Що відомо про майбутній Трудовий кодекс, який планують ухвалити замість радянського КЗпП

На заміну ще радянському Кодексу законів про працю в Україні планують ухвалити Трудовий кодекс. Його проєкт вже зареєстровано в парламенті.

Уряд зареєстрував проєкт Трудового кодексу наприкінці минулого тижня. Документ спрямований на модернізацію та дерегуляцію законодавства про працю, унормування індивідуальних і колективних трудових відносин на принципах рівності та забезпечення гідної праці з імплементацією міжнародних стандартів у національне законодавство.

Проєкт Трудового кодексу також має на меті наближення національного регулювання до міжнародних стандартів у сфері праці та підходів, закладених у праві Європейського Союзу, зокрема у директивах ЄС, пояснили в Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства.

Що відомо про майбутній Трудовий кодекс

Як пише LIGA.net, проєкт складається з 322 статей, розділених на п’ять книг, кожна з яких присвячена окремому масиву відносин:

• загальні положення;
• індивідуальні трудові відносини;
• колективні відносини;
• трудові спори;
• нагляд та контроль.

Для порівняння, старий КЗпП закінчується на 265-ій статті і складається з 19 глав.

Збільшення обсягу майбутнього Трудового кодексу відбулося завдяки деталізації процедур, які раніше були описані поверхнево.

Різниця між Трудовим кодексом та КЗпП

Трудовий кодекс встановлює мінімальну щорічну основну оплачувану відпустку тривалістю не менш як 28 днів за кожен відпрацьований рік, тоді як у КЗпП було 24 дні.

Він детальніше регулює сучасні форми зайнятості, які в КЗпП з’явилися лише фрагментарно під час пандемії та війни:

• трудовий договір з нефіксованим робочим часом;
• домашня праця;
• дистанційна та надомна робота;
• учнівський трудовий договір тощо.

Які нововведення вводяться у Трудовому кодексі в порівнянні з КЗпП

В Трудовому кодексі вводиться термін харасмент (дії сексуального характеру, які ображають гідність працівника). У разі скарги на харасмент, дискримінацію або мобінг, обов’язок доказування відсутності цих фактів покладається на роботодавця, а не на працівника.

Працівник може вимагати переведення на дистанційну роботу строком до двох місяців, якщо він став жертвою мобінгу чи харасменту на робочому місці.

Також проєкт Трудового кодексу пропонує нові підходи до розірвання трудових відносин з ініціативи роботодавця. Наприклад, роботодавець має право без згоди працівника замінити 60-денний строк попередження про звільнення (у випадку скорочення штату, ліквідації юрособи чи відмови працівника від продовження роботи у зв’язку зі зміною умов праці) грошовою компенсацією в розмірі не менше потрійної середньоденної зарплати за кожен робочий день зменшення строку.

Працівник має право в будь-який час з власної ініціативи розірвати трудовий договір, як і раніше, попередивши про це роботодавця не менше ніж за 14 днів.

Роботодавець отримує право на відеоконтроль та моніторинг робочої кореспонденції працівника, але лише як «крайню форму контролю» та за умови попереднього інформування працівника.

Наступний крок — розгляд проєкту в першому читанні у Верховній Раді.

Як повідомляло Громадське радіо, 13 січня Верховна Рада скасувала Житловий кодекс та ухвалила закон про житлову реформу.