Фейки про зниження мобілізаційного віку можуть стимулювати виїзд молоді, — адвокат

22–23 серпня в українському сегменті Telegram поширилася хвиля повідомлень про нібито підготовку до зниження мобілізаційного віку в Україні. Приводом стала неоднозначна заява секретаря Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки Романа Костенка про можливі «радикальні» зміни призовного віку.

Окремі ресурси доповнили ці твердження повідомленнями про можливе залучення до мобілізації жінок, а також закликали молодих українців виїжджати з країни.

За даними моніторингу редакції Громадського радіо, протягом близько 15 годин з’явилося щонайменше 12 таких публікацій на 12 ресурсах. Станом на 12:00 24 серпня вони сукупно набрали понад 793,6 тисячі переглядів. Спочатку повідомлення містили лише припущення про майбутнє зниження мобілізаційного віку, однак згодом окремі ресурси почали називати конкретні цифри — 22, 20 або навіть 18 років.

Водночас, як пояснив в етері Громадського радіо адвокат Роман Лихачов, зниження мобілізаційного віку неможливо здійснити ані рішенням Міністерства оборони, ані указом президента. Для цього потрібні зміни до законодавства, які має ухвалити Верховна Рада.

За його словами, наразі немає підстав говорити про автоматичне зниження мобілізаційного віку. Оскільки відповідні зміни потребують проходження законодавчої процедури.

«Якщо ми говоримо про законодавство на даний момент, то самостійне Міністерство оборони, знизити мобілізаційний вік чи указ президента — це неможливо зробити. Єдиний формат, як це можливо, — у форматі Верховної Ради, тобто зміни до законодавства»,— пояснив адвокат.

Лихачов зазначив, що дискусія про мобілізаційний вік пов’язана з проблемою залучення людей старшого віку до завдань, які потребують значних фізичних навантажень.

«Я читав багато щодо міжнародного досвіду про те, що у всіх війнах більше робився упор саме на молодь. Бо зараз те, що ми маємо, коли призивають після 50-ти, всі мають нереальну кількість хвороб. І використання цих людей для участі саме в штурмових, польових діях, піхотних підрозділів майже неможливо», — каже він.

Водночас адвокат наголосив, що навіть можливе зниження мобілізаційного віку не гарантує значного збільшення кількості військовозобов’язаних. За його словами, необхідно розуміти, скільки молодих людей відповідного віку залишаються в Україні. Скільки з них мають право на відстрочку та скільки фактично можуть бути мобілізовані.

Роман Лихачов також звернув увагу, що нині обговорюють не тільки можливе зниження віку мобілізації. А й інші варіанти зміни підходів до комплектування Сил оборони.

Він згадав, зокрема, контракт для громадян віком 18–24 років із фінансовою мотивацією.

«Можу сказати з прикладу, що система 18–24, контракт по одному мільйону, певні результати вона дала. Ці мотиваційні контракти, але я б не сказав би, що дуже велику кількість молоді вдалося агітувати служити», — додав адвокат.

За словами адвоката, обговорюються також можливі зміни верхньої вікової межі призову та питання залучення жінок. На його думку, Міністерство оборони та Генеральний штаб намагаються знайти баланс між кількісним і якісним комплектуванням Сил оборони.

«Тому дискусія про зниження мобілізаційного віку йде, йде дискусія про зниження планки мобілізації. Тобто я її читав, що до 50, до 55 будуть призивати, читав про мобілізацію жінок. Тобто, наскільки я розумію, на даний час Міністерство оборони і Генеральний штаб шукають баланс моментів, щоб контрактувати сили оборони не лише кількісно, а й якісно», — наголосив Лихачов.

Окремо він розповів про інформаційні наслідки заяв щодо можливого зниження мобілізаційного віку. За його словами, російська пропаганда активно використовує окремі висловлювання, вириваючи їх із контексту.

Він зазначив, що після таких заяв до нього почали частіше звертатися люди, які запитували про можливість мобілізації молоді.

«Ворог суттєво вириває з контекстів багато різних фраз, що стосуються СЗЧ і інших моментів, для того, щоб вести інформаційну війну. Бо багато молоді начиталося з цього. У нас багато було за цей період консультацій щодо зниження мобілізаційного віку. Причому частина видань взагалі якось передрукувала цю заяву про те, що вже знижується мобілізаційний вік. Мені кожному доводиться розказувати, що зниження мобілізаційного віку — це не процес одного дня. Навіть якщо завтра така пропозиція буде, то це ще треба, щоб народні депутати за це проголосували. Президент, щоб це підписав безпосередньо, щоб це було прийняте», — пояснив адвокат.

За словами Лихачова, поширення інформації про нібито неминучу мобілізацію молодих людей може мати і економічні наслідки. Оскільки частина молоді може ухвалювати рішення про виїзд з України.

«До того, що молодь, користуючись тим, що в 18–22 можна виїжджати, реально виїжджає з України. Як наслідок, оскільки зараз це якраз категорія, яка може працювати, дійсно це робочий ресурс. Їх приймають європейські країни й інші країни».

Він додав, що такі інформаційні кампанії можуть посилювати панічні настрої та негативно впливати на українську економіку.

«Це дійсно призводить до вимоги, ці заяви, що люди виїжджають, боячись: «А мене там завтра мобілізують». Як можуть мобілізувати, якщо зміни від законодавців немає? Законопроєкту я ще не побачив про ці зміни. Тому дійсно це призводить до зменшення економіки, до паніки і всіх інших наслідків», — наголосив він.

На думку Лихачова, держава має чіткіше пояснювати суспільству ситуацію з мобілізацією, потреби Сил оборони та можливі зміни законодавства.

«Я хотів би, щоб завжди наша держава комунікувала в цифрах і чесно все розказувала, вже як є. Всі розуміємо потребу Збройних сил, але треба створювати таку максимальну — не можна її ідеально створити, щоб всі хотіли служити. Але максимально підходити і націлюватись, на жаль, на довгу війну, для того, щоб всі гарантії виконувалися для тих, хто служить», — підкреслив адвокат.

Він також закликав державні органи активніше протидіяти дезінформації навколо мобілізації.