Зміна уряду має не лише кадрові, а й інституційні наслідки, — Скрипець

Зміна складу Кабінету Міністрів матиме не лише кадрові, а й серйозні інституційні наслідки для роботи держави. Через відставку уряду автоматично відкликаються десятки законопроєктів, зокрема євроінтеграційних. Реорганізація міністерств може на кілька місяців уповільнити їхню роботу.

Про це в етері Громадського радіо розповів керівник аналітичного відділу Лабораторії законодавчих ініціатив Володимир Скрипець.

За його словами, нинішні кадрові перестановки варто оцінювати у двох площинах — персональній та інституційній. Якщо питання призначення окремих міністрів викликає суспільні дискусії, то значно серйознішими можуть виявитися наслідки для роботи державних інституцій.

Після відставки уряду всі законопроєкти, які Кабмін зареєстрував у Верховній Раді, але парламент ще не ухвалив у першому читанні, автоматично відкликаються.

Йдеться про 142 законопроєкти, серед яких 29 євроінтеграційних.

«Одним із наслідків зміни уряду є те, що всі законопроєкти попереднього уряду, якщо вони не були розглянуті в першому читанні і ухвалені, автоматично відкликаються. Відповідно, вся робота, по якій ходили міністри до парламенту, узгоджували круглі столи, робочі наради, робота експертів — вона вся, скажімо так, як мінімум буде подовжена. Тому що потрібно буде його перереєструвати, знову проходити всі кола погодження, перевірок, експертиз. Як максимум — вона просто кане в лету. Наразі мова йде про 142 законопроєкти, які будуть відкликані автоматично», – розповів Скрипець.

Він наголосив, що особливо чутливими є втрати саме для процесу європейської інтеграції України.

«Серед цих 142 законопроєктів є 29 євроінтеграційних законопроєктів. Це ті законопроєкти, які Верховна Рада має ухвалити, щоб ми виконали умови вступу до ЄС, щоб нам відкрили кластери, щоб критерії були виконані й Євросоюз бачив, що ми не просто політичними заявами йдемо до Європейського Союзу, а виконуємо свою домашню роботу, оновлюємо законодавство та наближаємо його до законодавства ЄС», – додав керівник аналітичного відділу Лабораторії законодавчих ініціатив.

Окрему проблему, за словами Скрипця, створює чергова реорганізація міністерств. Він пояснив, що кожне нове або реорганізоване відомство витрачає приблизно пів року лише на внутрішнє налагодження роботи.

«Кожен раз, коли ми ліквідуємо міністерство, створюємо нове міністерство чи реорганізовуємо його, весь цей пласт нормативно-правових актів потрібно заново проводити. Нове міністерство витрачає в середньому десь пів року просто для того, щоб налагодити свою внутрішню роботу, набрати людей на вакантні посади, вибудувати управлінські процеси. Це ще навіть без урахування призначення міністра чи державного секретаря», – пояснив він.

Експерт навів приклад Міністерства економіки, аграрної політики та довкілля, яке після об’єднання знову вирішили розділити.

«Його створили, до кінця не зрозуміло навіщо. Воно витратило час на те, щоб налагодити свою роботу, якось працювало. Навіщо його зараз роз’єднувати? Незрозуміло, чи ми не будемо ще через пів року знову його об’єднувати. Все це потребує величезної кількості ресурсів»,- каже експерт.

Також Скрипець прокоментував можливе призначення нового міністра оборони. На його думку, оцінювати кандидатів потрібно насамперед за результатами їхньої попередньої роботи.

«Якщо людина вже була міністром, потрібно подивитися, що вона зробила на своїй посаді. Якщо є дуже значні досягнення — це потрібно показати парламенту, прозвітувати про них. І вже на основі цього звіту Верховна Рада має ухвалювати рішення, чи варто призначати її міністром оборони. Потрібно все вимірювати програмами, не вірити в пусті обіцянки і політичні заяви»,- уточнив він.

Водночас аналітик наголосив, що незалежно від персональних призначень новий уряд має якнайшвидше забезпечити безперервність роботи державних інституцій.