Нобелівську премію-2026 з фізики отримав науковець зі США
Френсіс Гальцен / Фото: Нобелівський комітетНобелівську премію з фізики у 2026 році Отримав науковець зі США Френсіс Гальцен за «вирішальний внесок у створення Нейтринної обсерваторії IceCube та відкриття нейтрино високих енергій астрофізичного походження».
Про це повідомив Нобелівський комітет у вівторок, 6 жовтня.
Як сказано в пресрелізі Нобелівського комітету, Френсіс Гальцен усвідомив, що лід на Південному полюсі можна використовувати для відстеження частинок, відомих як нейтрино. Його бачення та наукове лідерство стали основою для створення нейтринної обсерваторії IceCube — кубічного кілометра льоду, оснащеного світловими датчиками. За допомогою IceCube дослідники можуть фіксувати нейтрино, що походять із надзвичайно енергомістких процесів у далекому космосі.
Як пояснили в Нобелівському комітеті, нейтрино є всюди, але вони не дають про себе знати. Вони проходять крізь Землю та наші тіла, і ми цього навіть не помічаємо. Дуже рідко окреме нейтрино вступає у взаємодію з атомним ядром, що дає змогу тим, хто має відповідне обладнання, їх виявити.
Науковці вже давно знають, що у космосі існують природні прискорювачі частинок, які випускають частинки з енергією, що в мільйон разів перевищує ту, яку можна досягти в лабораторіях на Землі. Багато чого щодо цих джерел залишається загадкою: що це за джерела, де вони розташовані й які основні процеси в них відбуваються?
Нейтрино з надзвичайно високими енергіями утворюються в тих самих середовищах, що й інші типи частинок. Однак, на відміну від інших частинок, нейтрино досягають нас, не змінюючи напрямку руху й не втрачаючи енергії. Це означає, що вони можуть надати інформацію, яку неможливо отримати жодним іншим способом, кажуть у Нобелівському комітеті.
У 1988 році Френсіс Гальцен вперше представив свою концепцію виявлення нейтрино на Південному полюсі. Коли нейтрино стикається з атомним ядром, воно створює спалах світла, який можна відстежити за допомогою датчиків у прозорому льодовиковому льоді. Лід Південного полюса має багато переваг, оскільки він вільний від різних видів перешкод, а територія є геологічно стабільною, без землетрусів.
Гальцен та його ідея незабаром отримали підтримку інших дослідників, і вже за кілька років було проведено попередні випробування датчиків у льоді.
Космічні нейтрино з надзвичайно високими енергіями трапляються дуже рідко, тому для спостереження за достатньою кількістю зіткнень потрібен величезний об’єм льоду. IceCube охоплює цілий кубічний кілометр і був завершений у 2011 році. Дослідники незабаром виявили перші високоенергетичні нейтрино, а через кілька років змогли опублікувати своє відкриття нейтрино, які, мабуть, походять з-за меж нашої Сонячної системи.
Нагадаємо, 5 жовтня оголосили лауреатів Нобелівської премії з фізіології та медицини.



