСЕ22 — це рішення, яке може не тільки зберегти сотні людських життів, а й зекономити Україні до 1% ВВП вже до 2030 року.

Сертифікований шолом коштує від 2500 гривень, а витрати на лікування та соціальний захист у разі тяжкої травми з інвалідністю можуть сягати 5,4 млн грн на одну людину. Це означає, що якісний захист не лише рятує життя, а й дозволяє уникнути колосальних витрат.