Знищення доказів та заселення росіян: навіщо окупанти руйнують будівлі на ТОТ

Чому росіяни зносять будівлі на окупованих територіях

Як розповідає Онисія Синюк, на окупованих територіях масово зносять житлові будівлі, що є частиною ширшої політики РФ щодо вилучення «безхазяйного майна» та переселення на ці землі росіян. Під час російського наступу велика кількість будівель дійсно зазнало суттєвих руйнувань. Як зауважує керівниця аналітичного центру, їх відновлення — складний процес, тож часто окупанти просто зносять пошкоджені будинки, а їх мешканцям виділяють компенсацію, неспівмірно меншу за втрачене майно.

Як у випадку з Маріупольським драмтеатром, росіяни ховають місця своїх злочинів: знищують будівлі, пов’язані з ними, а на їх місці будують нові. Як пояснює Онисія Синюк, це перешкоджатиме встанленню обставин подій після потенційної деокупації. Скажімо, вже неможливо буде встановити, які снаряди влучили у споруду та з якого боку. У новозведені ж будинки за різними програмами здебільшого заселяють росіян.

Досліджувати події на окупованих територіях наразі непросто. Як пояснює співробітниця центру ZMINA, за відсутності прямих доказів відслідковувати зміни в окупованих містах доводить через супутникові знімки, свідчення людей та аналіз повідомлень на російських ресурсах.

Як новозведені будівлі та вилучене житло використовують у демографічній політиці

Як розповідає Онисія Синюк, будівництвом на окупованих територіях переважно займаються не місцеві мешканці, а завезені з РФ робітники. Далі у нові будинки також намагаються заселяти російських працівників. Для них створюють більш вигідні пропозиції надання житла а також умов роботи на окупованих територіях України. Їм пропонують пільги й іпотеки на помешкання, програми, на кшталт «земський лікар» та «земський вчитель».

Що стосується «безхазяйного» майна, таким окупанти оголошують помешкання, що тривалий час не використовується, або в яких не сплачують комунальні послуги. Зокрема, про такі випадки повідомляють й інші мешканці. Після цього майно стає на баланс окупаційної адміністрації, а ще за три місяці переходить у її власність. Відібрані в українців помешкання передають членам окупаційних органів влади, російським чиновникам, силовикам та військовим.

«Тобто, мало того, що це російські громадяни заохочуються до того, щоб переїжджати на українські території, це ще й дуже специфічні категорії мешканців — щоб змінювати демографічний склад, а також створювати атмосферу тиску на тих, хто залишається на окупованій території, зберігати контроль над цією територією», — говорить співробітниця центру ZMINA.

Як і у випадку з «безхазяйним» майном, з точки зору української влади люди не втрачають права власності на своє житло в окупації, якщо будівлю було знесено. Натомість одержати компенсацію за нього від окупаційної влади, особливо якщо людина виїхала на підконтрольну Україні територію, вкрай складно.

Раніше власники житла на окупованих територіях намагалися продати його дистанційно, однак зараз це майже неможливо, говорить Онисія Синюк. За її словами, для цього потрібно оформити довіреність на майно, а зараз це може зробити лише нотаріус на ТОТ і на людину, яка має російський паспорт.

«Дистанційно це зробити, по суті, нереально. Навіть якщо пробувати їхати, з українським паспортом це тільки Шереметьєво, фільтрація, яку, в кращому випадку, можна не пройти та отримати заборону на в’їзд на 20 років, а у гіршому — бути затриманим представниками ФСБ з невідомою подальшою долею. І навіть коли вдається пройти фільтрацію, приїхати на окуповану територію, то результативність цього процесу абсолютно не гарантована — навіть маючи докази, що це ваше майно, які підходять під російську процедуру, це не убезпечує, що у вас його не заберуть», — пояснює аналітикиня.

Вона зауважує, що загроза бути затриманими існує як під час початкової фільтрації, так і на блокпостах на окупованих територіях, якщо туди все ж вдалося потрапити. Службовці допитують людей, проводять ретельну перевірку телефонів, що можуть потягнути за собою звинувачення за низкою статей російського законодавства.

Як зафіксувати, що майно відібрали чи знищили

Як пояснює Онисія Синюк, російськими воєнними злочинами є як вилучення або знищення майна українців, так і заселення власних громадян на окуповані території. Щоб фіксувати їх, можна звертатися до українських правоохоронних органів, а також до Реєстру збитків. Він включає дві категорії: знищене або пошкоджене майно та майно, доступ до якого було втрачено, зокрема через вилучення.

Довести ці факти можна, зокрема, через повідомлення та офіційні процедури, які публікує Росія. Разом із цим, зауважує аналітикиня, складно визначити й притягнути до відповідальності конкретних виконавців цих рішень.

«Якщо ж ми говоримо про Реєстр збитків, то вимоги до подачі заявок не настільки жорсткі та вимогливі, як у випадку кримінальних проваджень. Звісно, у нас поки що немає практики розгляду цих заяв компенсаційною комісією, ми не бачимо, як вона буде оцінювати різні докази, але поки що цей поріг не настільки високий», — зазначає Онисія Синюк.

Вона додає, що сама кількість заявок до реєстру також потрібна для адвокації цього інструменту та потреби в ньому.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі