ЄС запровадив новий пакет санкцій проти російського ВПК та «тіньового флоту»
Санкції/Фото ілюстративне Євросоюз запровадив нові санкції проти Росії, спрямовані на її військово-промисловий комплекс, тіньовий флот і мережі. Вони підтримують гібридні атаки Москви проти Європи. Загалом у списку 34 людини та 47 компаній.
Про це йдеться на сайті Ради ЄС.
Військово-промисловий комплекс
У цьому переліку — 7 людей та 21 організація, які підтримують військово-промисловий комплекс Росії та її посередників у третіх країнах.
У список потрапили виробники та постачальники дронів та іншого військового обладнання для російських Збройних сил, серед них:
- ВНП «Науково-виробниче об’єднання імені Лавочкіна»;
- ТОВ «Рустакт» і його власник Павло Нікітін;
- ТОВ «АСФПВ»;
- ТОВ «ІОНОС»;
- китайські компанії Shenzhen Minghuaxin та Xinxiang Richful Lubricant Additive Company. Друга є одним із найбільших виробників і дистриб’юторів присадок до мастильних матеріалів у Китаї;
- ERA Military Innovation Technopolis та «Фонд перспективних досліджень». Обидві засновані урядом Росії для розробки передових безпілотних систем для військових цілей.
У переліку також CEO «Ростех» Олег Євтушенко, гендиректор «Фонду перспективних досліджень» Максим Вакштейн, власник компанії Unimatik Олег Фішельов та інші.
Таож під санкції потрапили дві людини — засновник нафтотрейдингової компанії Coral Energy Тахір Гараєв і брокер з морського страхування Костянтин Рогач. Також 24 компанії, пов’язані з перевезенням та експортом сирої нафти або нафтопродуктів з Росії, зокрема, за допомогою російського тіньового флоту.
До цих списків включили компанію «Лукойл-Західний Сибір» та численні компанії, що базуються в Росії, Ліберії, Туреччині, Об’єднаних Арабських Еміратах, Азербайджані та Гонконзі.
У блоці гібридної діяльності Росії до нового санкційного списку внесли 10 людей і одну організацію. Серед них — кілька відомих російських пропагандистів. Вони маніпулювали інформацією та встручалися в інформаційний простір інших держав:
- ведучий програми «Час покаже» Анатолій Кузічев;
- військкор Кирило Федоров;
- пропагандист Роман Антоновський;
- головна редакторка газети «Кримська газета» Марія Волконська.
«Вони поширювали дезінформацію, яка виправдовувала, просувала та легітимізовувала російську агресію проти України. Також поширювали ворожі і маніпулятивні наративи щодо України, які дегуманізовують українців або спотворюють історичні факти», — йдеться у повідомленні.
Крім того, Рада ЄС внесла до списку санкцій Олександру Йост — інфлюенсерку, яка проживає в Росії. Георгія Шевкунова — єпископа Російської православної церкви, який активно поширює російську пропаганду й дезінформацію.
Також під санкції потрапив Президентський фонд культурних ініціатив — організація, створена указом Путіна.
Через отруєння російського опозиціонера Олексія Навального Рада ЄС внесла до санкційного списку одну організацію та 15 людей.
Серед них російські судді та прокурори, а також співробітники правоохоронних органів, Федеральної служби безпеки (ФСБ) та медичний персонал. Усі вони причетні до переслідування, отруєння і смерті Олексія Навального.
Санкції також ввели проти компанії IPJSC NTK, яка співпрацювала з Департаментом інформаційних технологій Москви над розробкою системи розпізнавання облич. Її використовували, щоб стежити та затримувати журналістів, опозиційних активістів на підтримку Навального та проти російської агресії щодо України.
Після щорічного перегляду Рада ЄС також вирішила продовжити обмеження, запроваджені у відповідь на незаконну анексію Криму та міста Севастополь Російською Федерацією. Дію цих санкцій продовжили до 23 червня 2027 року.
Нагадаємо, що президент України Володимир Зеленський підписав указ, яким увів у дію рішення РНБО щодо застосування санкцій проти 10 російських мобільних операторів та інтернет-провайдерів.



