Експерт пояснив, чому імпорт індійського бензину не врятує Росію від дефіциту
Автомобіль заправляється на АЗС / Фото: UnsplashЗаконтрактовані Росією поставки близько 400 тисяч тонн пального з Індії можуть лише частково пом’якшити дефіцит бензину, однак не здатні кардинально змінити ситуацію. Водночас Кремль намагається наростити імпорт нафтопродуктів із Білорусі та Казахстану, щоб знизити ажіотажний попит. Про це в етері Громадського радіо розповів президент Центру глобалістики «Стратегія-21» Михайло Гончар.
За його словами, Росія вже активно збільшує постачання пального з двох білоруських нафтопереробних заводів — у Мозирі та Новополоцьку. Водночас їхніх потужностей недостатньо, щоб компенсувати втрати після ударів по російських НПЗ.
«Загалом, якщо вірити повідомленням, які з’явилися, законтрактовано десь близько 400 тисяч тонн, які будуть доставлятися впродовж певного часу. Одномоментно це не може бути доставлено. Певно, що це пом’якшить ситуацію, якщо ці танкери дійдуть до портів призначення. Але, скажімо, рятівною паличкою це не стане. Розрахунок у Кремля, в принципі, доволі очевидний. Максимізувати імпорт пального практично з сусідніх у Білорусі нафтопереробних заводів, що, в принципі, вже здійснюється, і особливо інтенсивно, починаючи з травня місяця. Із Мозирського НПЗ, із Новополоцького НПЗ. Але зрозуміло, що ці два, хоча й достатньо потужних білоруських нафтопереробних заводи, вони ніяким чином не можуть вирішити проблему Росії з дефіцитом бензину», — зазначив експерт.
Він додав, що Казахстан також пообіцяв поставити близько 50 тисяч тонн пального, однак ці обсяги є символічними. Натомість Індія стала ключовим партнером Росії після різкого збільшення закупівель російської нафти у 2023 році та розвитку власного виробництва нафтопродуктів.
Гончар повідомив, що російська влада зараз намагається стримати не лише фізичний дефіцит, а й паніку на ринку.
«Далеко не скрізь є фізичний дефіцит. Є ажіотажний попит, коли всі намагаються запастися пальним. Саме його Кремль і намагається збити додатковими поставками з Білорусі, Індії та, можливо, інших країн», — пояснив він.
Експерт наголосив, що удари українських Сил оборони по російських нафтопереробних заводах залишаються одним із ключових факторів погіршення ситуації на паливному ринку РФ.
За його словами, необхідно продовжувати атаки по підприємствах, які відновлюють роботу після ремонтів.
Водночас, на його думку, Україна має перешкоджати доставці імпортного пального до російських портів.
«Якщо Росія вже встановлює озброєння на цивільні судна, то такі танкери фактично стають законними воєнними цілями», — зазначив Гончар.
Він також звернув увагу, що нинішня ситуація стала фінансовим ударом для Кремля. Якщо раніше Росія заробляла на експорті готових нафтопродуктів, то тепер змушена витрачати кошти на їх закупівлю.
«Ну і, звісно, критичність ситуації підкреслюється ще й тим, що тут Росія замість отримання експортних доходів (тому що традиційно вона експортувала не тільки сиру нафту, але й готові нафтопродукти, а це все-таки продукт із більшою доданою вартістю, ніж просто сировина) тепер змушена витрачати гроші. І я думаю, що індуси не виступають тут благодійниками і навряд чи надають якісь знижки, а тепер вона змушена витрачати гроші на купівлю того, на чому ще нещодавно заробляла. Тому в цьому теж є своєрідний позитивний ефект, скажімо так, коли змушений витрачати на те, що раніше тобі приносило дохід», — підсумував експерт.
Гончар також нагадав, що цього дня було завдано чергового удару по Нижньогородському нафтопереробному та нафтохімічному комплексу НОРСІ у Кстово. Повторні атаки по підприємствах після завершення ремонтів дозволяють системно скорочувати можливості Росії з виробництва пального.
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту



