Аудіоплеєр

Готово до відтворення прямого ефіру.

--:--
--:--

Росіяни загрузли під Слов’янськом: експерт пояснив, чому прориву немає

Додати Громадське радіо як бажане джерело в Google
--:--
--:--
Відкрити аудіофайлВідкриває вихідний аудіофайл у новій вкладці.

Проросійські Telegram-канали розгорнули інформаційну кампанію про нібито «значні успіхи» російської армії на сході України, заявляючи про «неминучу втрату» Слов’янська та Краматорська. Також про подальший наступ у напрямку Харкова та Дніпропетровщини.

Водночас ознак стратегічного прориву російських військ на напрямку Слов’янська та Костянтинівки наразі немає, попри активний тиск на цій ділянці фронту.

Таку оцінку в етері Громадського радіо озвучив військовий експерт, засновник благодійної організації «Реактивна пошта» Павло Нарожний.

За його словами, Слов’янськ, Краматорськ і Костянтинівка фактично утворюють єдиний логістичний вузол, а всі постачання до Костянтинівки проходять через два інші міста.

«Для розуміння, насправді дуже важко розділяти Слов’янськ, Краматорськ, Костянтинівку. Ці три міста знаходяться на одній дорозі. Все постачання Костянтинівки йде через Слов’янськ і Краматорськ. Важка ситуація там виникла через те, що ми втратили Сіверськ — це було останнє велике місто на відрізку між Слов’янськом і Сіверськом. Між ними залишилися лише кілька невеликих сіл, а далі — відкритий степ без посадок, лісу чи так званої «зеленки». Російські війська змогли наблизитися приблизно на 8–9 кілометрів до Слов’янська, але саме на цій ділянці вони загрузли і стоять уже кілька місяців без серйозного просування. Там побудовані дуже хороші укріплення, працює наша артилерія і дронові підрозділи, які знищують живу силу та техніку ворога. Тому натяку на прорив зі сходу на Слов’янськ наразі немає»,— пояснив Нарожний.

Експерт зазначив, що зараз основний тиск Росія здійснює через Костянтинівку, де бої перейшли у міську фазу.

«Раніше вони намагалися уникати міських боїв: брали місто в лещата, різали фланги та логістику, а вже потім заходили в знекровлений населений пункт. Зараз вони йдуть через Костянтинівку і загрузли там у міських боях. Приблизно половина міста — це приватний житловий сектор, а друга половина — промислова зона. У промзоні обороняються наші військові, а росіяни перебувають переважно в житловому секторі. У промислових будівлях набагато легше тримати оборону: там є капітальні споруди, підвали, можливість зберігати боєприпаси, проводити ротацію і давати бійцям відпочинок»,—  каже експерт.

На думку Нарожного, ситуація на обох напрямках свідчить про виснаження наступального потенціалу РФ.

«Наразі все виглядає так, що вони доволі серйозно загрузли і в Костянтинівці, і на ділянці Слов’янська. Якщо десь і є якісь мінімальні просування, то це окремі тактичні епізоди в Костянтинівці. На напрямку Слов’янська росіяни вже давно стоять практично на одному місці», — розповів він.

Попри окремі просування російської армії, ситуація на фронті не свідчить про стратегічний прорив української оборони.

Нарожний нагадав, що оцінки втрат території можуть відрізнятися залежно від джерела — Генерального штабу або незалежних аналітиків, зокрема DeepState.

«У нас є вся лінія фронту — близько 1200 кілометрів. Є різні оцінки: Генерального штабу, незалежних аналітиків, зокрема DeepState. Але якщо підійти до цього бухгалтерським методом і порахувати втрачені квадратні кілометри, то йдеться приблизно про 30–80 квадратних кілометрів по всій лінії фронту. Так, просування ворога є, і це неприємно, але воно незначне. Для цивільних може здаватися, що «лише 80 квадратних кілометрів» — це небагато, але на фронті навіть така територія може мати значення: десь ближче підійшла артилерія, десь ворожі дронові підрозділи отримали можливість працювати на більшій глибині. Проте це не стратегічний прорив оборони — ні на Харківщині, ні на напрямку Слов’янська»,— підсумував засновник благодійної організації «Реактивна пошта».

 

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися