Петрас Ауштрявічюс — депутат Європейського парламенту з Литви та один із найпослідовніших прихильників підтримки України в ЄС. У кулуарах засідання Європарламенту у Стразбурзі він пояснив Громадському радіо, чому допомога Україні є питанням європейської безпеки і чому втрата фокусу на Україні є стратегічно небезпечною.
Це також розмова про кредит для України і принципову позицію Європи — агресор має заплатити. Про заморожені російські активи, ризик безкарності і межу відповідальності ЄС у війні.
Тетяна Літвінова: Заяви президента США Дональда Трампа щодо Гренландії, як ви вважаєте, це може відвернути увагу від України або, можливо, навпаки, це допоможе ЄС бути більш згуртованим і вирішувати не тільки свої власні проблеми, але й більше допомагати Україні?
Ці абсолютно непотрібні зауваження і навіть рішення адміністрації Трампа, дійсно, мають багато наслідків для ситуації. По-перше, це, на жаль, не зміцнює партнерство, трансатлантичне партнерство. Ми потребуємо його більше, але маємо менше через недовіру і відсутність партнерського підходу. Як можна погрожувати державі-члену НАТО, ЄС, Данії? Як можна вводити або погрожувати ввести додаткові тарифи для деяких держав-членів, які прийшли на допомогу Данії в цій ситуації і абсолютно законно? І, звичайно, політично це має величезний вплив на витіснення ситуації в Україні з порядку денного.
Ми вже бачимо це, я маю на увазі, на цій сесії ми не обговорюємо питання безпеки, руйнування Росією енергетичного сектору в Україні, людей, які мерзнуть від холоду, але ми говоримо про Гренландію, тому що зараз це раптом стало пріоритетним питанням.
Це справді, ускладнює порядок денний і вимагає більше часу на інші питання, але не на Україну.
Тетяна Літвінова: Так, я бачу, що проходять дебати про Венесуелу, Іран, Гренландію, але нічого про Україну.
Пятрас Ауштрявічюс: Саме так, це доказ того, що немає гарантії, що в майбутньому ситуація покращиться. Отже, світова політика стає все більш складною, тому ми маємо бути дуже зосередженими і не впускати пріоритет України.
Чи заплатить Росія за війну проти України
Тетяна Літвінова: Але Європарламент проголосував за кредит для України на суму 90 млрд євро. Ви думаєте, що Росія сплатить цей кредит у майбутньому?
Пятрас Ауштрявічюс: Я з самого початку вважав, що ми маємо використати заморожені російські активи. Це було б найбільш легітимним, політично коректним і, ймовірно, фінансово легким для виконання. На жаль, через втручання Росії, через невизначеність серед деяких держав-членів, і насамперед Бельгії — ми зазнали невдачі в цьому питанні. Звичайно, це альтернативне рішення про кредит у розмірі 90 млрд є фінансово обґрунтованим і необхідним.
Але я сподіваюся, що воно буде компенсоване російськими активами. Інакше ми не покараємо агресора. Концепція безкарності є дуже небезпечною в глобальній політиці. І якщо ми підемо цим шляхом, ми просто сприятимемо і дозволимо Росії чи будь-якій іншій країні з агресивними намірами повторити те, що вони робили раніше.
Ось чому це виправдано і це слід зробити таким чином, щоб росіяни заплатили.
Тетяна Літвінова: Це один з варіантів, коли Росія може заплатити. Чи є якась інша можливість, щоб Росія заплатила за цю агресію?
Пятрас Ауштрявічюс: Заморожені російські активи все ще залишаються в Європі. У будь-якому випадку, після підписання мирної угоди або будь-якої угоди про врегулювання цієї агресії, ми матимемо фінансовий вимір.І якщо ми не скористаємося цим, то, звичайно, ми беремо на себе велику фінансову відповідальність, яка належить російській стороні. Я думаю, що це неправильно. А Європа має багато пріоритетів. Україна потребує великої підтримки в майбутньому для відновлення. Тож моє питання: «звідки візьмуться гроші?» Якщо ми зараз будемо так безвідповідально поводитися, то, ймовірно, у майбутньому у нас буде менше фінансів для підтримки України.
Допомагати Україні — це забезпечувати безпеку Європи
Тетяна Літвінова: Країни Балтії заявляють, що якщо Україна програє, вони будуть наступними. Чи розуміють ваші колеги з країн Європи цей ризик?
Пятрас Ауштрявічюс: Мушу сказати, що в Європі, зокрема в Європейському Союзі, існує дуже поширене розуміння, що ризик російської агресії є реальним. Вона спрямована не тільки проти України, а й проти Європи. Ми вже стикаємося з гібридними атаками, саботажем, різними операціями з боку Росії. Це не теоретична, а практична загроза. Тому, допомагаючи Україні, ми розуміємо, що забезпечуємо європейську безпеку. Це наш спільний інтерес. Ми боремося з росіянами не тільки в Україні, ми боремося з росіянами в Європі. Тому я вважаю, що це положення є цілком правильним.
Нагадаємо, з 19 по 22 січня у Страсбурзі проходить пленарне засідання Європейського парламенту, під час якого, зокрема, обговорюють питання безпеки Європи і підтримки України.
Під час своїх виступів президент Республіки Кіпр Нікос Христодулідіс заявив про підтримку України та наголосив, що кордони в Європі не можна змінювати силою. А президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн запевнила, що «Європа продовжуватиме підтримувати Україну всіма можливими способами доки не буде встановлено справедливий і тривалий мир».
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Тетяна Літвінова-Михальонок
