Україна погіршила показники у Глобальному індексі втручання тютюнової індустрії: громадськість закликає ухвалити антитютюнові закони

Україна погіршила свої позиції у Глобальному індексі втручання тютюнової індустрії 2025 року. За даними міжнародного дослідження, країна отримала 50 балів зі 100 можливих, що на шість балів більше, ніж у 2023 році. Експерти та громадські організації заявляють, що це свідчить про посилення впливу тютюнових компаній на державну політику та затягування ухвалення важливих антитютюнових рішень.

Про це йшлося під час прессніданку «Чому Україна не ухвалює європейські антитютюнові стандарти», повідомляє кореспондентка Громадського радіо. Його 30 червня провели ГО «Життя», «Детектор медіа» та Європейський Хаб.

За даними Глобального індексу втручання тютюнової індустрії, Україна отримала 50 балів. У цьому рейтингу нижчий показник означає менший вплив тютюнової індустрії на державну політику, а вищий — більший. Для порівняння, у 2023 році Україна мала 44 бали.

Водночас експерти наголошують: самі бали в індексі не завжди повністю відображають реальний масштаб проблеми. Наприклад, США мають один із найгірших показників за рівнем втручання тютюнової індустрії — майже максимальні 94 бали. Однак рівень споживання тютюну там значно нижчий, ніж в Україні. За словами програмного директора ГО «Життя» Дмитра Купири, у США тютюн споживають близько 11% населення, тоді як в Україні — понад 20%. Тому для України ризики є гострішими: тютюнова індустрія діє агресивніше, а її вплив безпосередньо позначається на здоров’ї населення, зокрема дітей і молоді.

«У Сполучених Штатах рівень споживання тютюну становить 11%, при тому що рівень втручання тютюнової індустрії — майже максимальний. А в Україні — 50 балів, але споживання тютюну близько 20–23%. Чому так? Бо багаті країни можуть собі дозволити взаємодію з тютюновою індустрією, але ця взаємодія часто спрямована на експорт інтересів або продукції. А у своїх країнах вони не дозволяють індустрії діяти так агресивно», — пояснив Купира.

Також він зазначив, що Україна взяла на себе міжнародні зобов’язання щодо захисту державної політики від впливу тютюнової індустрії. Однак, їх виконання залишається недостатнім.

Зокрема, з 2024 року у Верховній Раді залишається нерозглянутим законопроєкт №12091. Він передбачає імплементацію окремих положень антитютюнової директиви ЄС. Документ, серед іншого, пропонує заборонити ароматизовані тютюнові вироби та обмежити маркетингове просування тютюнової продукції.

Крім того, наприкінці 2025 року був розроблений законопроєкт №1410-д щодо регулювання нікотинових снюсів. Його автори пропонують заборонити продаж такої продукції неповнолітнім, встановити обмеження щодо вмісту нікотину та запровадити вимоги до маркування й реклами.

Одним із ключових викликів, зафіксованих у звіті, називають вплив тютюнової індустрії на законотворчий процес. За даними авторів дослідження, саме це сприяло запровадженню пільгового оподаткування тютюнових виробів для нагрівання, акциз на які на 25% нижчий, ніж на сигарети. При цьому в уряді підтвердили, що ставки акцизів стали результатом компромісу з представниками галузі.

«Зараз уже ухвалено закон про підвищення акцизів. Водночас тютюнова індустрія активно втручалася в політичний процес на етапі нормотворчості, щоб максимально розтягнути підвищення акцизів у часі — зробити його якомога довшим і повільнішим. Також фіксувався вплив, спрямований на розмежування механізмів оподаткування тютюнових виробів для нагрівання. Саме на тютюнові стіки зараз індустрія робить основний маркетинговий акцент і просуває їх. Через окремих депутатів та представників виконавчої влади здійснювався вплив, щоб розвести оподаткування звичайних сигарет і тютюнових виробів для нагрівання. У результаті сьогодні пачка стіків фактично коштує дешевше, ніж пачка сигарет. Такий вплив ми фіксуємо», — каже юрист Богдан Кашаник.

Представники громадських організацій наголошують, що гармонізація антитютюнового законодавства є частиною зобов’язань України у процесі адаптації законодавства до норм Європейського Союзу. Вони зазначають, що впровадження європейських стандартів має сприяти зниженню поширеності куріння, насамперед серед дітей та молоді.

Учасники заходу закликали владу посилити механізми захисту державної політики від впливу тютюнової індустрії, забезпечити прозорість взаємодії посадовців із представниками галузі та прискорити ухвалення законодавства, необхідного для виконання міжнародних та євроінтеграційних зобов’язань України.