«План «Б» став базовою необхідністю»: інсайти MHP Procurement Conference від МХП

17 липня 2026 року у Києві відбулася MHP Procurement Conference 2026 — щорічна конференція МХП, яка вже втретє об’єднала понад 200 представників українського та міжнародного бізнесу, експертів із закупівель, логістики та інших напрямів.

Головною темою конференції стала «Україна у глобальних закупівлях». Своїм досвідом поділилися представники ЄБРР, Kearney, Maersk Ukraine, ZAMMLER GROUP, Lactalis Україна, UMGI, Київстару, Київської школи економіки, «Епіцентр К», МХП-Логістики та МХП.

«Закупівлі не вимірюються лише економією. Фокус зміщується з питання «скільки зекономили» на «яку цінність створили для бізнесу» — від впливу на EBITDA до управління cash flow, запасами та стійкістю компанії», — наголосив Дмитро Пташник, заступник СЕО МХП із закупівель.

Цю тенденцію підтверджують результати дослідження Центру вдосконалення закупівель Київської школи економіки, представлені під час конференції. У 2026 році безперервність бізнесу та управління ризиками стали головним пріоритетом для 78,6% опитаних компаній.

«Сьогодні закупівлі — це значно більше, ніж пошук найкращої ціни. Це здатність допомагати бізнесу рухатися вперед навіть в умовах невизначеності, знаходити нові рішення, будувати сильні партнерства та створювати конкурентні переваги. Саме тому функція закупівель має бути залучена до ухвалення ключових рішень», — зазначив Дмитро Пташник під час конференції.

Заступник СЕО МХП із закупівель розповів, що важливість побудови сильних партнерств пов’язана із загальносвітовими викликами, з якими стикається бізнес: реглобалізацією, кіберризиками, кліматичними змінами, дефіцитом талантів і нестабільністю ланцюгів постачання. Через це змінюється і роль CPO, адже сучасний керівник закупівель не просто купує товари, а будує екосистему постачальників, впливає на бізнес-рішення, керує ризиками та допомагає компанії бути більш стійкою. Він має поєднувати компетенції аналітика, фінансиста, переговорника й бізнес-партнера.

«Постачальники — це вже не контрагенти, а партнери. Тому у співпраці народжуються інновації. Supplier Innovation Hub від МХП показує, що найкращі рішення з’являються тоді, коли компанія відкрито говорить про свої виклики й запрошує постачальників спільно їх вирішувати», — наголосив заступник СЕО МХП із закупівель.

Під час розмови з Олегом Упатовим, директором МХП-Логістика, Дмитро Пташник також зазначив, що «найкращі рішення для МХП народжуються через практику. Від вибору транспорту до роботи з постачальниками — рішення ухвалюються на основі власних тестувань, а не лише ринкових рекомендацій».

Подібну думку пізніше висловив Володимир Стецик, керівник офісу Kearney в Україні: «Український бізнес не може дозволити собі не експериментувати. Обмежені ресурси, дефіцит кадрів і висока швидкість змін змушують компанії постійно тестувати нові підходи, щоб залишатися конкурентними».

Дмитро Пташник також не оминув питання про штучний інтелект, який зараз проникає у все більшу кількість сфер життя та бізнесу, наголосивши, що ШІ — це інструмент, а не заміна людини. «ШІ прискорює аналіз даних, роботу з ринком і постачальниками, може збирати новини для швидкого ознайомлення за профільною темою. Проте ключові рішення залишаються за людьми. Головне питання не «чи використовувати ШІ», а «для чого саме».

«Закупівлі стали фактором інвестиційної привабливості»

Окремою темою стала резильєнтність українського бізнесу. Під час розмови директорки департаменту бізнес-фінансів, бюджетування та звітності МХП Юлії Сохань із заступницею директора ЄБРР в Україні Лесею Кузьменко говорили про те, що міжнародні партнери особливо відзначають здатність українських компаній швидко адаптуватися, ухвалювати рішення в умовах невизначеності та стабільно працювати під час повномасштабної війни.

Це одна з причин фінансової підтримки України з боку міжнародних партнерів: понад 10,5 млрд євро ЄБРР уже спрямував через різні програми та інструменти підтримки, зазначила Леся Кузьменко.

Водночас представниця ЄБРР розповіла, що під час залучення фінансування міжнародні інституції оцінюють не лише фінансові показники: «Закупівлі стали фактором інвестиційної привабливості. Під час due diligence оцінюють не лише фінансову звітність, а й те, як компанія управляє ризиками та простежуваністю ланцюга створення вартості».

Саме тому, наголосила Леся Кузьменко, до залучення фінансування потрібно готуватися завчасно: «Міжнародні інституції оцінюють не лише ідею, а й якість підготовки проєкту, управління ризиками та готовність компанії до масштабування. Підготовку до майбутніх інвестицій і проєктів варто починати вже сьогодні».

Представниця ЄБРР також розповіла, що різний бізнес передбачає різні інструменти фінансування. Для малого та середнього бізнесу це переважно підтримка через партнерські банки, гранти, тоді як великий бізнес отримує індивідуально структуровані рішення.

«План «Б» став базовою необхідністю»

Під час конференції «Україна у глобальних закупівлях» відбулася панельна дискусія «Логістика і закупівлі без кордонів: міжнародний досвід і українські практики».

Уперше окремий фокус MHP Procurement Conference був присвячений взаємодії закупівель і логістики. Представники Maersk Ukraine, ZAMMLER GROUP, «Епіцентр К», МХП-Логістики та МХП обговорили альтернативні маршрути постачання, автоматизацію процесів і розвиток довгострокових партнерств.

Роман Колоянов, генеральний директор ТОВ «Мерск Україна ЛТД», зазначив, що логістика зараз працює в умовах постійної нестабільності: вартість перевезень, ситуація на кордонах і доступність маршрутів змінюються настільки швидко, що план «Б» уже став базовою необхідністю.

Олександр Кирилюк, операційний директор ZAMMLER GROUP, наголосив: «У сучасній логістиці конкурентну перевагу створюють не лише ціна чи масштаб, а якість процесів. Цифрові сервіси, детальний контроль юніт-економіки, регулярне вимірювання задоволеності клієнтів і увага до команди безпосередньо впливають на прибутковість і довгострокові відносини з клієнтами».

При цьому, підкреслив Олег Упатов, директор МХП-Логістика, «головний KPI — це люди. Високий рівень сервісу (96–97% SLA) неможливий без залученої команди, адже саме мотивовані співробітники створюють якісний клієнтський досвід».

Також під час панелі говорили про цифровізацію, яка допомагає у грі «в довгу».

«Автоматизація, LEAN-підхід і постійне вдосконалення процесів допомагають швидко перебудовувати маршрути, знижувати операційні витрати та підтримувати стабільність роботи навіть в умовах постійних змін», — переконаний Олександр Попов, директор з логістики ТОВ «Епіцентр К».

«Постачальники мають бути частиною спільної екосистеми. Чіткі стандарти, цифрові сервіси та постійна комунікація з партнерами дозволяють пришвидшити поставки, зробити процеси прозорішими й підвищити ефективність для всіх учасників ланцюга постачання».

Водночас Володимир Стецик, керівник офісу Kearney в Україні, наголосив, що цифровізація не вирішує проблеми процесів.

«Якщо компанія має хаотичні бізнес-процеси, цифрові інструменти лише зроблять цей хаос більшим. Перш ніж впроваджувати технології, потрібно зрозуміти, який результат вони мають дати, і як вимірюватиметься їх ефект».

Така ж ситуація і зі штучним інтелектом: ШІ вже переходить від аналітики до виконання завдань, однак Володимир Стецик переконаний, що кінцевий успіх залежить від готовності компанії змінювати процеси.

«Адаптивність важливіша за ідеальне рішення»

Окремий фокус дискусії був на важливості адаптивності та гнучкості бізнесу.

«Міжнародні практики не варто копіювати — їх потрібно адаптувати. Український бізнес виграє завдяки швидкості ухвалення рішень, але ця швидкість має поєднуватися з управлінням ризиками, альтернативними сценаріями та сильною командною взаємодією. Рішення, які приймаються, мають бути задокументовані та пояснена мотивація для його прийняття», — зазначила Тетяна Поденежко, директорка із закупівель, Lactalis Україна, під час панелі «Глобальні стандарти, локальна практика: як міжнародні компанії реалізують закупівлі в Україні».

«Не існує універсальної моделі закупівель. Навіть міжнародні компанії працюють із різними процесами на різних ринках, тому найкращий підхід — брати окремі практики й адаптувати їх до локальних умов», — додав Максим Висоцький, директор департаменту прямих закупівель МХП.

«Адаптивність важливіша за ідеальне рішення. Надмірний аналіз може коштувати дорожче, ніж швидко ухвалене рішення».

Водночас Ігор Волотек, начальник департаменту прямих закупівель Київстар, наголосив, що в управлінні ризиками та прийнятті зважених рішень допомагають процедури та комплаєнс, які першочергово виступають корисними інструментами, а не обмеженнями.

«Фокус змістився зі скорочення витрат на стійкість бізнесу»

Під час конференції Олена Стародубцева, керівниця Центру вдосконалення закупівель Київської школи економіки, представила результати дослідження, яке демонструє, як змінилися стратегічні пріоритети закупівельної функції.

«Фокус змістився зі скорочення витрат на стійкість бізнесу. Якщо у 2025 році головним пріоритетом була операційна ефективність (71%), то у 2026 році перше місце посіла безперервність бізнесу та управління ризиками (78,6%), а цифрова трансформація зросла з 39% до 54,8%.

Найбільшими ризиками 2026 року компанії назвали порушення роботи інфраструктури (61,9%), ризики, що пов’язані із персоналом, (59,5%) та перебої в ланцюгах постачання (52,4%).

Дедалі більшої ваги у роботі функції закупівель набувають дотримання термінів постачання (68,3%), тривалість закупівельного циклу (53,7%) та задоволеність внутрішніх замовників (51,2%). Це свідчить про зміщення ролі закупівель від функції економії до функції забезпечення стабільності бізнесу».

Олена Стародубцева наголосила, що війна більше не сприймається як шок — вона стала операційним середовищем. Саме тому українські компанії переходять від реагування на кризи до системного управління стійкістю та ризиками.

Особливим гостем конференції став військовослужбовець Збройних сил України, офіцер полку KRAKEN Третього армійського корпусу Єгор Фірсов. Він поділився досвідом організації закупівель для війська та наголосив на важливості безперервної підтримки українських захисників.

Традиційно конференція мала благодійну мету. Усі кошти від продажу квитків — понад 1,5 млн грн — Благодійний фонд «МХП-Громаді» спрямує на підтримку України у боротьбі з ворогом.

МХП — міжнародна компанія у сфері харчових та агротехнологій. Має виробничі потужності в Україні, Іспанії та країнах Південно-Східної Європи. Акції МХП представлені на Лондонській фондовій біржі. Об’єднує понад 38 тисяч працівників в Україні та за кордоном, входить в топ кращих роботодавців України за версією Forbes.  З 2022 по 2025 рік — МХП сплатила 28,5 млрд грн податків. 

МХП експортує продукцію в понад 80 країн світу, лідер з виробництва курятини у Європі за даними WattPoultry. Розвиває понад 15 брендів їжі та спільно з партнерами – кілька мереж, зокрема магазини «Мʼясомаркет».