15 серпня Громадське радіо відзначає 13-річчя. За цей час редакція пережила зміну епох, Революцію Гідності, початок російської агресії, повномасштабне вторгнення та безліч трансформацій українського медіаринку.
Водночас незмінним залишилося головне — прагнення працювати незалежно, чесно, й пояснювати складні суспільні процеси простою мовою.
До дня народження ми зібрали 13 фактів про Громадське радіо, які допоможуть краще зрозуміти, чим воно відрізняється від більшості українських медіа.
Перше Громадське радіо разом із колегами заснував у 2002 році журналіст Олександр Кривенко (який, на жаль, загинув у ДТП у 2003 році). Вони прагнули створити незалежне, суспільно орієнтоване медіа, яке працюватиме в інтересах громадян, а не влади чи бізнесу. Фактично цей проєкт став праобразом суспільного мовлення в Україні — задовго до створення у 2017 році Національної суспільної телерадіокомпанії України (Суспільного).
Після загибелі Олександра Кривенка та через брак фінансування проєкт припинив активну роботу. У 2013 році нова команда журналістів відродила Громадське радіо, зберігши його головну ідею — незалежне мовлення, що працює для суспільства.
Сучасна історія Громадського радіо почалася у 2013 році. Ініціаторами його відродження стали журналісти та громадські діячі, які хотіли створити незалежне медіа, що працює в інтересах суспільства, а не власників чи політичних сил.
Громадське радіо працює як громадська організація. Його редакційна незалежність закріплена у статуті, а журналістські рішення ухвалюються всередині редакції.
Громадське радіо має унікальну для українського медіаринку модель управління. Правління, виконавчого директора чи директорку (СЕО) та головного редактора чи редакторку обирають шляхом голосування членів громадської організації. Це допомагає зберігати незалежність медіа та унеможливлює одноосібний вплив на його діяльність.
Коли подкасти в Україні лише зароджувалися, Громадське радіо вже активно розвивало цей формат. А коли навколо фемінітивів точилися суперечки, редакція послідовно використовувала їх у своїх матеріалах. Так Громадське радіо не лише розповідало про зміни в суспільстві, а й ставало їхньою частиною.
Частину коштів на розвиток редакція залучила через краудфандингову платформу «Спільнокошт» ще у 2013 році. Це стало доказом того, що незалежне медіа може отримувати підтримку своєї аудиторії.
Із початку російської агресії у 2014 році Громадське радіо системно висвітлює життя людей на тимчасово окупованих територіях, розповідає про політв’язнів, переслідування та порушення прав людини.
Водночас редакція однією з перших відновила українське мовлення на прифронтових територіях Донеччини та Луганщини, розгортаючи тимчасові передавачі вздовж лінії розмежування. Відтоді мовлення для прифронтових громад стало одним із пріоритетів Громадського радіо, щоб люди навіть у найскладніших умовах мали доступ до перевіреної української інформації.
За 13 років через редакцію Громадського радіо пройшли десятки журналістів, ведучих, редакторів і звукорежисерів. Для багатьох із них саме тут починався або формувався професійний шлях.
У редакції експериментували з форматами інтерв’ю, прямих етерів і подкастів, зберігаючи високі журналістські стандарти. Чимало підходів, які випробовували в ефірі Громадського радіо, згодом стали звичними й для інших українських медіа.
24 лютого 2022 року редакція оперативно перейшла на віддалений формат роботи й продовжила етер. Журналісти виходили в ефір із підвалів, кухонь, укриттів та будь-яких місць, де був зв’язок. У перші місяці «великої війни» Громадське радіо залишалося джерелом перевіреної інформації для людей в окупації та прифронтових громадах Київщини, Донеччини, Харківщини й інших регіонів України.
Антикорупційна інфраструктура, судова реформа, робота правоохоронних органів, зміни в законодавстві — Громадське радіо роками пояснює ці теми зрозумілою мовою, допомагаючи слухачам розібратися у складних процесах.
У центрі матеріалів — люди та їхні історії. Саме тому в ефірі регулярно звучать теми прав людини, інклюзивності, психічного здоров’я, ветеранів, військовополонених, цивільних заручників, політв’язнів, внутрішньо переміщених осіб та інших груп, чиї голоси не завжди достатньо представлені в інформаційному просторі.
Сьогодні це не лише ефірне мовлення. Це також новинний сайт, десятки авторських програм, подкасти, відеопроєкти, спецпроєкти, соціальні мережі та спільнота людей, які підтримують незалежну журналістику.
Зізнаємося: нас плутають із hromadske і Суспільним чи не найчастіше. Але Громадське радіо — це окреме незалежне медіа зі своєю історією, редакцією, командою, системою управління та редакційною політикою. Тож якщо почуєте «Громадське…» — завжди варто уточнити, яке саме.
13 років тому Громадське радіо створювали як майданчик для чесної розмови про країну. Сьогодні ця місія залишається незмінною — незалежно від того, чи йдеться про пояснення складних реформ, історії людей, які пережили окупацію, або щоденні новини про Україну та світ.