Справа Христенка: суд затвердив угоду про визнання вини, але вирок засекретили

Печерський районний суд Києва затвердив угоду про визнання вини народного депутата Федора Христенка, якого підозрювали у державній зраді.

Про це у вівторок, 9 грудня, повідомило «Суспільне» з посиланням на інформацію, отриману у пресслужбі суду.

Водночас суд відмовився повідомляти, коли саме була затверджена угода та яке покарання отримав депутат. Там лише сказали, що слухання відбулися в закритому режимі.

«У справі вжито заходів безпеки за Законом «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві». Тому єдина відкрита інформація, що угода є, розгляд [був] закритий, як і решта інформації до скасування заходів», — повідомила пресслужба.

Справу з усіма її деталями, включно з текстом угоди та вироком засекретили на вимогу Офісу генерального прокурора, пише hromadske з посиланням на коментар відомства.

27 листопада про передачу угоди з Христенком до суду повідомив Центр протидії корупції, посилаючись на анонімні джерела в правоохоронних органах. На сайті «Судової влади» спершу показувалася інформація про те, що спочатку справа дісталася суддям Світлані Шапутько та Анні Гридасовій, але ухвалили рішення про їхній відвід. Справа перейшла до судді Олега Соловйова. Журналісти намагались дізнатися дату засідання, але дані про справу раптово зникли з реєстрів, а суддя Соловйов пішов на лікарняний.

3 грудня голова ЦПК Віталій Шабунін опублікував фото, на якому Христенка з маскою на обличчі привезли до Печерського суду. Шабунін припустив, що «з Христенка вичавили» свідчення проти керівництва НАБУ й САП, і потім угода з ним може стати підставою для кримінальних справ проти працівників антикорупційних органів. 3 грудня Печерський суд повідомив «Суспільному», що того дня угоду з депутатом не укладали.

4 грудня генпрокурор Руслан Кравченко заявив, що угода є, але її не можна оприлюднювати зараз, оскільки вона містить дані, пов’язані з безпекою підозрюваного й питаннями національної безпеки.

«Але я скажу одне чітко: в угоді немає згадок про керівництво антикорупційних органів. У ній немає жодного зв’язку з операцією «Мідас», — заявив Кравченко.

Адвокат Христенка Валерій Буняк відмовився коментувати вирок своєму підзахисному.

Справа Федора Христенка

Федір Христенко обирався в 46-му окрузі на Донеччині (Лиман, Бахмут) від проросійської партії «Опозиційна платформа — За життя». Невдовзі до повномасштабного вторгнення він виїхав жити в Об’єднані Арабські Емірати.

21 липня 2025 року Офіс генпрокурора заочно оголосив йому підозру в державній зраді. Це сталося в день, коли СБУ провела масштабні обшуки у працівників НАБУ. Наступного дня Верховна Рада ухвалила закон про позбавлення незалежності НАБУ й САП. Згодом, після масових протестів та критики з боку західних партнерів парламент повернув повноваження антикорупційним органам.

Судячи з рішення про арешт Христенка, СБУ закидала йому, що ще в 2014 році його завербувала Федеральна служба безпеки, з представниками якої він, за версією слідства, 11 разів зустрічався в Росії та Білорусі. Згодом, як стверджує СБУ, Христенко долучив до співпраці з ФСБ знайомого «працівника прокуратури, який пізніше влаштувався у правоохоронний орган, який був створений у 2015 році та розслідував корупційні та економічні злочини». У рішенні не було вказано ні прізвище правоохоронця, ні назву правоохоронного органу. Проте, судячи з контексту, йдеться або про НАБУ або про САП. СБУ зазначала, що завдяки цій схемі Росія оперативно отримувала необхідну їй певну інформацію.

6 вересня СБУ повідомила, що Христенка затримали на території України. Того ж дня його заарештував суд. Як він опинився на території України, СБУ та прокуратура не пояснили.

Видання «Дзеркало тижня» без посилання на джерела написало, що ОАЕ передали депутата не за офіційною процедурою екстрадиції, а завдяки політичним домовленостям. За даними медіа, з керівництвом Еміратів домовлявся голова Ради нацбезпеки й оборони Рустем Умєров, а забирати депутата з Дубаю їздив заступник голови СБУ Олександр Поклад.

Христенко, ще коли був в ОАЕ, заперечив вину. Після потрапляння в Україну він не коментував справу.