Останки лідера ОУН Андрія Мельника та його дружини привезли до Києва

Вночі у п’ятницю, 22 травня до Києва доставили останки полковника армії УНР, лідера ОУН у 1938-1964 роках Андрія Мельника та його дружини Софії Федак-Мельник.

Про це повідомив Патріаршоий собор Воскресіння Христового УГКЦ у Києві.

Домовини Андрія Мельника та його дружини Софії виставили у соборі для загального вшанування. Упродовж 22 та 23 травня кожен охочий може прийти до храму помолитися та віддати шану.

У Патріаршому соборі безперервно лунає молитва за упокій. Духовенство собору разом із вірними звершує спільні панахиди, сказано в повідомленні.

«Сьогодні Україна повертає додому не лише видатного діяча — ми повертаємо частину власної історичної пам’яті. Андрій Мельник не мав можливості повернутися на рідну землю за життя, однак сьогодні його шлях нарешті завершується вдома, в українській землі, за яку він боровся упродовж усього свого життя», — йдеться у повідомленні.

Нагадаємо, 21 травня прах подружжя Мельників передали в Україну через словацький кордон. 23 травня о 15:00 у Патріаршому соборі Воскресіння Христового відбудеться центральне заупокійне богослужіння — чин похорону за участі Архиєреїв, духовенства та вірних з різних куточків України. До участі також запрошені державні діячі та представники органів влади. Далі прах Андрія Мельника та його дружини Софії Федак-Мельник перепоховають на Національному військовому меморіальному кладовищі на Київщині.

Прах Андрія та Софії Мельників ексгумували в Люксембурзі 19 травня. Нинішній очільник ОУН Богдан Червак підтвердив, що влада Люксембургу, де похований полковник із дружиною, надала дозвіл на їх перепоховання в Україні.

Що відомо про Андрія Мельника

Андрій Мельник — військовий і політичний діяч XX століття. Народився на Дрогобиччині, навчався у Відні. На початку Першої світової війни, будучи студентом, записався добровольцем до легіону Українських січових стрільців. але.

Він був полковником Армії УНР, близьким побратимом і родичем Євгена Коновальця.

Також був співзасновником УВО (Української військової організації), крайовим комендантом. Активна українська діяльність Мельника призвела до його арешту 1924 року і п’ятирічного ув’язнення в польських тюрмах.

У 1938-му, після загибелі Коновальця, за його усним заповітом, Мельник очолив Провід українських націоналістів. Під час Другої світової війни перебував у Берліні, покладав певні надії на співпрацю з Гітлером задля створення українських збройних формувань, однак швидко розчарувався у німецькій політиці щодо України.

Після розколу в ОУН очолив більш помірковану частину. Організував засилання у великі міста України «похідних груп» для розгортання пропагандистської роботи, керував діяльністю ОУН на українських землях. Це викликало невдоволення гітлерівців. Від початку 1942-го утримувався під домашнім арештом, а з лютого 1944-го – у концтаборі Заксенгаузен.

Після закінчення Другої світової війни Мельник певний час перебував у таборах переміщених осіб. Згодом отримав запрошення Великого герцога Люксембурзького бути його гостем і з кінця 1945 року жив у Люксембурзі.

У післявоєнний період всі свої сили він присвятив боротьбі за консолідацію емігрантських сил. У 1947-му обраний довічним головою ОУН. У 1957-му виступив із програмою створення Світового конгресу українців, яка була реалізована вже після його смерті.

Помер 1 листопада 1964 року в Кельні, був похований на міському цвинтарі Бонвуа в Люксембурзі.

Що відомо про Софію Федак-Мельник

Софія Федак — донька відомого львівського адвоката Степана Федака, пластунка, випускниця Віденської торговельної академії. У лютому 1929 року вони одружились у каплиці Духовної семінарії у Львові. Це сталося після звільнення Мельника з 5-річного арешту.

Під час навчання у Відні Софія Федак стала співзасновницею першого осередку «Пласту», у Львові — входила до правління «Союзу українок» і працювала в Ревізійному союзі українських кооперативів. В Люксембурзі працювала у банківській сфері. Померла 31 липня 1990 року.