«Силою не можна перекроювати кордони в Європі» — президент Кіпру заявив про підтримку України

Європейський Союз має побудувати сильнішу європейську архітектуру безпеки. Про це під час виступу в Європейському парламенті у Страсбурзі заявив президент Республіки Кіпр Нікос Христодулідіс, повідомляє кореспондентка Громадського радіо. У своєму зверненні він згадав Україну та наголосив, що кордони в Європі не можна змінювати силою.

«Україна бореться за принцип, що силою не можна перекроювати кордони в Європі. І якщо цей принцип впаде, усе стає предметом торгу — чи то в Україні, чи в Гренландії, чи будь-де ще. Тому ми маємо побудувати сильнішу європейську архітектуру безпеки. І зробити це потрібно терміново», — заявив Христодулідіс.

Президент Кіпру також підкреслив, що повномасштабна війна Росії проти України показала вразливість системи безпеки на європейському континенті та потребу зміцнення.

«З нашого куточка ЄС, як з боку останньої держави-члена Європейського Союзу, частина якої перебуває під окупацією, абсолютно зрозуміло, що стоїть на кону. Кіпр зі свого власного досвіду знає, що означає брак безпеки. Ми твердо й однозначно стоятимемо з Україною, водночас підтримуючи міжнародні зусилля для досягнення миру, який буде життєздатним і тривалим, повністю відповідатиме статуту Організації Об’єднаних Націй та передбачатиме повну повагу до суверенітету й територіальної цілісності України», — сказав він.

Розширення як стратегічний пріоритет Європейського Союзу

Окремо президент Кіпру згадав Україну в контексті української євроінтеграції. Він назвав політику розширення Євросоюзу ключовим геополітичним інструментом.

«Розширення лежить в основі цього напряму. Від України та Молдови до Західних Балкан і Туреччини — розширення залишається найпотужнішим і трансформаційним геополітичним інструментом Європейського Союзу… Йдеться про завершення візії — візії возз’єднаної Європи, міцно вкоріненої в мирі», — зазначив Христодулідіс.

Зазначимо, Кіпр розпочав головування в Раді Європейського Союзу 1 січня 2026 року, змінивши Данію. Країна головуватиме протягом першої половини року — до 30 червня 2026 року. Головування в Раді ЄС передбачає, що країна-член протягом шести місяців бере на себе відповідальність за організацію роботи, підготовку та ведення всіх засідань Ради, встановлення порядку денного та пошук компромісів для ухвалення рішень, діючи як арбітр між іншими державами-членами та забезпечуючи безперервність роботи ЄС