Від декларацій до рішень: підсумки URC2026 для гендерно чутливого відновлення України

Як зробити так, щоб гендерний мейнстримінг став не лише міжнародним зобов’язанням, а щоденною практикою державної політики та відновлення громад? Саме це обговорили учасниці заходу «Підсумки URC2026: гендерний мейнстримінг у відновленні», яка відбулася в Медіацентрі «Україна».

Про це у середу 22 липня повідомив «Український Жіночий Фонд».

Під час заходу представниці уряду, міжнародних організацій та громадянського суспільства підбили підсумки Ukraine Recovery Conference 2026 у Ґданську та окреслили ключові кроки, необхідні для того, щоб принцип рівних прав і можливостей був інтегрований у всі процеси відновлення України.

Урядова уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко відзначила, що від Лугано до Ґданська Конференція з відновлення України демонструє сталий прогрес щодо впровадження принципів гендерного мейнстримінгу в усі напрямки. URC-2026 стала впевненим кроком уперед.

«Такого прогресу вдалось досягти завдяки низці нових підходів. По-перше, було напрацьовано рекомендації щодо включення гендерного підходу до всіх напрямків — бізнес, людський вимір, ветеранська політика тощо. Ці рекомендації, разом із аналітичними матеріалами, були поширені на усі залучені до організації URC міністерства і відомства. В подальшому ці рекомендації будуть оновлюватись і використовуватись у адвокації практичних змін у політиках щодо відновлення. .

По-друге, була підготовлена Комунікаційна рамка щодо інтеграції принципів гендерної рівності в усіх аспектах Конференції з відновлення України. Такий підхід допомагає Уряду, міжнародним партнерам, громадянському суспільству мати єдиний голос щодо просування гендерного підходу, що ґрунтується на спільній позиції.

Важливим також було формування міжінституційної робочої команди. Урядовою уповноваженою з питань гендерної політики та Апаратом Урядової уповноваженої, спільно з Офісом Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України забезпечено міжвідомчу координацію та стратегічне лідерство з питань інтеграції гендерного підходу, узгодження гендерного компоненту із загально урядовою рамкою європейської інтеграції в процесі підготовки України до URC 2026, ООН Жінки — міжнародну експертизу та технічну підтримку, а Українським Жіночим Фондом — зв’язок із громадянським суспільством, жіночими організаціями та практиками гендерно відповідального відновлення.

Ці підходи показали свою ефективність і стануть частиною напрацювань на майбутні Конференції — адже дуже важливо кожного разу «не вигадувати велосипед», а спиратись на успішний досвід», — йдеться у повідомленні.

Відзначаючи знакові події URC-2026, Урядова уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко назвала підписання двох важливих меморандумів про співпрацю. Перший — зі структурою Європейського союзу Європейським інститутом гендерної рівності (EIGE), який відкриває широкі напрямки співпраці. Один з таких напрямків є підготовка Індексу гендерної рівності, який Україна розробляє за підтримки Європейського союзу. Другий — Меморандум про взаєморозуміння між Університетом Ісландії та Вищою школою публічного управління.

Наталія Карбовська, Директорка зі стратегічного розвитку Українського Жіночого Фонду, також відзначила сталий прогрес у впровадженні принципів гендерного мейнстримінгу на URC. З кожним роком увага до ролі жінок у відновленні посилюється.

«Ми використовуємо різні формати роботи на URC, налагоджуємо партнерства з різними партнерами. Наша мета — щоби ті виклики і ті рішення з якими ми приїжджаємо на Конференцію, були почуті державою і міжнародними партнерами. Ми переконані — жінки є величезним ресурсом для відновлення України. Дані досліджень показують, що цей ресурс не використовується вповні» — зазначила Наталія Карбовська.

Директорка зі стратегічного розвитку Українського Жіночого Фонду відзначила дослідження, проведене УЖФ спільно з Open Space Works Ukraine напередодні URC та представлене у Ґданську. Дослідження «Українки в ЄС — недооцінений людський потенціал для відновлення України» показало, що 67% мають активну громадянську позицію, а 62% готові працювати віддалено на економіку України. Але найважливіше — ці жінки готові бути нашими голосами, щоби просувати підтримку України в країнах ЄС.

Наталія Карбовська підкреслила вагомість ще одного дослідження для розуміння проблеми залучення жінок у відновлення. Аналіз Вокс Україна «Від неактивності до продуктивності: економічний ефект від інтеграції жінок у ринок праці» наочно показує, як ширше залучення жінок до ринку праці може посилити економіку України.

«36% жінок працездатного віку зараз не залучені до ринку праці, і 76 % з них готові вийти на роботу. А це зростання ВВП, це величезні гроші для економіки України. Про це треба говорити як на національному рівні, так і на рівні громад. Це і є те практичне відновлення, яке нам необхідне», — підкреслила Наталія Карбовська.

Захід УЖФ «Людський капітал у відновленні — жіночий вимір», на якому обговорювались результати досліджень, був одним з небагатьох офіційних сайд-івентів громадянського суспільства — частиною програми Конференція з відновлення України. Такого статусу заходу вдалось досягти завдяки підтримці урядових партнерів — і це той успішний досвід, який варто врахувати в наступних URC.

Сабін Фрейзер Гюнеш, Представниця ООН Жінки в Україні, відзначила ще один позитивний аспект Конференції — кращу представленість жінок серед спікерів та спікерок. Вона віддала належне послідовній адвокації з боку Урядової уповноваженої з питань гендерної політики та УЖФ.

В той же час, на переконання Сабін Фрейзер Гюнеш, українські жінки все ще стикаються із багатьма викликами в плані повноправної участі у відновленні. Ситуація є парадоксальною, адже на локальному рівні саме жінки відіграють ключову роль у забезпеченні стійкості громад та їх відновленні від наслідків війни. Жінки стають більш видимі на рівні громад — на державних посадах, у органах місцевого самоврядування, у організаціях громадянського суспільства. А от на рівні прийняття державних рішень жінки представлені набагато гірше. Жінки мало представлені у Парламенті, у Кабінеті Міністрів.

«Дуже важливо і символічно, що українську делегацію на Конференції з відновлення України очолювала жінка — Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко. Потрібно більше жінок у прийнятті рішень щодо відновлення», — зауважила Сабін Фрейзер Гюнеш.

Відповідаючи на питання щодо перешкод для залучення жінок у відновлення України, Представниця ООН Жінки в Україні відзначила проблему недостатнього залучення жінок в економіку. Частиною проблеми є стереотипне ставлення і інерція старого дискримінаційного законодавства. Іншою частиною проблеми є недостатньо розвинена в Україні «економіка турботи» — галузь що мала би забезпечувати догляд за дітьми, підтримку літніх чи вразливих людей. За відсутності підтримки, жінки не можуть вийти на ринок праці. Російська агресія посилює ці виклики.

«Конференція показала дві конкретні сфери, де жінки ламають стереотипи і демонструють лідерство — євроінтеграція і місцевий розвиток. На відповідних дискусійних панелях URC-2026 ми побачили різноманітність жіночого лідерства — у приватному та державному секторах, у різних ключових сферах відновлення» — відзначила Сабін Фрейзер Гюнеш.

Однією з яскравих подій URC-2026 стала зустріч із мережування Альянсу з гендерно відповідального та інклюзивного відновлення в Україні. Ця спільна ініціатива Уряду України та Німеччини за підтримки ООН Жінки, що об’єднує близько 120 партнерів — урядів, міжнародних організацій, бізнесу, фінансових інституцій та громадських організацій.

Сабін Фрейзер Гюнеш відмітила, що Альянс продовжує розширюватись та розвиватись в плані нових рішень і зобов’язань. Під час заходу низка країн-партнерів України — як то Німеччина, Іспанія, Данія, Швеція, Норвегія — поновили свої зобов’язання щодо підтримки гендерно відповідального та інклюзивного відновлення України. Представниці та представники бізнесу обговорили, що вони можуть робити для просування гендерної рівності всередині власних компаній — а також для підтримка жіночого малого бізнесу.

«Скорочення фінансування обмежує спроможність жіночих організацій — як у всьому світі, так і в Україні, надавати критично важливу гуманітарну допомогу. Дослідження свідчать, що частка міжнародного фінансування, спрямованого на просування гендерної рівності в Україні, значно знизилася. За останніми даними, менше ніж 1% фінансування було спрямовано на проєкти, основною метою яких є підтримка гендерної рівності. Партнерства із міжнародними фінансовими інституціями дозволяють сподіватись, що ситуація зміниться на краще», — йдеться у повідомленні.

Окрему увагу під час дискусії приділили необхідності інтегрувати підтримку постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом (СНПК), у політики відновлення України.

«Підтримка постраждалих від СНПК — це не лише гуманітарне питання, а питання справедливості. Якщо ми прагнемо справжнього відновлення України, маємо вивести цю тему з периферії на основний трек. Багато людей не готові відкрито говорити про пережите, але це не означає, що вони не потребують допомоги. Важливо, щоб постраждалі були видимими для державної політики та могли повноцінно долучатися до відновлення країни. Сподіваємося, що на наступних Ukraine Recovery Conference їхні голоси звучатимуть ще гучніше», — зазначила Ольга Дунебабіна, менеджерка зі стратегічних комунікацій ГО «Ла Страда-Україна».

Анна-Марія Чайковська, Радниця Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, підкреслила що гендерна рівність більше не сприймається як суто соціальна сфера — ні Урядом України, ні європейськими партнерами:

«Європейський союз приділяє велику увагу гендерній рівності в усіх питаннях наскрізно — це стосується і «фундаментального» кластеру, і інших.

Україна отримала багато сигналів від партнерів з ЄС. Партнери бачать, що Україна рухається в потрібному напрямку.

Від нас очікують подальшого впровадження конкретних інструментів — як то гендерної статистики, гендерного бюджетування. Від нас також очікують використання індикаторів — щоби усі політики на регіональному та національному рівнях відповідали стандартам ЄС та включали гендерну складову. Використання гендерно дезагрегованих даних — це і про якість відновлення як такого. Питання статистики стосується не тільки переговорного розділу 18, а й ефективності всієї державної політики».

Меморандум із EIGE відкриває тут можливості для використання європейських методик збору й аналізу гендерної статистики, обміну даними та підготовки Індексу гендерної рівності за стандартами ЄС. Це дозволить Україні якісніше оцінювати вплив державних політик на різні групи населення та впроваджувати рішення, засновані на перевірених європейських практиках.

«Завдяки співпраці з EIGE ми працюватимемо з інструментами та методиками, які використовують країни ЄС, зможемо обмінюватися даними, якісніше оцінювати вплив державних політик і впроваджувати найкращі європейські практики. Підписання документу саме під час URC2026 підтверджує, що гендерна рівність є спільним пріоритетом України та Європейського Союзу», — зазначила Анна-Марія Чайковська, радниця Віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.

Радниця Віце-прем’єр-міністра відмітила, що Україна в статусі країни-кандидатки у члени Європейського союзу має прагнути не просто механічно втілювати рекомендації, а йти нога в ногу із передовими політиками та практиками Європейського союзу.

«Наразі для нас актуально посилення інституційної спроможності та практичне впровадження тих документів, що вже ухвалені . Також один із важливих кроків є оновлення трудового законодавства, зокрема з урахуванням гендерної рівності та забезпечення рівномірного розподілу доглядової праці», — відмітила Анна-Марія Чайковська.

Катерина Левченко відмітила також низку «зон розвитку». Зокрема, гендерна рівність поки що не включається автоматично в усі напрямки відновлення. Над цим необхідно працювати:

«Крім того, необхідно забезпечити більш активну участь громадянського суспільства у Конференції з питань відновлення. У Ґданську ця активність здебільшого була довкола URC — що також було важливо, але недостатньо. Громадянське суспільство може робити змістовний внесок через участь саме в подіях Конференції. Без сумніву, важливо щоби були серед спікерів URC були представлені і організації очолювані жінками і які відстоюють питання гендерної рівності.

Ще однією зоною росту є системне включення принципів гендерного мейнстримінгу в правила конференції. Наприклад, на URC-2025 у Римі була дитяча кімната, а у Ґданську учасницю не пропустили на Конференцію із маленькою дитиною, пояснюючи це правилами заходу. Такі принципи як інклюзивність мають бути в фокусі як Конференції з питань відновлення, так і інших конференцій високого рівня.

Врахуванню досвіду URC-2026 допоможе Аналітична довідка із впровадження гендерного компоненту у процесі підготовки та проведення Конференції з питань відновлення України. Довідка привідкриває завісу «внутрішньої кухні» впровадження гендерної політики – і буде розміщена на сайті Кабінету Міністрів в розділі «Гендерна рівність».

Серед інших важливих завдань — активізація навчання для державних службовців та продовження комунікаційних і адвокаційних кампаній».

Спікерки також підкреслили, що вже зараз державні установи та громадськість мають робити, аби міжнародні зобов’язання перетворилися на конкретні зміни. З рекомендацій — стале партнерство, співпраця з європейськими організаціями, підготовка нового Індексу гендерної рівності, ширше залучення громадянського суспільства та можливостей долучатися до міжнародних подій.

«Нам важливо мати консолідовану позицію громадянського суспільства, але для цього потрібно надавати можливості жінкам долучатися до заходів озвучувати свою позицію. Цьогоріч УЖФ за підтримки уряду Канади надав 28 грантів, щоб українські активістки змогли взяти участь у заходах URC», — сказала Наталія Карбовська.

Як підсумувала модераторка заходу виконавча директорка Громадського радіо Руслана Брянська, жодна реформа не відбувається одномоментно, всі зміни потребують покрокового втілення.

«Тож, хоча до наступної URC у Талліні дуже багато роботи, дуже важливо, що усі партнери спільно роблять висновки і мають плани на рік вперед — і надалі», — йдеться у повідомленні.