В Офісі омбудсмена пояснили, як працює Реєстр збитків

До Міжнародного реєстру збитків, завданих агресією Росії проти України, наразі подали лише близько 170 тисяч заяв, хоча право на звернення мають мільйони українців. Однією з головних причин низької активності є недостатня обізнаність громадян про можливості цього механізму.

Про це в етері Громадського радіо розповіла представниця Уповноваженого Верховної Ради з прав громадян, постраждалих внаслідок збройної агресії РФ, Ольга Алтуніна.

За її словами, українці часто плутають державну програму «єВідновлення» та Міжнародний реєстр збитків, хоча це різні механізми компенсації.

«Є дві окремі гілки. Перша — там, де Україна сама взяла на себе виплату проміжних репарацій. Це ми з вами знаємо під назвою «єВідновлення». Вона стосується тільки пошкодженого або знищеного майна. Ці репарації виплачуються за рахунок коштів, які Україна бере як кредит у Світового банку та інших установ. А другий напрямок — Міжнародний реєстр збитків. Він зараз тільки збирає заяви, мова про виплати ще не йде. Але вони здійснюватимуться за рахунок заморожених російських активів. Це ключова відмінність між цими двома інструментами», – розповіла Ольга Алтуніна.

Вона наголосила, що одна людина може подавати кілька заяв за різними категоріями втрат.

«Кожен постраждалий від війни може подати заявок стільки, скільки він постраждав по різних категоріях. Сьогодні у нас в Україні є 4,6 мільйона внутрішньо переміщених осіб. Усі ці люди можуть подати заявки до міжнародного реєстру збитків. Ще понад 5 мільйонів українців виїхали за кордон — це також окрема категорія. Людина може подати заяву і як ВПО, і як особа, яка була змушена залишити Україну», – розповіла представниця Уповноваженого Верховної Ради з прав громадян, постраждалих внаслідок збройної агресії РФ.

Водночас кількість поданих заяв значно менша за потенційну.

«Ми маємо фактично 20 мільйонів заявок, які мали б бути подані. Чому подано лише 170 тисяч? По-перше, люди не знають про цей інструмент і плутають його з «єВідновленням», думаючи, що він стосується лише житла. Але насправді є понад 30 категорій, за якими можна подаватися», – каже Ольга Алтуніна.

Представниця омбудсмена повідомила, що наразі відкрито 16 категорій для подання заяв. Серед найпопулярніших — статус ВПО, пошкодження або знищення нерухомості та втрата доступу до майна.

За її словами, люди також можуть подавати заяви, якщо не мають доступу до власної нерухомості на тимчасово окупованих територіях.

«Іноді люди не знають, знищене їхнє майно чи ні. Наприклад, воно може стояти в окупації, але людина не може ним користуватися. Або окупаційна влада погрожує націоналізацією житла. Я би радила зберігати такі скріншоти, адже вони можуть бути доказом того, що людина втратила контроль над своїм майном», наголосила Алтуніна.

Вона також закликала українців зберігати будь-які документи, які можуть підтвердити наслідки війни.

«Зберігайте всі документи, які у вас є. Навіть якщо сьогодні вам здається, що вони неважливі: переписку із сусідами, чеки, медичні довідки, документи про переміщення. Сьогодні це може не мати значення, а завтра стане офіційним доказом того, що ви постраждали», – розповіла представниця Уповноваженого Верховної Ради з прав громадян, постраждалих внаслідок збройної агресії РФ.

Вона також наголосила, що подання заяви зараз є важливим кроком для майбутнього отримання компенсації.

«Будь ласка, подавайте заяви, бо компенсації проводитимуться відповідно до того, як люди подавали заявки. Чим швидше ви подасте, тим першими в черзі будете на отримання компенсації», – підсумувала Ольга Алтуніна.

Нагадаємо, що у червні Міжнародний реєстр збитків відкрив ще 14 категорій для подання заяв про втрати, завдані російською агресією проти України. Раніше для подання заявок була доступна 21 категорія. Таким чином, їхня кількість зросте до 35, а загалом їх має бути 45.